Народжувати в захисній масці, без підтримки рідних людей, немовлятко не прикладають до породіллі і годують сумішами, тоді як мамині груди аж тверднуть від молока, свою дитину вперше взяти на руки лише через тиждень – такими стали пологи для багатьох жінок у час, коли лютує коронавірус. Хоча деякі заборони не мають під собою законного підґрунтя.

Тест – позитивний

Свої треті пологи франківка Вікторія (прізвище відмовилася називати) запам’ятає найдужче. Жінка поступила в обласний перинатальний центр наприкінці квітня. Їй було неабияк страшно. Ситуація з коронавірусом не давала спокою. Тим паче Вікторія дуже хотіла, щоб чоловік був поруч під час пологів, але через карантин це було неможливо. Та найважче чекало попереду.

«При оформленні кожній жінці міряли температуру і робили експрес-тест на COVID-19, – розповідає вона. – Сиджу, чекаю на результат, і тут, наче грім серед ясного неба, – тест позитивний. Я шокована, плачу. Не розумію, чому він позитивний, якщо я не хвора, нічого мене не турбує, температура у нормі, взагалі ознак хвороби немає…»
Вікторію перевели в інфекційне відділення. Пояснювали, що тест у вагітних жінок може реагувати на різні віруси або на антитіла, якщо людина вже перехворіла. Але майбутня матуся була в шоковому стані, геть нічого не чула і не розуміла.   

Пологи пройшли успішно. Народжувала в захисній масці. Вікторія встигнула лише побачити синочка – дитину мамі не віддали. Медики пояснили: поки не отримають негативний результат ПЛР-тесту, немовля має бути окремо.

Спочатку було дуже важко психологічно. Щоправда, лікарі старалися заспокоїти, часто фотографували дитину і показували світлини мамі. Ще жінку засмутило, що її малятко годували сумішами. Через те, що дитина не смоктала груди, матка погано скорочувалася, стався застій крові. Призначили уколи, сказали спати на животі і побільше ходити.
На третій день прибуло молоко, груди стали, наче камінь, простим дешевим молоковідсмоктувачем нічого зцідити так і не змогла. Довелося купувати дорожчий.

Через чотири дні Вікторії нарешті принесли синочка, отже ПЛР-тест – негативний. «Пам’ятаю, тоді мене охопили почуття радості і злості. Навіщо жінкам робити такий стрес? – каже франківка. – Хоч і розумію, що лікарі лише виконують свою роботу і не від них залежить якість тих тестів, вони мають наказ і мусять його виконувати. Попри все, медики дійсно молодці».

Ніхто ні за що не відповідає

В Івано-Франківському обласному перинатальному центрі друге пологове відділення спеціально розгорнули для госпіталізації жінок з підозрою на COVID-19 і тих, які вже захворіли. Як розповів головний лікар закладу Юрій Павлушинський, від початку карантину 12 березня і по 13 травня у відділенні загалом побували 13 жінок, хворих на коронавірус, з підтвердженим ПЛР-тестом, восьмеро народили (до речі, дві жінки народили двійнят), одна породілля померла. В жодної новонародженої дитини не виявили COVID-19.

Щодо міського перинатального центру, то за час карантину, як розповів головний лікар Сергій Стефанко, була лише одна жінка з підтвердженим коронавірусом і серед породіль не зафіксовано жодного летального випадку внаслідок COVID-19.

Кожна панянка, яка поступала в перинатальний, найперше у приймальні мусила пройти перевірку через експрес-тестування на COVID-19. У випадку позитивного результату або підвищеної температури тіла її скеровували в друге пологове відділення, де вона мала перебувати, аж поки ПЛР-аналіз двічі не покаже негативний результат. З 11 травня експрес-тест роблять лише за наявності симптомів: підвищена температура, кашель тощо.

«З психологічної точки зору, інфікування коронавірусом напередодні пологів жінка сприймає як горе, котре, до речі, складається з кількох етапів, –розповідає завідувачка другого пологового відділення Оксана Ілик. – Перший – категоричне заперечення. Жінки, як правило, переконані, що аналізи неправдиві, медики щось наплутали і т.д. Далі вони відчувають злість і мордуються запитаннями на кшталт «чому це сталося саме зі мною?». Потім настає депресія, з якої їх треба дуже швидко виводити, адже наступний етап – усвідомлення, і саме тоді жінки сприймають ситуацію, в якій опинилися, вже цілком спокійно і виважено».  

Під час пологів породіллям, хворим на коронавірус, чи тим, у кого була підозра, дитину не прикладали до грудей. Декотрі матусі вперше взяли до рук своє немовлятко аж через тиждень.

Під час карантину партнерські пологи припинили. До жінок узагалі нікого не впускали, рідні передавали пакунки через медпрацівників, спілкувалися лише по телефону. 

До речі, заборони партнерських пологів на рівні МОЗ немає. Тобто це лише ініціатива обласних департаментів і міських управлінь здоров’я. Так розповідає Євгенія Кубах, співзасновниця ГО «Природні права Україна», що з 2017 року працює у сфері захисту жінок під час вагітності та пологів.

Причому в деяких пологових навіть у час карантину дозволені партнерські пологи, наприклад, у Луцьку та в кількох київських медзакладах. На Фейсбук-сторінці Луцького клінічного пологового будинку пишуть про те, що присутність партнерів під час пологів обмежена, але не заборонена (за умови детального збору епіданамнезу, вимірювання температури, відсутності ознак ГРВІ та дозволу адміністрації).

Правозахисниця розповідає, що у відповіді на запит щодо нормативних документів, які забороняють проведення партнерських пологів, чиновники з МОЗ спершу посилалися на протоколи №698, №663 та №722, які взагалі не містять заборони партнерських пологів. «А тепер вони переклали відповідальність за організацію роботи закладів охорони здоров’я на місцеві ради, – продовжує Євгенія Кубах. – Фактично МОЗ каже нам: ми тут ні до чого, це все місцеві ради, от до них і звертайтесь. А місцеві ради, в свою чергу, заборону партнерських пологів обґрунтовують зазначеними вище наказами МОЗ України, як ми бачимо із численних відповідей вагітним жінкам на їхні запити. І маємо класичне замкнене коло. Дуже зручно: ніхто ні за що не відповідає, а жінки мають розплачуватися за це».

До того ж, за словами правозахисниці, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) нещодавно надала свої роз’яснення стосовно пологів під час епідемії COVID-19. Вона наголошує, що забезпечення права жінки на позитивний досвід безпечних пологів зараз так само важливий. І невід’ємною складовою реалізації цього права є можливість партнерської підтримки для усіх жінок, навіть для тих, хто підтверджено має коронавірус.

Головний спеціаліст з акушерства і гінекології департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Володимир Дзьомбак пояснює, що у ВООЗ кажуть про обов’язкове обстеження партнерів породіль, але наразі зробити це дуже складно. Аби партнер був присутній на пологах, він би мав мати негативний результат ПЛР-тесту. Заздалегідь це зробити не можна, а день пологів не спрогнозуєш. Хіба у випадку кесаревого розтину, коли вже є наперед визначена дата операції. Тоді теоретично можлива присутність обстеженого партнера.

«Повірте, медпрацівники самі зацікавлені в партнерських пологах, так їм значно легше, – каже Володимир Дзьомбак. – Але пандемія – це серйозна річ, потрібно максимально уберегтися і дочекатися мінімальних ризиків. Думаю, десь у червні вже мало б не бути обмежень на партнерські пологи».

Як на війні

Франківка Таїсія Сулик спершу планувала народжувати в приватному пологовому центрі, але через пандемію вирішила все-таки відмовитися від далекої поїздки, оскільки їхати треба було аж у Київ. Потім міркувала над домашніми пологами, однак ризики були надто великі. Це була її перша вагітність, яка ще й припала на час пандемії, тож жінка страшенно хвилювалася.

Коли почалися перейми, Таїсія ще максимально довго залишалася вдома з чоловіком – обоє хотіли хоч трохи прожити цей момент разом. Вони пили чай, їли смаколики і в обіймах разом продихували кожну перейму. При цьому постійно були на зв’язку з лікарем.

Приїзд в обласний перинатальний був менш романтичним. «Уже з перших моментів почуваєшся, ніби на війні, де весь час треба бути готовим до боротьби, – каже Таїсія. – У приймальні в мене хотіли взяти кров на аналіз на коронавірус, але при цьому медсестра навіть не надягнула рукавички. Я зробила зауваження, на що отримала відповідь, мовляв, у рукавичках це робити незручно».

Таїсія народжувала в середині квітня, і до цього часу вже вдосталь наслухалася новин про смерті в пологовому. Але каже, що в той момент особливий гормональний фон робить із жінки справжню самицю, яка готова на все задля того, аби вберегти своє дитя.

Найважче було після пологів, коли чоловіка і маму можна було побачити лише через вікно з четвертого поверху. «Це було, як колись, – усміхається жінка. – І знаєте, це було дуже романтично».

Вже через два дні Таїсію виписали додому, незважаючи на деякі ускладнення. Вона каже, що в час карантину всіх жінок намагалися відпустити так само швидко.

А ось франківка Галина Артиш виписалася додому, мабуть, найшвидше з усіх – через 19 годин після поступлення. Аби не ризикувати, вона хотіла максимально уникнути різних контактів і з персоналом, і з приміщенням. Як пояснює Галина, взагалі жінка має право вже через вісім годин після пологів іти додому – звісно, якщо в породіллі і дитини все гаразд.

Пологи в Галини минули по-особливому: вона народжувала не лише в масці, але і в навушниках. Так жінка весь час була на зв’язку з чоловіком і донечкою. Вона чудово чула і медпрацівників, і заспокійливі слова своїх найрідніших. 

Коли син підросте, Галина обов’язково розповідатиме своєму хлопчику, в який унікальний для всієї планети час він з’явився на цей світ.

Наталя МОСТОВА