«Зелене світло» для безвізу

Задля лібералізації візового режиму з ЄС український уряд провів цілу низку заходів: виконав взяті перед Євросоюзом зобов’язання, провів необхідні реформи, імплементував усі пункти відповідного плану дій. Наразі справа за лідерами Євросоюзу. Від них залежить, наскільки швидко буде надано безвізовий режим для України і трьох інших країн-претендентів. Переговори тривають, а кінцевого результату все ж немає. Чому гальмується безвіз і коли його чекати?

Безвізу – бути!

Під час саміту «Україна-ЄС», який відбувся 24 листопада у Брюсселі, голова Європейської Ради Дональд Туск запевнив: Україна виконала всі домовленості для впровадження безвізового режиму, нині ж черга ЄС виконувати свої зобов’язання. Крім того, Україна може повністю розраховувати на підтримку Євросоюзу.

Президент України Петро Порошенко зазначив, що під час зустрічі вдалося окреслити перспективи ратифікації Угоди про асоціацію, яка стала символом нової України, боротьби українського народу за європейське майбутнє. «Під час розгляду питання візової лібералізації було чітко наголошено, що Україна свою частину зобов’язань виконала. Останнім підтвердженням цього є рішення від 17 листопада, коли Рада ЄС задекларувала політичну волю всіх країн-членів ЄС надати Україні безвізовий режим та дала їй «зелене світло» на цьому шляху. Скасування візового режиму з ЄС стане падінням ще одного бар’єра в нашому єдиному цивілізаційному просторі. До 24 листопада ц. р. Україна виконала всі зобов’язання перед ЄС, провела всі необхідні реформи, імплементувала всі 144 пункти плану дій щодо безвізового режиму», – наголосив президент.

Проте Україна досі не отримала скасування віз від Євросоюзу, оскільки європейські політики не можуть погодити, як виглядатиме процедура тимчасового припинення безвізу. Питання має бути розглянуте до 18 січня, коли Європарламент голосуватиме за український безвіз.

Те, що безвізовий режим для України буде, – це однозначно, вважає посол України в Бельгії, постійний представник України при ЄС  Микола Точицький. «Рада прийняла це рішення, воно вже обговоренню не підлягає. Механізм призупинення безвізового режиму буде обговорений у форматі триалогу, переговорні позиції на сьогоднішній день зафіксовані. Залишилося домовитися, у якій послідовності і як саме будуть застосовані регуляції ЄС щодо призупинення, і залежить це від того, хто буде впливати на ухвалення рішення – Європейський Парламент чи Європейська Рада. Це міжінституційні відносини, ми намагаємося працювати з європейцями і пояснювати, що Україна виконала всі зобов’язання щодо підготовки до безвізового режиму. Вплинути на результат наразі неможливо, але ми сподіваємося, що до кінця року рішення буде ухвалене», – розповів посол.

15310584_1044237409032498_2068627339_n

Гальмування процесу

Член Парламенту ЄС Ребекка Хармс вважає затягування лібералізації візового режиму для України недоречним і висловлює припущення щодо причин гальмування цього процесу.

«Я вважаю, що лідери багатьох європейських країн бояться зростання правих політичних сил, а також збільшення ксенофобії у суспільстві. Переконана, що рішення щодо відтермінування безвізу неправильне, поверхове. Нині ж Євросоюз має заявити, що він готовий допомогти Україні. Крім того, гальмування безвізового режиму йде всупереч інтересам самого Заходу», – зауважує європарламентар.

Міграція та її наслідки

Однією з підстав затягування процесу лібералізації віз для України є міграційна криза у самій Європі. Потік біженців із Сирії спричинив занепокоєння жителів країн ЄС, відтак і європейських політиків. Європейці передбачають, що відкриття кордонів для постсоціалістичних країн може спричинити збільшення потоку мігрантів.

«Зараз діє механізм відкликання угоди про безвіз, проте через кризові міграційні процеси його хочуть посилити. Безвізовий режим планують отримати чотири країни: Україна, Косово, Туреччина та Грузія. Це потенційно величезні потоки людей, тож європейським лідерам, перш за все, слід заспокоїти власне населення. Відкладення прийняття рішення про безвіз – це внутрішні процеси Європейського Союзу, не направлені проти України», – висловлює спостереження Олена Пристайко, виконавчий директор українського бюро зі зв’язків з науково-дослідними центрами у Брюсселі.

Безвіз нині використовується як тиск на українську владу, щоб вона започатковувала реформи, продовжує Пристайко. Для України пріоритетними є антикорупційні реформи, які мають бути функціональними та ефективними, реформа державного управління, децентралізація, економічні реформи. Проте за той час, коли Україна проводила ці реформи, в Європі утворилася міграційна криза, сталося так, що це все наклалося одне на інше. Україна готова до безвізу, і безвіз для України вступить в силу одночасно з механізмом відкликання безвізу. Процеси підготовки цього механізму тривають.

«Європейців непокоїть, що з відкриттям кордонів може сформуватися потік людей, які перетинатимуть кордон і залишатимуться в ЄС. Українське експертне середовище наполягає на тому, що цього не станеться. За останніх два роки через збройний конфлікт на сході у нас в країні з’явилося 1,7 млн. внутрішніх переселенців. Якщо війна не спричинила хвилю міграції, масовий потік українців за кордон, то і безвіз не призведе до цього. Однак побоювання в Європі все ж існують», – каже експерт.

Антикорупційна складова

Ще одним елементом впровадження безвізового режиму є боротьба з корупцією в Україні на всіх рівнях управління, судочинства, в правоохоронних органах, прокуратурі та інших інстанціях. Для боротьби з нею під час саміту Україна-ЄС виділено 15 млн. євро, ще понад мільйон виділив уряд Данії. Для ЄС важливо, щоб реформи в антикорупційній сфері працювали ефективно, а, крім того, що «стара система» їх не поглинула.

«Надзвичайно важливим є той факт, наскільки органи по боротьбі з корупцією працюватимуть стало, а самі люди не будуть зіпсуті системою. Крім того, потрібно, щоб справи доводилися до логічного завершення, потрапляли в суд, де буде прийняте незалежне, об’єктивне рішення, базоване на нормах закону», – зауважує Пристайко.

Президент Порошенко зауважив, під час саміту попросив лідерів ЄС дати оцінку реформам в Україні, зокрема у сфері боротьби з корупцією. «Мені було дуже приємно почути схвальну оцінку, як у сфері створення інституцій проти корупції, так і в галузі імплементації законодавства у цій сфері», – зазначив глава держави.

В ЄС – без віз

Для перетину кордону без візи українцям необхідний паспорт нового зразка – біометричний закордонний паспорт. Крім того, потрібен зворотній квиток, доказ платоспроможності особи (готівка з розрахунку 45 євро на добу, платіжні картки, дорожні чеки, виписка з банківського рахунку), документ про підтвердження бронювання номера в готелі, запрошення від родичів або на участь у тому чи іншому офіційному заході, медична страхівка. Окрім біометричного паспорта, всі решта документів не є обов’язковими, проте їх можуть вимагати під час перетину кордону, а працівники прикордонної служби мають право відмовити у в’їзді на територію країни через відсутність паперів і дати обгрунтоване пояснення у письмовій формі.

Безвіз передбачає перетин кордону не довше, ніж на 90 днів. Подальше перебування на теренах ЄС – нелегальне. Порушення цього правила може призвести до внесення до шенгенської інформаційної системи SIS, а це автоматично закриває у майбутньому пересування територією країн-членів і може призвести до заборони на в’їзд в ЄС.

Безвіз не передбачає працевлаштування. Але він дозволить зекономити 35 євро консульського збору, не стояти в чергах у візових центрах та подорожувати Європою у будь-який час. Головне, щоб для цього була фінансова спроможність.

Ірина ФЕДОЛЯК