Згубний збіг обставин

Розслідуючи авіакатастрофу, експерти довго і ретельно з’ясовують всі фатальні нюанси, що до неї призвели. Втім, на землі також стаються аварії, в обставинах яких розібратись дуже непросто.

23 лютого 2016 р. в Івано-Франківську трапилася дорожньо-транспортна пригода з фатальними наслідками. Близько 20 год. 33-річний таксист Михайло Дроговольський, рухаючись вул. Надрічною в напрямку вул. Івасюка на своєму «Daewoo Lanos», збив 73-річного чоловіка, який перетинав дорогу поза межами пішохідного переходу. Йому одразу почали надавати допомогу, але від отриманих травм чоловік помер на місці аварії, не дочекавшись медиків.

Михайло каже, що в той вечір падав дощ, стояла сильна мряка, через яку видимість була вкрай поганою. Уникнути зіткнення він не міг.

«Працював я тоді на таксі, – розповідає він. – Повертався з Пасічної, переїзд був закритий шлагбаумом. Коли ми перетнули переїзд, я був третім. Попереду мене поїхав автобус і ще один легковик. Коли падає простий дощ, то двірники стирають краплі зі скла і видимість стає нормальною, а тоді моросило, і видимість була жахливою. На вулиці було темно, лише тьмяно горів жовтим світлом ліхтар. Що примітно, вже після ДТП лампу там замінили на діодну, яка світить значно яскравіше. Аварія сталася приблизно о 20.20. Чоловік навіть не переходив – він перебігав дорогу, зреагувати я не міг. Він впав на дзеркало, вдарився об лобове скло мого «Ланоса», після чого ще сильно вдарився головою об стійку. Потім я побачив, що від сили удару стійка навіть прогнулась. Якби удар був тільки в лобове скло, він би вижив, але другий удар став смертельним. Я був тверезим (поліція це перевірила), ніколи не п’ю на роботі».

 984006_1580266035346948_29374029435015936_n

Правила, написані кров’ю

У той вечір у «Платінум холі», біля якого сталась аварія, відбувався «Антикорупційний форум» – масштабний захід, організований Міхеїлом Саакашвілі. Патрульну поліцію Івано-Франківська заздалегідь не попередили про цю подію, отже допомогти з розміщенням машин учасників поліцейські не змогли. Проте патрульні самі помітили незвично велике скупчення автомобілів, частина яких була припаркована з порушенням правил дорожнього руху.

Начальник патрульної поліції Дмитро Міхалець розповів тоді журналістам «ТСН», що автомобілі багатьох учасників форуму були припарковані у два ряди, фактично на смузі руху і на виїздах, чим суттєво обмежували видимість для водіїв, які рухались вулицею. Окрім того, за його словами, організаторів події питання паркування автомобілів учасників взагалі не цікавило, до нього вони не звертались.

«Самої ДТП ми не бачили, я був на заправці неподалік. Потім патрульні розповіли, що трапилось, я підбіг на місце аварії до потерпілого, він тоді ще подавав ознаки життя. Ми надавали йому всю можливу допомогу, також оточили місце аварії фішками, щоб запобігти ще одному зіткненню. Але, на жаль, чоловік помер у нас на руках, і швидка допомога констатувала його смерть», – сказав тоді Міхалець.

Натомість керівник прес-служби «Антикорупційного форуму» Роман Реведжук переклав відповідальність на патрульних. «Я не можу зрозуміти, чому декілька автомобілів патрульних не врегулювали там рух. Я безпосередньо звертався в управління Національної поліції з повідомленням про те, що буде відбуватися такий захід, але коли приїхав на місце, посиленого режиму роботи поліції не побачив», – відповів він на запитання журналістів.

Правила дорожнього руху написано кров’ю – цю прописну істину водії, на жаль, часто забувають. Наслідком порушення норм паркування одними водіями є обмеження видимості для інших – і тоді часу зреагувати на аварійну ситуацію просто не залишається.

Слідство, стандартизація та прокрастинація

Автомобіль Михайла Дроговольського вже рік стоїть на штрафмайданчику. Чоловік не полишає надії його звідти забрати, адже наразі йому доводиться орендувати машину, щоб працювати, а вартість оренди поглинає практично весь прибуток.

«Моя машина вже рік знаходиться на штрафмайданчику, і я все ще сподіваюсь її звідти забрати – вона ж мене годувала. А тримання там коштує 144 гривні за день. Мій адвокат каже, що можна буде написати клопотання з метою заплатити лише за 10 робочих днів, така процедура є. Бо якщо мені скажуть платити повністю за весь рік, то це нереально, це ж понад 50 тис. гривень. Вартість моєї машини зараз близько 75 тис. гривень. А вона ж стоїть на штрафмайданчику, псується, і її ще потрібно ремонтувати після ДТП – тисяч десять доведеться витратити», – бідкається таксист.

Він писав заяву до слідчого з проханням повернути йому автомобіль через вищевказані причини. І отримав зі значною затримкою і заднім числом стандартну поліцейську відповідь про те, що «автомобіль визнано речовим доказом, на якому є сліди кримінального правопорушення, отже, він не може буде повернутий до завершення слідства».

«Я наразі перебуваю в стані свідка, можу виїжджати за кордон, можу жити своїм життям,  проте без машини. Але слідство триває вже рік! Відтворення обставин ДТП відбулось восени 2016 р. – автомобіль забрали зі штрафмайданчика, розігнали до 40 кілометрів на годину та різко загальмували, щоб перевірити справність гальм. І він зупинився без проблем, тобто встановили: технічний стан машини до аварії був цілком добрим! Справа не просунулась ні на крок. Хоча ні, слідчий Ігор Гоцанюк знайшов свідка Н.Г. Данченка, який заявив, що, мовляв, я міг уникнути ДТП. Мені незрозуміло, що це за свідок і чому він так сказав».

Михайло поспілкувався з сім’єю загиблого чоловіка. Його дружина, двоє синів, внук та внучка написали заяви про те, що вони не мають до таксиста жодних претензій і просять, щоб справу закрили. Оригінали чоловік віддав у відповідне управління поліції, втім не схоже, щоб це когось хвилювало, каже він. Після цього Михайло подав ще й скаргу в прокуратуру на бездіяльність слідчого і поліції в цілому. Реакції на неї також ще немає.

«Галицький кореспондент» подав офіційний запит в ГУ НП в Івано-Франківській області, щоб з’ясувати, чому слідство триває так довго та чи потрібно ще проводити якісь експертизи. Наводимо в скороченому варіанті отриману (слід зауважити, таки вчасно) стандартну відповідь поліції.

«За вказаним фактом розслідується кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. На сьогодні у зазначеному провадженні проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на повне й неупереджене дослідження всіх обставин вчиненого правопорушення, за результатами яких прийматиметься законне процесуальне рішення, згідно з вимогами ст. 283 КПК України, про що його учасників буде повідомлено слідчим управлінням. Водночас надати більш детальну інформацію з приводу фактів, встановлених в ході розслідування, не надається можливим, оскільки Кримінально-процесуальним кодексом чітко визначено коло учасників, які уповноважені на її отримання».

Адвокат Михайла Сергій Любчик з не до кінця зрозумілих причин відмовився дати коментар щодо цієї ситуації.

 Вина і помилка

Людям властиво помилятися. Учасники дорожнього руху також помиляються, і це цілком природно. А завданням відповідних дорожніх та комунальних служб, як і поліції, є зробити так, щоб ці помилки не призводили до фатальних наслідків.

Втім сталося те, що сталося – загинула людина. Відповідно, ведеться слідство, яке й має встановити, хто ж все-таки винен. Сам пенсіонер, який вирішив у темряві перебігти дорогу з інтенсивним рухом за півкілометра від найближчого переходу? Таксист, який хоч і не порушував ПДР, проте все-таки керував «транспортним засобом підвищеної небезпеки»? Комунальники, які не потурбувались про достатнє освітлення цієї ділянки дороги? Організатори «Антикорупційного форуму», які не подумали про те, що машини учасників події треба буде десь розмістити? Самі учасники, які здійснили порушення ПДР, припаркувавши в два ряди машини, з-за яких чоловік і вибіг на дорогу?

Проте поки слідство ведеться, Михайло Дроговольський фактично позбавлений можливості заробляти гроші своїм ремеслом. Чому розслідування справи, обставини якої вже відомі, триває так довго, чоловік не знає. Лише здогадується, що, можливо, його таким чином спонукають підмастити цей повільний механізм. Бо не підмажеш – не поїдеш?

Тарас ВОЛОШИН