Вона вже готувалася віддати доньці свою нирку, бо лікарі прогнозували критичний стан. Тоді все обійшлося, але зараз чотирирічна дівчинка в черзі на трансплантацію в Мінську. В будь-який момент може почати жити на діалізі, а наразі тримається завдяки щоденній жмені підтримувальних ліків. Сім’я чотири роки тягнула все сама, брали кредити, в людей позичали, але тепер їхні ресурси геть вичерпані.

Цю дівчинку часто називають особливою: величезні блакитні очі, біляве пухнасте волосся – маленька Іринка схожа на ляльку. Мама з татом заплющують очі майже на всі примхи принцеси, а старший братик береже її, як найбільший скарб. 

Малеча не звертає увагу на журналістку, має купу справ – вчора бабуся подарувала ляльку, треба її погодувати, поміняти пелюшки і вкласти спати. «Скільки тобі рочків?» – питаю. Іринка все ж відривається від своїх дитячих клопотів і показує чотири пальчики та ледь згинає мізинчик, це означає, що чотири з половиною. Дівчинка знає, що красуня, часто крутиться біля дзеркала, міряє сукеночки. А ще вона знає, що кожен день мусить пити багато таблеток, аби бути здоровенькою.

Нирочка вже зсохлася

На двадцятому тижні вагітності під час УЗД помітили, що в дитини збільшені нирки. «То нічого страшного… Розпісяє», – заспокоїли медики. Пологи пройшли добре, але результат біохімічного аналізу крові налякав усіх – показники креатиніну і сечовини зашкалювали. А це означало, що нирки геть не справляються. У них виявили кісти.

Дитина з перших днів життя жила на препаратах-сорбентах, які очищали організм, тобто виконували роботу нирок. Після тривалих досліджень і аналізів лікарі приголомшили, що, напевно, в майбутньому дівчинці буде потрібна трансплантація нирки.

До двох років одна нирочка вже зсохлася. Треба було рятувати ту, що лишилася. Мама вже готова була стати донором і віддати донечці свою нирку. «Чоловік теж міг бути донором, але важливо було зберегти його здоров’я, бо це наш єдиний годувальник», – каже мама Мар’яна Довгомеля.

Але лікарі тоді сказали, що стан – не надто критичний, можна ще трохи чекати. Головне – весь час спостерігати за показниками і контролювати регулярний прийом ліків, без яких Іринка просто не виживе. За харчуванням теж треба слідкувати, наприклад, мінімізувати споживання тваринного білка, бо ця їжа важко перетравлюється. «Але в нас, на щастя, з цим немає проблем, – усміхається мама. – Іринка залюбки їсть каші, обожнює броколі».

Іноді бувало, що підскакував показник креатиніну, тоді дівчинка блювала і її терміново везли до лікарні «крапатися».

Як кому пощастить

Місяць тому дитина стала на чергу на трансплантацію нирки в Мінську, бо рівень креатиніну вже став критичним. Певний час сім’я очікувала на державне фінансування операції, адже йшлося про немалу суму – 60 тисяч євро. І кілька тижнів тому таки дочекалися.

Як розповідає Мар’яна, зазвичай у черзі на трансплантацію стоять десь по два роки, хоча – як кому пощастить. Коли з’явиться донор, сім’ї зателефонують, і протягом 12 годин вони мають прибути до Мінська. А поки Іринка в будь-який момент може почати жити на діалізі.

Зараз сім’я збирає гроші на реабілітацію дитини, щомісяця потрібні ліки, які загалом обходяться в 10-12 тисяч гривень. Удома є ще 10-річний братик Михайлик і ось-ось з’явиться ще один синочок.

Сім’я мешкає в однокімнатній квартирі, працює лише батько – комендантом у гуртожитку, ледве зводять кінці з кінцями. Є ще чоловікова пенсія з інвалідності, він тричі хворів на менінгіт – ніяк не могли з’ясувати причину. Всі родинні доходи йдуть на підтримувальне лікування Іринки. Сім’я ще ніколи ніде не відпочивала.

«Чотири з половиною роки ми те все якось самі тягнули, – каже Мар’яна, – і в людей позичали, і кредити брали… Але я вже так втомилася, геть немає сил».

Наталя МОСТОВА

P.S. Охочі підтримати Іринку можуть переказати гроші на картку мами Мар’яни Довгомелі 4731219104954122 (ПриватБанк).