У понеділок новообраний міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків провів свій перший особистий прийом громадян.

Понад півсотні франківців прийшли на прийом до нового мера. Ця подія викликала чималий резонанс у місті, людей приймали за попереднім записом. А всі охочі потрапити на прийом без запису приходили і поверталися назад. Ті ж, що залишилися, ніяк не могли погодити між собою, хто і який у черзі. Деякі люди взагалі пропонували зробити окремий прийом для інвалідів, бо вони не можуть стояти в такій черзі.

На прийом до міського голови викликали за списком. Оскільки виклик здійснювався за попереднім записом, то Марцінків уже мав роздруківку про те, хто до нього прийде, де він працює, живе та з якою проблемою звернеться. Як завжди, за його спиною була Вікторія Дротянко – начальник патронатної служби міського голови.

Кожен приходив зі своїми проблемами. Хтось просив житло, хтось – матеріальну допомогу, хтось – дозволу на індивідуальне опалення, а хтось бідкався, що не має що їсти… Замість анонсованих двох годин прийом тривав значно довше. Руслан Марцінків порадив своїм підопічним з виконкому «запастися енергією» та продовжував вислуховувати франківців.

 

Самоспалення як аргумент

Галина Богун розповіла міському голові, що хоче встановити індивідуальне опалення, вже має всі необхідні дозволи, але ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» («СТЕК») не видає технічних умов і нараховує борг.

«Ми вже 5 тисяч на суди витратили. Але результату нема ніякого. У нас навіть труб вже немає. Це взагалі дика ситуація. Навіть за Конституцією я маю право відмовитись від центрального опалення. Навіть «Теплокомуненерго» дало нам дозвіл. У мене чоловік інвалід, сини – студенти. Що мені робити? Хіба облитися бензином і підпалити себе», – в розпачі скаржилася жінка.

«Те, що в моїх силах, я зроблю, – запевнив Руслан Марцінків. – Але ви маєте написати позовну заяву і судитися, щоб вони дали вам технічну документацію. Я не маю на них впливу».

Однак жінка обурилася: якщо мерія не має впливу, то що тоді робити? Це питання так і залишилось риторичним…

Схожа ситуація і в Руслани Атаманчук, яка вже довгий час домагається встановлення індивідуального опалення, проте «СТЕК» не дає дозволу. На це міський голова тільки зауважив, що «то така зараза той «СТЕК» і порадив їй також судитися.

Але жінка каже, що не хоче йти таким шляхом. Пані Атаманчук розповіла, що всі інші дозволи вона вже має, і довідку про те, що в неї немає заборгованості, – також. «СТЕК», однак, «не хоче дати технічні умови», хоч її квартира залишилась «одна на стояку».

Як з’ясувалося далі, суди зі «СТЕКом» мешканці здебільшого програють. Але Марцінків пообіцяв подумати, що можна зробити в цій ситуації. «То тяжка справа з цим. Я подивлюся. Бачите, яка ситуація: олігархи що хочуть, те й роблять. То ж Коломойського. Така ситуація, що не можу допомогти. Хотів, але не можу, вибачайте», – завершив цю частину прийому мер.

 

Пенсіонерські будні

Пенсіонер Володимир Рущак, мешканець приміського села Микитинці, прийшов поскаржитися міському голові, що не має за що купити хліба. До слова, на прийом до мера йому вдалося потрапити навіть без попереднього запису, хоча всім іншим незаписаним відмовляли.

«Я не маю грошей навіть на пасту, щоб черевики почистити, одеколону не маю за що купити. Я все життя робив, а зараз дійшло до такого. Це встидно. Маю копійки, але і ті позабирали. Вже і в Київ посилали ті карточки, але все одно не дають. Я ще колись працював на великих автобусах, то що вкрав, то проїв. Я вам чесно кажу. А так, щоб мені зараз хватало, то немає», – бідкався чоловік. Допомоги від внуків чи дітей він не хоче, а навпаки, каже, що має ще їм помагати.

Уважно вислухавши пенсіонера, Марцінків порадив йому написати заяву на матеріальну допомогу. «І що мені дадуть? Двісті рублів? Я вже не одну таку заяву писав. Але чого я маю жебрати?» – обурився чоловік. «Я погоджуюсь з вами, але ви бачите, в якій державі ми живемо», – заспокоював його голова міста. «Держава золота, то керівництво таке. Хто не з нами, той проти нас – так ця держава робить», – відказав йому пенсіонер.

Руслан Марцінків ще раз порадив чоловікові написати заяву на матеріальну допомогу, бо «двісті гривень – то також гроші», і запевнив, що зробить все, що в його силах.

 

Жадана оселя

«Я кругла сирота, працювала колись на «Позитроні». Ми живемо всією сім’єю в маленькій кімнатці: я, дочка, чоловік та двоє дітей. Жив у нас у блоці чоловік, він бомжував, то я думала, що, може, перейду туди жити. Була два рази на прийомі у Фітеля, писала заяву до Анушкевичуса, щоб мене там поселили, а тепер цю кімнату заселили. Її віддали іншим. А я ж стою на пільговій черзі, оскільки є інвалідом другої групи», – бідкалася, розповідаючи свою історію, Галина Бідуляк.

Її донька додала, що до них приходив «представник з міністерства» і сказав, що будуть розглядати питання, кому буде належати ця кімната. Пояснив, що ця кімната буде належати людині, яка стоїть на черзі, або її передадуть воїнам АТО. «Через два-три місяці він приходить з молодою дівчиною модельної зовнішності і каже, що це наша нова сусідка. А ми питаємося, хто ж вона: воїн АТО чи, може, інвалід? А він відповів, що вона просто купила цю кімнату і є її законним власником», – обурюється дочка пані Галини. Сім’я хоче знати, на якій підставі та дівчина стала власницею кімнати.

Руслан Марцінків і тут пообіцяв вивчити ситуацію. Загалом, мер багато чого пообіцяв мешканцям Івано-Франківська. Але чи виконає обіцяне? Поживемо – побачимо!

Наталія КОЗАК