На Прикарпатті безліч цікавих місць, які варто відвідати у вихідні дні чи на канікулах. Деякі з них доволі відомі, про них говорять, туди їздять і радять поїхати знайомим та друзям. Інші не такі розрекламовані, але, безперечно, варті уваги. «Галицький кореспондент» підготував добірку цікавих маршрутів тут, які обов’язково сподобаються педагогам, школярам та їхнім батькам.

1. «Карпатський трамвай» та центр спадщини Вигодської вузькоколійки на Долинщині

Вузькоколійну залізницю у селі Вигода Долинського району почали будувати для транспортування лісу бароном Леопольдом Поппером в кінці ХІХ ст. Ширина колії 770 мм, це в два рази менше за звичайну залізничну. Подорож триває чотири години. За час мандрівки можна відвідати гідрологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення, заповідник «Ширковець», скуштувати цілющої мінеральної води з джерела Нафтуся та найчистішої в Карпатах води з гірського джерела Дзюркач, а у теплу пору року можна скупатися у гірських водоспадах Мізунки.

Історична будівля Центру спадщини має прямий стосунок до Вигодської вузькоколійної залізниці. Збудована у 1855 році, вона, після сільської церкви, є найстарішою будівлею у селищі, що слугувала резиденцією Леопольду Попперу фон Подграгі – засновнику вузькоколійки. В Центрі спадщини пропонують переглянути інтерактивну експозицію, що розповідає про місцеву природу та лісову екосистему Карпат, місцеву історію – розвиток лісової та деревообробної промисловості довкола Вигоди, виникнення вузькоколійки, етнографію, народні ремесла тощо.

2. Музей Степана Бандери та церква В`їзду Господа Ісуса Христа в Єрусалим у Старому Угринові Калуського району

Історико-меморіальний музей Степана Бандери розміщений в його рідному селі Старий Угринів. Експозиція музею розкриває історію національно-визвольної боротьби українського народу, знайомить відвідувачів з життям і громадсько-політичною діяльністю провідника ОУН. Особливістю музейного комплексу є розташована на території музею хата-плебанія, де відновлено інтер’єр кімнат, в яких проживала сім’я Бандер. Дім наповнений оригінальними предметами, що були їхньою власністю, та автентичними речами.

А ще у Старому Угринові можна відвідати Церкву В`їзду Господа Ісуса Христа в Єрусалим. Цей дерев’яний греко-католицький храм був закладений у 1820 році. У церкві – кілька входів, головний з них виконаний у вигляді арки, по обидва боки від нього розміщені ікони Народження і Вознесіння Ісуса Христа. Окрім того, у селі є кладовище, на якому поховані родичі Степана Бандери.

3. Манявський скит, водоспад та Блаженний камінь на Богородчанщині

Манявський водоспад у селі Манява на Богородчанщині є одним з найвищих на Прикарпатті. Це гідрологічна пам’ятка природи, утворена трьома порогами гірської річки Манявка, висота його сягає 18 метрів. До водоспаду є дві дороги. Одна з них, нижня, у жахливому стані, нею можна пройти лише у теплу пору року, щоправда, річку доведеться у кількох місцях переходити вбрід, адже мостів там немає. А от верхня створена нещодавно, нею зручно дістатися до самого водоспаду.

Поблизу того ж села Манява розміщений найдавніший в українських Карпатах чинний православний монастир – Скит Манявський. Це пам’ятка архітектури ХVІІ століття. Він заснований уродженцем Тисмениці Йовом Княгиницьким 1611 року. За 380 метрів вгору від Скита розміщений «Блаженний камінь». Це велетенська кам’яна брила, зсередини якої тоненькою цівкою витікає джерельна вода. Кажуть, вода, яка, за переказами, допомагає відновити зір і зцілює хвороби кісток, зникала у часи, коли закривали Манявський Скит, і так само з’являлася, коли монастир відроджувався.

4. Лісовий еколого-просвітницький центр «Діброва» та грязевий вулкан у Старуні Богородчанського району

За 3 кілометри від Богородчан розміщений еколого-просвітницький центр «Діброва». У дендрологічному парку, який займає площу 8 гектарів, ростуть унікальні породи хвойних дерев: 23 види сосни, 9 видів модрини, ялиця, туя, кипарис, магнолія, аралія, катальпа, тюльпанове дерево, північноамериканська дугласія тисолиста та багато інших. Зібрані  хвойні і листяні рослини представляють флору майже всіх земних континентів. А ще є алея з 24 кедрів, висаджених заслуженими лісівниками України. Тут ростуть унікальні трьохсотлітні дуби, які ще називають дубами легендарного Олекси Довбуша. В облаштованих вольєрах живуть дикі кабани. На території екоцентру збереглися залишки оборонної лінії – австрійські окопи з часів Першої світової війни. У «Музеї лісу», розміщеному на території, можна відвідати цікаву експозицію залишків викопної фауни: волохатого носорога, мамонта, тура, великоротого оленя. Рештки мамонта, експоновані в музеї, знайдені у грязевому вулкані поблизу села Старуня у передгір’ї Горганів. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. Внаслідок певних фізико-хімічних процесів на глибині 600-1000 метрів і відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів.

5. Меморіальний музей «Підпільна штабна квартира Романа Шухевича» та змагання з мотокросу на Рогатинщині

У селі Княгиничі Рогатинського району у 1946-47 рр. діяв підпільний штаб командира УПА Романа Шухевича (під умовною назвою Короленко). У цій раніше конспіративній хаті 30 червня 2007 року ентузіасти відкрили музей Романа Шухевича. Проект реставрації кімнат виконали науковці кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка» – архітектор-реставратор Кость Присяжний та Ігор Бокало. Музей складається з трьох кімнат, де відтворено побут та атмосферу того часу, відновлено криївку Р. Шухевича. Вважається, що ця штаб-квартира була однією з найнадійніших і командир перебував у ній найдовше.

Патріотичну атмосферу допоможуть розбавити змагання з мотокросу. Мотоциклетна траса ГО «Джерело» пролягає у селі Перенівка, що біля Рогатина. Це одна з найважчих в Україні трас, змагання тут проводяться із 2000-го року. Усі охочі можуть тренуватися тут на своїй мотоциклетній техніці. Хоча, щоб спостерігати за екстремальними змаганнями, слід попередньо домовитися з мотоциклістами.

6. Музей нафтопромислів та Пнівський замок на Надвірнянщині

Музей нафтопромислів Галичини відкритий у 2012 році, і розташований він у селі Пнів на Надвірнянщині. Тут можна побачити нафтові об’єкти та старовинне обладнання у натуральну величину, а ще у зменшеному вигляді. У музеї розкажуть, за яким принципом добували нафту, покажуть обладнання для буріння та нафтопереробної галузі. Крім того, тут є інтерактивні експонати, які наочно демонструють принцип дії обладнання.

У тому ж селі можна побувати на розвалинах Пнівського замку, будівництво якого розпочалося у другій половині XVI століття феодалами Куропатвами. Фортеця славилася своєю неприступністю. У 1648 році два тижні поспіль тривала облога твердині 15-тисячним військом Семена Височана. Нападникам так і не вдалося здобути фортецю, але будівлі було завдано значної шкоди. Наприкінці XVIII століття замок покинув його останній господар граф Цетнер. Пізніше частина мурів була розібрана жителями міста. Нинішня влада району намагається віднайти кошти на реконструкцію та дослідження замку, його використання в туристично-рекреаційній сфері.

7. Парк мініатюр, вольєри та стежка Довбуша у Яремчі

Попри звичні водоспад Пробій та сувенірний ринок, у Яремчі є ще кілька цікавих місць. У вольєрному господарстві Карпатського НПП в Яремчі можна побачити косуль, диких кабанів, орлів та інших представників карпатської фауни. Головна перевага вольєрного господарства в Яремчі — відсутність зоопаркової атмосфери. Тут всі тварини та птахи утримуються у напіввільних умовах.

Недалеко від вольєрів розміщений парк мініатюр. Це туристична атракція та освітній майданчик для вивчення історії і географії Яремчанського краю водночас. Музей містить 18 об’єктів, в тому числі точно відтворені моделі сакральних споруд – церков та монастирів, водоспад Пробій на річці Прут, відомі пам’ятники краю, а також єдину в Карпатах діючу міні-залізницю з копіями легендарних кам’яних мостів у Ворохті, станції в Татарові та тунелю, копії знаменитих дерев’яних споруд.

Стежка Довбуша в Яремчі починається у заповідному урочищі «Дрібка». Її створили в пам’ять про великого ватажка Олексу Довбуша, а також багатьох народних месників. Прогулянка маршрутом займе 3-4 години, протяжність стежки 4 км.

Прогулянка на кораблі та Раковецький замок на Городенківщині

Дністровським каньйоном, визнаним одним із семи природних чудес України, курсує унікальний корабель «Юрій», аналогів якому немає не тільки в Україні, але й у світі, адже за допомогою гребного колеса судно може проходити там, де мілина сягає 30 см. Порт корабля розміщений в селі Раковець, звідси видніється могутня вціліла вежа Раковецького замку. Ця споруда XVII ст. є пам’яткою архітектури національного значення. У 1657 р. замок витримав облогу козаків, а через десятиліття – татар. Однак пізніше турки таки зруйнували твердиню, яка після відбудови стала стратегічним форпостом Польщі. На під’їзді до замку був рів із мостом до двоповерхової брами. У твердині розташовувалися житлові приміщення, каплиця, казарми, шестикутна вежа з величезними пивницями та ін. Оскільки в замку зберігали провіант й амуніцію, він був епіцентром військових сутичок. Після пожежі у 1768 р. фортеця більше ніколи не піднялася з руїн. У наступні роки тут відкрили содову фабрику, яка теж згоріла. Ще в 60-х рр. ХХ ст. навколо збереженої східної башти були великі фрагменти оборонних мурів, та на сьогодні збереглися лише невеличка частина північно-західного муру і вежа.

9. Біблійний сад, церква Воздвиження Чесного Хреста у селі Маріямпіль та дуб Симона Петлюри у Галицькому районі

Місто Марії Маріямпіль має чим пишатися. Саме тут відбуваються прощі родин до Маріямпільської Чудотворної ікони Матері Божої і нічні чування родин мігрантів та всіх охочих. Проте у церкві Воздвиження Чесного Хреста є тільки копія ікони, а оригінал – у Польщі. У 2011 році в Маріямполі було закладено перший в Україні Біблійний сад, дерева якого власноруч посадив та освятив єпископ івано-франківський Кир Володимир Війтишин. Понад 25 видів дерев і кущів, які згадуються у Біблії, були зібрані з усіх куточків світу. Біля кожного виду встановлені таблички, з  яких можна довідатися, де вони описані в Біблії, а також їх богословське значення. Вхід у сад здійснюється через «райські ворота», а на центральній площі встановлена фігура Матері Божої. Поруч з храмом та Біблійним садом розміщений колишній монастир капуцинів. Зараз у цьому приміщенні діє жіноча колонія.

Дуб Симона Петлюри у Маріямполі внесений у каталог «500 найвизначніших дерев України». Він є одним з найбільших і найдавніших на території області. Обхват стовбура на висоті 1,3 м становить 6,5 м. Висота – 25 м, ширина крони – 30 м. Дуб є ровесником Маріямполя (1376 рік). За легендою, в 1920 р. під ним відпочивав Симон Петлюра, тому й дерево має таку назву. Дуб Симона Петлюри росте на території Маріямпільського дендрологічного парку, який закладений у 1690 році і є найстарішим на Прикарпатті. Праворуч від дендропарку є оглядовий майданчик та цілюще джерело.

10. Шешорівські водоспади, печера Довбуша та музей вівчарства на Косівщині

Шешорівські Сріблясті водоспади – це природний аквапарк. Прокладаючи свій шлях між каменистими та скельними берегами, ріка Пістинька утворює каскад водоспадів: Великий Гук (4-5 м) та Малий Гук (2-3 м). Нижче за течією утворилося плесо, яке місцеві жителі називають Синіплясо. Незважаючи на те, що річка гірська, вода в ній прогрівається до 25˚С. Розміщені вони в центрі Шешорів, тому добратися до них зовсім легко.

Про печеру Довбуша у Шешорах складено чимало легенд. У ній нібито переховувалися опришки під проводом легендарного ватажка Олекси Довбуша. Печера має форму прямокутного тунелю довжиною 27 м, шириною 1-1,5 м, висотою 2-4 м. До неї підводить 12-метровий коридор, а з глибини тунелю витікає джерело.

Музей вівчарства у Космачі – це перший в Україні музей вівчарства. В основній частині відтворений побут вівчарів, тут також представлені необхідні речі для переробки молока – посуд, одяг та інше. Друга кімната – це комора, де розміщені речі полонинників та різне знаряддя. Космач – одне з найбільших сіл України. Він відомий усьому світові своїми писанками, вишивками, народним одягом, звичаями та обрядами, майстрами музичних інструментів.

Підготувала Ірина ФЕДОЛЯК