Розробники екомаршруту розповідають не лише історію та цікаві легенди про вікові дерева в середмісті, але й нагадують про проблеми зелених екосистем Івано-Франківська.
Подарують місту
У неділю, 23 листопада, о 12.00 франківців запрошують на екскурсію віковими деревами середмістя «Станіславські релікти». Локацію, звідки стартує екомаршрут, повідомлять після реєстрації. Кожне дерево маршруту має власну історію, чи овіяне цікавими легендами, а також здивує ботанічними фактами, на які ніколи ніхто не звертає увагу. Під час екскурсії покажуть майже два десятки вікових дерев, серед яких три ботанічні пам’ятки природи.

«Мало хто з франківців знає, що унікальні дерева ростуть не лише в міському парку, але й у центральній частині Франківська – вздовж доріг, біля перехресть, у двориках», – каже авторка ідеї і керівниця проєкту, екологиня Тамара Кундельська, яка втілила його разом з Надією Кромкач та Іриною Дімбровською.
Екомаршрут розробили у рамках проєкту «Дерев’яні легенди: календар життя» за підтримки чеського міжнародного фонду «Nadace Partnerství». Під час роботи над проєктом також консультувалися з дендрологом і краєзнавцями. А франківська орнітологиня і біологиня Наталя Пріяткіна підготувала авторську екскурсію – її подарують місту.
Окрім цього, в грудні презентують великі перекидні календарі на 2026 рік зі світлинами унікальних дерев Франківська та відповідним описом. Більшість планують подарувати містянам.
Найбільше – дубів
Дерева, які увійшли до екомаршруту, обирали за певними критеріями. Вони повинні рости в середмісті, мати від сто років та окружність не менше трьох метрів, бути привабливими і добре збереженими. До прикладу, на території Палацу Потоцьких знайшли красиву давню липу, але в аварійному стані, тому вона не увійшла до маршруту. Також автори проєкту брали до уваги належність до природно-заповідного фонду і видову унікальність.

«Якщо дерево не внесено в реєстр природно-заповідного фонду, то це не означає, що воно – не цінне. Можливо, його треба туди подати. І ми знайшли кілька таких вікових дерев під час обстеження», – розповідає Тамара Кундельська.
Як додає викладач кафедри лісового і аграрного менеджменту КНУ ім. В. Стефаника, дендролог Олег Гнатюк, точний вік дерева визначити складно, але в Івано-Франківську, окрім території парків і скверів, ростуть близько пів сотні вікових дерев. Найбільше – дубів. Одним із найстаріших є дуб на вулиці Маланюка, який за припущенням дендролога, має понад 300 років. Серед новонасаджень найбільше кленів. Чимало дерев є завезені: гінкго білоба, акація, клен канадський, катальпа, тюльпанове дерево.

«Станиславів був фортецею, а в фортецях дерев не було взагалі, – каже Наталя Пріяткіна. – Тому стає ще цікавіше дізнатися, звідки ж тут взялися вікові дерева, коли виросли і чому їх залишили. Коли готувала екскурсію, дослідила багато мап і аерофотозйомок середмістя кінця ХІХ – початку ХХ століття – на світлинах воно практично голе, майже без дерев. У ті часи цінувалася презентабельність архітектури, яка нічим не затулялася. Та й місто розбудовували, відповідно все, що заважало – зрубували. Активно почали насаджувати дерева за Австро-Угорщини».
Не лише краса, але й користь
У місті дерева відіграють критично важливу роль – утримують вологу і тінь, продукують кисень і очищують повітря від вуглекислого газу. Якщо ростуть вздовж дороги, то виконують шумозахисну функцію. Дерево – це домівка для близько 270 видів організмів. Відсутність дерев означає пекельну спеку влітку.
«Наше місто насправді дуже розпечене, тут суцільні бетон, бруківка і асфальт, – каже біологиня. – Трохи рятують дві річки і верболози – інакше ми б узагалі задихалися. Самого парку і кількох дрібних осередків зелених насаджень для Франківська замало».

Окрім цього, за словами науковиці, у місті нерідко роблять кронування варварськими методами – просто все спилюють, та ще й у період, коли «просинається» листя – після такого «догляду» дерева поступово вмирають.
«На вулиці Шевченка «почистили» липи – я аж жахнулася, коли побачила, – продовжує вона. – Пообрізали всі гілки і пошкодили деревину так, що половина з тих лип уже мертві».
З кущами в Івано-Франківську чи не найбільша біда – через бажання створити красивий антураж «європейського» міста занадто зрізають кущі. Якщо і залишають, то дві-три гілки. Для багатьох птахів кущ, оброслий високою травою – це дім, сховок, захист і їдальня одночасно. Але він має складатися не з кількох гілочок, майстерно підрізаних та обскубаних, а повинен мати вигляд осередка, де можна заховатися і збудувати гніздо та вивести безпечно нащадків.
«У європейських містах заборонено рубати дерева будь-якого віку або рубати гілку, допоки дерево не огляне арборист, – продовжує біологиня. – Не забирають з парків та зелених зон впалі старі дерева, якщо ті не перешкоджають проїзду транспорту. Навколо водойм завжди присутня буферна зона – територія без втручання людини, огороджена і з підходом до води у чітко визначених місцях».
Наталя Пріяткіна додає, що для середмістя найліпше підходять певні види дерев. До прикладу, каштани. Вони чудово «ловлять» пил, дають величезну кількість листя і відповідно – тіні. Наразі ці дерева перестали активно насаджувати через міль, яка їх поїдає.
Також варто брати до уваги кліматичні зміни – потепління в західному регіоні обов’язково внесе свої корективи. Біологиня впевнена, що років через 20 тут більше не ростимуть ялинки – їм стане надто спекотно.

«У Франківську останнім часом модно садити сакури. Бо дуже красиво цвіте. Щоправда тільки один тиждень. Але для мне, як для орнітолога, це не має сенсу, – каже Наталя Пріяткіна. – Дерева у місті мають нести не лише красу, але й користь. Це європейський досвід. Там у середмісті садять черешні і вишні – аби птахи мали що їсти і не зникали з міського простору. Ту ж роль може виконувати горобина, шипшина, черемха, або глід чи бузина, які у нас активно вирубують. Немає птахів – з’являється багато різних комах-шкідників: сарана, клопи тощо».
Біологиня додає, що керівництво міського парку дослухалося до рекомендацій науковців, і цьогоріч там до кінця червня не косили траву – бо це був період гніздування птахів.
«Поступово наш парк перетворюється на осередок лісу посеред міста – і це прекрасно, – каже вона. – В центральній частині європейських міст є багато парків, схожих до лісу: кущі не підстрижені, під ними росте трава. Тамтешня природа виглядає дикою, але насправді за нею доглядають».
Наталя МОСТОВА

