На Прикарпатті стане менше невідомих та занедбаних солдатських захоронень, що залишилися з минулих війн. Громадська організація «Поступовий гурт франківців» разом з польськими, угорськими та словацькими партнерами почала реалізацію проекту «Велика війна: поховання та історична пам’ять». Упродовж року вони збиратимуть інформацію про військові меморіали та місця солдатських поховань часів Першої світової і деякі впорядкують. Проект, що фінансується за підтримки Міжнародного вишеградського фонду, поширюється на прикордонні території України, Польщі, Словаччини та Угорщини.

Повчальна пам’ять

Протягом 1914–1918 рр. тисячі українців, поляків, чехів, словаків і угорців воювали в арміях інших країн і нерідко поміж собою, відстоюючи чужі імперські інтереси. Тривалий час запеклі бої велися і на території Прикарпаття, де залишилося багато поховань.

ГО «Поступовий гурт франківців» виграв грант на відновлення таких кладовищ та пошук інформації про загиблих солдатів і разом з партнерами з сусідніх країн втілює проект «Велика війна: поховання та історична пам’ять», приурочений до 100-річчя з дня завершення Першої світової війни.

«Це меморіальний проект, який, перш за все, має просвітницький характер. Місця збереження пам’яті мають навчати, що війна – це погано», ­– розповідає експерт і виконавець проекту, доктор історичних наук Сергій Адамович.

Науковець акцентує, що ціль проекту полягає у збереженні спільної історичної пам’яті. Польські, словацькі та угорські партнери проведуть таку ж роботу у своїх країнах, а інформація про поховання стане загальнодоступною. Звісно, розповідати про стан цвинтарів наразі ще рано, але перший крок вже зроблено.

«Українці Галичини були в єдиній європейській сім’ї. Війна однаково відбилася як на українцях, так і на інших народах. Наші цвинтарі у набагато гіршому стані, ніж європейські. Завдяки цьому гранту ми зможемо їх частково привести в порядок та реставрувати», – обіцяє Адамович.

За словами історика, перші перепоховання почалися ще під час війни, щоб уберегтися від інфекцій. Якщо могила була неглибокою, то, за санітарними вимогами, проводили дезінфекцію гашеним вапном або здійснювали перепоховання. Багато захоронень було знайдено навіть на людських присадибних ділянках.

 

Активний пошук

Крім часткового упорядкування поховань, планується створити сайт, на який буде поміщено максимум інформації про загиблих солдатів та геолокаційну карту військових цвинтарів. А вже після завершення проекту цей сайт передадуть на баланс комунального підприємства «Пам’ять», що займається перепохованнями.

Керівник «Пам’яті» Василь Тимків зауважує, що військові поховання є епіцентром історичної пам’яті. «Ця робота – це загальна європейська пам’ять. Наше підприємство вже давно займається пошуком таких могил, ексгумацією та перепохованням. Мені дуже цікаво порівняти досвід інших країн з нашим», – каже він.

За словами Тимківа, на території Івано-Франківської області є більше сорока невідомих поховань. Шукати захоронення досить важко, адже вони можуть бути будь-де. «А є поховання в громадських місцях, на людських городах, на берегах річок, вода постійно підмиває їх та руйнує. У КП «Пам’ять» є спеціальні кошти, передбачені на ремонтні роботи та перепоховання. Всі дані про захоронення ми передамо їм, а вони, у свою чергу, будуть цим займатися», – розповідає Сергій Адамович.

Науковці проведуть велику дослідницьку роботу в архівах та пошуки локацій, де могли бути захоронення. «Польові робота (передбачено кошти на виїзди на 1500 км), краєзнавча література, архів, свідчення людей – це джерела інформації. Також ми відправили лист в орган місцевого самоврядування та провели інформативну кампанію на радіо. Вже є охочі допомогти з реалізацією проекту. Будь-яку біографічну інформацію про загиблих та їх дані ми внесемо у спеціальні бланки, потім придбаємо сайт, запустимо туди мартиролог та геолокаційну карту», – каже Адамович.

Тим часом іноземні партнери збиратимуть інформацію про поховання на своїй території та надсилатимуть сюди. Керівник ГО «Польська гуманітарна команда» Артур Нємчик розповів, що на одному сайті міститиметься інформація про загиблих з трьох країн. «Надіюся, що нам вдасться організувати все так, як ми плануємо. Сайт буде трьома мовами. Ми хочемо зробити так, щоб люди з інших країн знайшли своїх родичів. У нас багато роботи, але у вас ще більше, вона важча. Сподіваюся, що разом нам вдасться організувати все, як ми планували», – говорить він.

Також Нємчик зазначив, що згодом вони хочуть розпочати співпрацю з Австрією та Німеччиною, а з кожним роком будуть все більше розвивати сайт, щоб він містив інформацію про загиблих усіх народів та національностей, які воювали у Першій світовій.

 

Лише початок

Сергій Адамович переконаний, що цей проект допоможе мешканцям Європи відшукати поховання родичів або хоча б дізнатися про них більше. Він наголошує, що інформацію збиратимуть про всі захоронення, але облагородити зможуть, на жаль, лише два. До прибирання кладовищ залучатимуть волонтерів.

«У вересні 2018 р. заплановане прибирання двох кладовищ, які ми оберемо під час досліджень влітку. Загалом до прибирання залучимо 80 волонтерів. За роботу волонтери матимуть добові, тобто витрати на обід, дорогу та всі необхідні речі для прибирання. Крім того, що два кладовища повністю упорядкують, ми поставимо біля цвинтарів 20 інформаційних стендів та роздрукуємо 800 примірників карт поховань», – додав історик.

До волонтерства заохочуватимуть насамперед студентів історичного факультету, адже їм, напевно, буде цікаво на практиці провести власне дослідження. Також допомогти можуть усі охочі. Організатори закликають органи місцевого самоврядування та небайдужих громадян сприяти у пошуках військових поховань періоду Першої світової війни та ідентифікації загиблих.

У травні 2019-го всі партнери проекту «Велика війна: поховання та історична пам’ять» зберуться і проведуть підсумкову конференцію, щоб відзвітувати про масштаби проведеної роботи. Надалі ж прикарпатські дослідники планують співпрацювати з різними грантовими організаціями для того, щоб поховання в Україні повністю відповідали європейським стандартам.

«Згодом можна організувати схожий проект щодо захоронень з Другої світової війни, ОУН-УПА, єврейських кладовищ для впорядкування місць пам’яті», – акцентує Сергій Адамович.

Софія ЧІГУР