Будинок для сиріт залишився без грошей

Бюджетні гроші передбачені, але держказначейство відмовляється повертати кошти за утримання прикарпатського будинку для сиріт з інвалідністю. Йдеться про немалу суму, котра набігла за чотири місяці. Справу розглядатимуть у суді.

Перший в Україні

Торік улітку на Тлумаччині облаштували «Оселю Віри, Надії та Любові» –унікальний в Україні будиночок підтриманого проживання для повнолітніх сиріт з інвалідністю, які досі жили тільки в інтернатах. Там одразу оселилися четверо мешканців.

Що таке будиночок підтриманого проживання? Це простір, де мешканці вчаться брати відповідальність за свою свободу. Відповідно до своїх фізичних і розумових можливостей кожен із них має певні обов’язки в домі, всі вони вчаться і мають хобі, дехто навіть працює на місцевому кооперативі, де заготовляють сухофрукти. Допомагають мешканцям асистенти, які офіційно працевлаштовані в «Оселі».

Ініціатором задуму став керівник БО «Українська благодійницька мережа» (УБМ) Василь Футерко. І придбання будинку, і ремонт здійснили за рахунок благодійників.

Такі будиночки є новизною для України, але звичними для розвинутих держав, які давно відмовилися від інтернатних закладів, подібних до тих, які наша держава успадкувала від СРСР. 

«Основне завдання – покласти край нелюдському існуванню сиріт з інвалідністю в інтернатах та створити для них життєве середовище з новими можливостями у спільнотах підтриманого проживання, де вони будуть не лише потребуючими, але й потрібними, – пояснює Василь Футерко. – Хочеться повернути їм бажання жити і робити щось для себе, займатись якоюсь справою, тим паче багато інтернатівців, незважаючи на інвалідність, можуть бути корисними суспільству. Ці сироти можуть не просто споживати бюджетні кошти, але й щось віддавати навзаєм. Я вже не раз казав, що в наших інтернатах перебуває дуже багато випадкових людей, вони могли би себе реалізувати в соціумі – якщо би були створені відповідні можливості: навчання, нагода отримати соціальне житло, пристосування інфраструктури тощо».

Будиночок підтриманого проживання став першим в Україні проєктом такого типу, до якого долучилася влада. Фінансування «Оселі Віри, Надії та Любові» (а це витрати на харчування, комуналку, мінімальну зарплату асистентам) здійснюється через соціальне замовлення – практика надання соціальних послуг, розповсюджена в розвинутих державах. Суть моделі у тому, що місцева влада є замовником соцпослуг, які необхідні людям з інвалідністю, а виконавцями є недержавні структури. Бюджетні кошти покривають левову частку всіх обов’язкових витрат «Оселі» – біля 90%.

«Інша причина»

«Оселя під загрозою існування», – опублікував у Фейсбуці допис Василь Футерко ще на початку червня. Він пояснив, що із незрозумілих причин головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області не проводить платежі для фінансування найважливіших витрат «Оселі» за період з січня по квітень, а це 118 тисяч гривень.

Хоча напередодні всі необхідні процедури були виконані. Так, Українська благодійницька мережа пройшла усі три етапи публічної закупівлі через ProZorro, уклала договір про надання соціальної послуги з Департаментом соціальної політики Івано-Франківської ОДА. Департамент також виконав усі необхідні юридичні дії, зокрема подав документи для здійснення платежів до казначейства.

Лише 16 червня УБМ отримала бюджетні гроші за травень – 30 142,32 грн. Якщо б і цього платежу не було, то ситуація б склалася критична. Але оплати за січень-квітень досі немає, так само, як і пояснень про причини блокування цих платежів.

«Жодних обґрунтованих причин, через які платежі не проводяться, казначейство наразі офіційно не повідомило, – каже Василь Футерко. – Структура без будь-яких конкретних пояснень відмовляє у проведенні платежів, обираючи причину відмови «інша причина». Через подання запиту ми намагалися з’ясувати оцю іншу причину, але без результату. Казначейство відповіло, що незареєстровані документи у їхній системі не зберігаються. Погодьтеся, що це дуже дивно як для такої поважної державної структури, з дуже високим рівнем бюрократизації. Тим паче всі дані про відмови мають зберігатися, це чітко передбачено одним з основних нормативних актів, яким казначейство керується у роботі. Готуємося отримувати пояснення щодо тієї «іншої причини» в суді».

З початку цього року і аж до червневого траншу «Оселя» фінансувалася виключно за рахунок благодійних коштів. Аби вижити, брали гроші, які передбачалися на розширення сиротинця. Якщо кошти так і не повернуть, доведеться знову починати збирати.

Нема юридичного підґрунтя?

Від казначейства нема чітких офіційних пояснень, але до Василя Футерка доходить інформація, що платежі не переказали, бо договір із Департаментом соцполітики УБМ підписала аж у травні, а за минулі періоди оплачувати не можна.

«Але я не бачу в цьому юридичного підґрунтя, – каже Василь. – Під час процедури закупівлі передбачили фінансування послуги на цілий рік (всього 400 тисяч грн), тобто за попередні місяці має бути компенсація. Тим паче ми просто не могли укласти договір раніше травня».

Керівник організації пояснює, що спершу треба пройти багато обов’язкових процедур, які вимагають часу. Спочатку мають затвердити обласний бюджет і кошторис Департаменту соцполітики. Потім приймають рішення про соціальне замовлення. Далі проводили публічні закупівлі. Аж у три етапи. Адже якщо вартість послуг перевищує надпорогове значення (200 тисяч гривень), то процедуру публічних закупівель проводять відповідно до закону. Це означає, що перші два етапи – відкриті торги. І якщо у них беруть участь менше двох учасників, замовник зобов’язаний їх скасувати. Оскільки таку соціальну послугу, як підтримане проживання, надає лише УБМ, то торги і скасовували двічі. Всі це заздалегідь розуміли, але алгоритм мав бути дотриманий. Аж на третій раз, 12 квітня, нарешті почали переговорну процедуру закупівель. А 5 травня підписали договір.

Торік таких проблем із фінансуванням не було. Бо йшлося про суму, яка не перевищувала надпорогове значення. У цьому випадку відбувається конкурс за окремою процедурою (а не відповідно до закону про публічні закупівлі), яка допускає участь лише одного учасника і тому проходить одним етапом. Це значно швидше і простіше.

Де жити завтра?

У відповіді на інформаційний запит «Галицькому кореспонденту» керівництво обласного казначейства написало, що застосування умов згаданого договору до відносин, які виникли до його укладення, у цьому випадку вважається порушенням норм чинного законодавства, посилаючись на відповідні роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«У договорі йдеться про те, що послуги, які надавалися організацією до моменту укладання договору, можуть бути оплачені, але тут ключовим є слово «можуть», тобто це дуже спірна ситуація, – говорить Галина Сеник, заступниця директора Департаменту соцполітики Івано-Франківської ОДА. – Проте в будь-якому разі платіж за січень-квітень не може називатися боргом перед УБМ, бо тоді в цьому буде вбачатися корупційна складова. Адже за той період ніякі угоди не могли бути підписані, тому що все мало йти через тендерну процедуру».

Чиновниця додає, що бюджетні кошти заклали на фінансування конкретної соцпослуги, а не на фінансування організації пана Футерка. І коли благодійна організація бере на себе зобов’язання надавати ту чи іншу послугу, то мусить найперше розраховувати на власні сили. Адже ситуація може скластися по-різному. «Оселя» не є комунальним закладом, – продовжує Галина Сеник. – Тому її керівник має розглядати різні шляхи фінансування».

Заступниця директора каже, що у практиці ще не стикалася з таким спірним випадком, оскільки обласний департамент соцполітики – перший в Україні, котрий фінансує послугу підтриманого проживання.

Наталя МОСТОВА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!