З 1 по 7 жовтня в Івано-Франківську проходив міжнародний фестиваль фентезі «Брама». На тиждень місто поринуло у царство уяви та в атмосферу магії. А ще світ побачила збірка оповідань «Багряні ночі».

 

Створити власний світ

У широкому сенсі фентезі – це вигадані світи, де магія та чудеса є частиною реальності. До цього жанру належать такі всесвітньо відомі твори, як «Володар перснів», «Гаррі Поттер», «Гра престолів» та багато інших.

Є шанувальники фентезі і в Україні – як ті, хто любить читати про чарівні світи, так і ті, хто їх створює. Організатори фестивалю «Брама», що проходить вже другий рік поспіль, поставили собі за мету знайти молодих і талановитих українських письменників, які працюють у цьому жанрі.

«Ми оголосили конкурс фентезійних оповідань – і автори зі всієї України нам їх надсилали», – розповідає Мирослав Кошик, голова журі цього конкурсу та укладач збірки «Багряні ночі». – На нашу поштову скриньку надійшло 497 творів, і журі прочитало їх усі. Втім до конкурсу не були допущені ті оповідання, автори яких відійшли від жанру фентезі. У півфінальну частину ввійшло 170, а у фінальну – 62 твори. З них врешті-решт було обрано 30 найкращих історій, які і ввійшли в збірку. Слід відзначити, що сам рівень оповідань значно виріс, порівняно з минулим роком, і це дуже добре. Минулого року я, начитавшись присланих жахів, читав на ніч Стівена Кінга – щоб розслабитись».

6 жовтня в рамках фестивалю презентували збірку оповідань «Брама – багряні ночі». До неї увійшло 30 оповідань, написаних на конкурсі у 2017 році.

«Тут майже 700 сторінок прекрасних історій авторів зі всієї України. Географія дуже широка – від Ужгорода до Харкова та Севастополя. Чому ми обрали саме оповідання? Знаєте, майже всі відомі автори починали власне з них. Толкін, Мартін та інші спочатку писали саме оповідання, а потім переходили до романів», – додає укладач збірки.

Письменниця Дара Корній каже, що той, хто «підсідає» на написання фентезійних історій, вже не має шансу перестати це робити, бо магічні світи надзвичайно захоплюють. «На «Брамі» я почуваюсь, як вдома. Жанр фентезі люблю вже давно. Свого часу, коли закінчилися книжки на поличці, я почала сама писати для своїх дітей – і почалось. До речі, мені неприємно, що наша українська міфологія закинута і забута. Тож саме цей досвід, пам’ять наших предків, я і намагаюсь передати у своїх творах», – пояснює вона.

Конкурсанти ж, оповідання яких перемогли на конкурсі «Брами-2018», зможуть побачити свої твори на папері вже наступного року. Переможців організатори оголосили на церемонії завершення фестивалю.

Перед публікою виступив оркестр та юний піаніст Данило Савка, а потім – рок-вар’єте «Кораллі». Далі ведучі вручили призи переможцям літературного конкурсу «Брами». У номінації «Фольклорне фентезі» перемогла Олександра Єско, в «Підлітковому фентезі» – Яна Іщенко, а в апокаліптичній номінації «Земля, що гине» – Світлана Тараторіна.

Третє місце серед всіх призерів літературного конкурсу розділили Анна Ковальова та Ольга Козій, вони отримали відзнаки та по 3000 гривень. Друге місце і 5000 гривень виборов Сергій Ігнацевич. А перше – зайняла Інна Супрун, їй вручили символічний ключ від «Брами», відзнаку та 10 000 гривень.

На завершення ж церемонії на сцену вийшов учасник шоу «Голос країни» Павло Табаков, який виконав кілька пісень під бурхливі аплодисменти.

Мистецтво перевтілення

Останній день фестивалю «Брама», безперечно, запам’ятався франківцям. Не останню роль у цьому зіграли косплеєри, які пройшлися ходою середмістям, потанцювали середньовічні танці на Вічевому майдані та показали свої номери у драмтеатрі.

Косплей (від англ. costume play) – це перевтілення в улюблених персонажів з книг, фільмів, коміксів чи ігор. За словами косплеєрів, таке хобі допомагає глибше поринути в улюблений світ та краще його пізнати. Це заняття аж ніяк не є простим – створення якісного костюма робота-трансформера чи, до прикладу, володаря темряви Саурона займає кілька місяців і вимагає значних витрат.

Кілька десятків шанувальників косплею пройшлися середмістям Франківська, перевтілившись у чарівників, принцес, лицарів, відьом, вояків та інших персонажів. Серед них були як дорослі, так і діти. А один із косплеєрів вигадав та створив власного персонажа – генерала ревербераційних військ Джека Лістенера, який втратив зір та «слухає» світ за допомогою численних мікрофонів.

«Генерала Лістенера я вигадав сам. Його прізвище перекладається як «слухач», він начальник розвідки у постапокаліптичному світі. В далекому майбутньому після ядерної війни люди роблять собі додаткові частини тіла з різного мотлоху. Костюм Лістенера створений з навушників, мікрофонів та звукових плат. Я довго виношував цю ідею, в мене було багато навушників, і я не знав, що з ними робити. А потім дізнався про фестиваль «Брама», з’явився цей образ, і за кілька днів ми з друзями його створили. Взагалі я дуже люблю фентезі та наукову фантастику, а найбільше – світ комп’ютерної гри Fallout», – розповідає косплеєр Роман Цюпа.

Після ходи середмістям косплеєри влаштували дефіле у франківському драмтеатрі, показуючи свої костюми та розкриваючи персонажів. Присутні змогли побачити трансформерів, мавку, Саурона, постапокаліптичного генерала, відьму та інших персонажів з фентезі. Учасників було небагато, тож призи отримали всі – за якісні костюми, артистичність та командну роботу. 

Кіно, письменники та майбутнє

У рамках фестивалю «Брама», окрім косплей-ходи та конкурсу оповідань, було ще багато цікавого. Відбулися декілька зустрічей з письменниками Дарою Корній, Володимиром Єшкілєвим, Наталією Щербою, Володимиром Арєнєвим. Були також гості з Польщі та Білорусі – Анна Каньтох та Алєксей Шеін.

Письменниця, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету Ольга Деркачова переконана: проведення такого літературного фестивалю означає, що Івано-Франківськ є живим та культурно активним.

«Літературні фестивалі завжди сприяють популяризації читання. І добре, що це про фентезі – бо це метажанр, в якому задіяні і міфологія, і авторська уява, і прогнозування майбутнього. Але говорили ми в ході «Брами» і про реалізм, і про місто в контексті такої літератури. Також позитивним моментом став книжковий ярмарок. Люди шукали книги, знайомилися з авторами та брали в них автографи. Наступного року я б хотіла бачити ще більше зустрічей та спілкування з письменниками, а також більше обговорювати саме українське фентезі», – каже Деркачова.

За її словами, деякі зустрічі з письменниками варто було проводити у будні дні, щоб викладачі ПНУ змогли привести на них своїх студентів. Адже університет був одним з організаторів фестивалю, і більшість подій відбувалася саме там.

«Якщо вже є письменник, то варто використовувати його по повній програмі, так би мовити. Вранці – зустріч зі студентами, вдень – якась дискусія, ввечері – презентація книги. А взагалі в ході фестивалю в нас відбулася наукова конференція «Брами та ключі світу фентезі», дискусії, презентації та лекції. Ми не проти долучатися до цього заходу і в майбутньому. Для університету це добре – виступати співорганізатором цікавих фестивалів, а не лише наукових подій. Адже наш університет – це не лише місце, де вчаться студенти, а й місце проведення дозвілля, адаптації в соціум», – пояснює професорка ПНУ.

Також під час фестивалю в кінотеатрі «Люм’єр» показували фентезійні фільми та мультфільми. Для любителів головоломок провели містичний квест «Брами Станиславова», в ході якого треба було розгадувати загадки та фотографуватися на фоні брам, що були відповідями. Була і тематична інтелектуальна гра «ГлуздоГерць», питання на якій стосувалися саме вигаданих світів.

Наступного року повинна вийти друком збірка найкращих оповідань «Брами-2018». Відповідно, фестиваль продовжиться і надалі. Що ж, залишається лише уявляти, чим здивують нас організатори цього фентезійного дійства.

Тарас ВОЛОШИН