Атовцям – комісію, парламенту – вимоги

  • Одним із найнагальніших питань засідання сесії Івано-Франківської облради, що відбулося минулої п’ятниці, 15 січня, стало утворення окремої комісії для вирішення питань учасників АТО та членів їхніх сімей. Ще до початку засідання у сесійній залі зібралися військові. Вони обіцяли не втручатися у засідання і не перешкоджати депутатам, проте рішуче наполягали на необхідності створення такої структури.

    «Нам пообіцяли, що комісія врешті-решт буде створена. Хоча до нас дійшла інформація, що певні депутати будуть проти такого рішення. Сьогодні у залі присутні члени «Івано-Франківської обласної асоціації учасників та ветеранів АТО», «Правого сектора», «Азову». В Україні йде війна, кількість людей, які беруть участь у військових діях, збільшується. Відтак депутати, які будуть у складі комісії, вирішуватимуть всі питання стосовно звернень і проблем військових. Діятиме вона спільно з іншими комісіями. Наразі в області 4,5 тисячі бійців демобілізовано, тож окрема комісія для учасників АТО є необхідною», – вважає керівник обласної асоціації учасників та ветеранів АТО Тарас Шпук.

    DSC_04791

    Захистить атовців

    Голова обласної ради Олександр Сич під час виступу на сесії зауважив, що питання про створення окремої комісії для учасників АТО попередньо пройшло обговорення з військовими та на депутатських комісіях, і запропонував внести зміни до проекту рішення про створення комісій – до переліку постійних комісій додати «Комісію з питань захисту прав учасників АТО і ветеранів антитерористичної операції на сході України та їхніх сімей».

    За це проголосували 80 депутатів. Голова ради зауважив, що створення комісії проходить у декілька етапів. Спершу необхідно прийняти рішення, далі наповнити комісію персональним змістом і розробити положення про неї. Він звернувся до голів фракцій з проханням подати свої пропозиції та запропонував внести зміни до того проекту, який уже розданий депутатам.

    Олександр Сич запропонував у постійну комісію з питань учасників АТО Наталію Чаплинську від «Свободи», Андрія Марійчина від «Волі», Василя Озоровича  від «УКРОПу», Дмитра Дякуна від «Батьківщини», Романа Ткача від «БПП «Солідарність» та Сергія Коцюра від «Самопомочі». Задля дотримання гендерного балансу головою комісії він хотів бачити пані Чаплинську. Адже, як зауважив Сич, досі жодну комісію в обласній раді не очолює жінка. Секретарем комісії був запропонований Андрій Марійчин, а заступником голови – Роман Ткач. Депутати підтримали такий персональний склад комісії.

    Однак призначення Наталії Чаплинської головою комісії обурило учасника АТО, депутата Івано-Франківської міської ради Андріана Волгіна. «Під час минулої сесії, коли я запропонував створити окрему комісію для учасників АТО, саме Наталія Чаплинська кричала на мене, що я роблю і що такої комісії взагалі не потрібно, адже в ній немає професіоналів. Тож я проти рішення, що Наталія Любомирівна стала головою», – заявив Волгін.

    Натомість Чаплинська спростувала слова Волгіна, зауваживши, що їй би дуже хотілося, щоб слова опонента прозвучали правдиво. «Я й справді підвищила на нього голос, але це було лише після того, коли він, буквально, кинувся на мене з криком. Як жінка, я злякалася і хотіла зупинити його реакцію. Його поведінка здалася мені небезпечною», – пояснила вона.

    Тож після цього з’ясування стосунків депутати проголосували за прийняття рішення в цілому, створення комісії підтримав 81 депутат.

    Відтак голова облради запропонував активістам подати перелік осіб, які стануть його радниками на громадських засадах і братимуть участь у засіданнях комісій з правом дорадчого голосу.

     

    Суцільні втрати

    Іншими важливими питаннями минулої сесії облради стали її звернення до Верховної Ради.

    Перший заступник голови облради Василь Гладій висловив позицію депутатів щодо внесення змін до чинного законодавства стосовно цільового спрямування екологічного податку. Відповідно до закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку» від 24 грудня 2015 р., обсяг надходжень екологічного податку до місцевих бюджетів буде зараховуватися до спеціального фонду. Ці кошти матимуть цільовий характер і повинні бути спрямовані на природоохоронні заходи.

    «Обсяг податку складає 32,2% в доходах від загального фонду обласного бюджету. У зв’язку з цим фінансовий ресурс області зменшується на 116,3 млн. гривень, що робить неможливим фінансування соціально значущих видатків з бюджету: охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, культури та програм, пов’язаних із запобіганням надзвичайним ситуаціям техногенного, природного, соціального характеру та інших потреб. Зарахування екологічного податку, починаючи з 1 січня ц.р., до спеціального фонду місцевих бюджетів нівелює внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин в частині бюджетної децентралізації, призведе до необхідності секвестру вже затвердженого обласного бюджету більше, ніж на 32%», – пояснив пан Гладій і наголосив, що це спричинить незабезпеченість захищених статей бюджету та невдоволення серед працівників бюджетної сфери і громадськості.

    Окрім того, за його словами, до обласного бюджету та бюджетів міст обласного значення з держбюджету передано фінансування без передачі фінансового ресурсу професійно-технічних закладів, які здійснюють підготовку робітничих кадрів. Це призведе до значного навантаження на обласний бюджет і потребує додаткового фінансування в обсязі 54,9 млн. гривень.

    «Ми підтримуємо категоричну позицію педагогічних колективів професійно-технічних навчальних закладів міст Бурштина, Калуша, Коломиї, Івано-Франківська щодо їхньої незгоди з такими діями, які можуть спричинити закриття навчальних закладів та руйнування системи професійно-технічної освіти Прикарпаття», – заявив заступник голови облради.

    Враховуючи все це, депутати звернулися до Верховної Ради з пропозицією скасувати закони «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку» та «Про державний бюджет України на 2016 рік». В іншому випадку вони просять Кабінет міністрів передбачити додаткову дотацію області з держбюджету в сумі 116,3 млн. гривень як компенсацію втрат у зв’язку з ухваленням цих законів. Крім того, облрада просить виділити фінансовий ресурс для підготовки робітничих кадрів у сумі 192 млн. гривень. За прийняття цього звернення проголосував 81 депутат.

    Окрім звернення стосовно компенсації втрат дохідної частини бюджету області, депутати ухвалили ще два звернення до парламенту: щодо виділення коштів на ремонт доріг, а також щодо зменшення кількості російськомовних публікацій у друкованій пресі та в телеефірі.

     

    Ірина ФЕДОЛЯК

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!