Улюблене місце франківців перетвориться на справжню зимову казку.
Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на міського голову Івано-Франківська Руслана Марцінківа.
6 грудня в міському парку засяє ялинка, а поруч відкриє двері будиночок Святого Миколая. Діти зможуть написати листи та малюнки нашим захисникам, створивши особливий святковий настрій.
“Вже всі чули, що ялинка буде в парку. Відкриємо її 6 грудня. А ще там буде будиночок Миколая, де діти зможуть писати листи та малювати малюнки для наших захисників”, – йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків 11 листопада повідомив, що до Різдвяних свят в Івано-Франківську буде встановлена ялинка.
Руслан Марцінків підкреслив, що ялинку прикрасять не там, де завжди, а на площі біля міського озера. Поставлять штучну ялинку, ту, яка була раніше.
“Діти заслуговують на різдвяне диво. А ми, дорослі, маємо цьому сприяти”, – додав очільник Івано-Франківська.
У попередні роки з часу повномасштабного вторгнення у Франківську встановлювали невелику “Ялинку перемоги” з дитячих малюнків.
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи