Защораз багато, а може, і дуже багато друзів і приятелів під час посиденьок ностальгують за часами радянськими. Звісно, більшість моїх друзів, приятелів, знайомих загалом викинули все радянське з обігу. Але раз за разом, при спогадах про армію, школу, місто, побут, родину, таки про багато речей повідають з якоюсь ніжністю. Абсолютно зрозуміло, в дитинстві і в юності все було веселим і рожевим. Ніхто ж не заглиблювався в аналіз свого буття в есесері. Як казала одна старенька сусідка у нас на Німецькій колонії: «Та за Польщі і вода була рідша». Це зрозуміло. Докладніше >>