Мешканка села Угринів Валентина Гнатишин разом з сім’єю потерпає від смороду пластикових пляшок, що спалюють сусіди. Втім жодна зі структур, в які вона скаржилася, не поспішає їй допомагати. Молода мама боїться за здоров’я дитини та близьких. Її бабуся померла від раку легень, а нещодавно у мами з’явилася алергія. Жінка підозрює, що причиною цьому є дим від пластикових пляшок.

 

Всюдисущий сморід

Валентина Гнатишин каже, що якщо раніше сусіди тільки десь-колись спалювали пляшки, то зараз це відбувається ледь не щодня. “Я гостювала у чоловікової мами, приїхала, вийшла гуляти з маленькою дитиною і почула їдкий запах. Мама сказала, щоб я бігла до хати, бо вона час від часу чула такий запах, але сьогодні він дуже сильний. Я пішла до хати і відчула поколювання на губах і на слизовій. Таке враження, що задишка була. Через деякий час сморід розвіявся”, – розповідає жінка.

Інколи сморід з’являється зранку, а буває й таке, що його чути весь день або ніч. Хоча це не дивно, оскільки пляшки тліють довго. Від цього смороду сім’ї ніде сховатись. Перебування в будинку не вельми рятує, бо вікна тут не пластикові, а дерев’яні, тому запах проникає і крізь них.

“Якось був настільки потужний вогонь, що горіло цілу ніч. На вулицю неможливо було вийти. У нас маленька дитина, ми дуже переживаємо за її життя і здоров’я. Та й я би хотіла пожити трохи, бо ще не є така стара. Ще хочеться жити. А це гробить здоров’я”, – розповідає мама Валентини Марія Карангіна.

Невдовзі пані Марія стала погано себе почувати: опухло обличчя, піднявся тиск. Лікар сказав, що це алергія, порадив змінити всі мийні засоби та призначив лікування. Однак це не допомогло. Як тільки жінка виходить на подвір’я, у неї одразу ж сльозяться очі, набрякає обличчя, паморочиться в голові.

Валентині лікар також призначив протиалергічний препарат. А коли дізнався, що вона кожного дня дихає смородом від спалених пляшок, то порадив… нагодувати ними того, хто це робить. Мовляв, цей дим викликає ракові пухлини та подразнює слизову оболонку. “Я боюсь за мамине здоров’я, боюсь, що може статися щось гірше. Боюсь і за дитину”, – зітхає вона.

Директор департаменту охорони здоров’я ОДА Мирон Матейко також стверджує, що такий дим шкідливий для здоров’я людини. “Однозначно, спалювання пластикових пляшок може впливати негативно на організм, як і будь-який дим. Від цього можуть виникати різні захворювання”, – каже він.

Пошук паліїв

Через декілька днів жінка вийшла шукати того, хто спалює ці пляшки. Каже, що спершу запитала сусіда, який ремонтує машини, бо колись він спалював. Той запевнив, що це не він, і сказав, що неподалік, там, де городи і плани під забудову, бачив нещодавно два вогнища. Там Валентина і справді побачила недогорілі рештки від пластикових пляшок. Однак поговорити з чоловіком, на землі якого були ці вогнища, їй не вдавалося – він живе в Івано-Франківську, а сюди тільки інколи приїжджає. Жінка каже, що, мабуть, і приїжджає для того, щоб палити пляшки.

Нам вдалося поспілкуватись з паном Володимиром. Чоловік переконує, що не спалює пляшки, а збирає їх і викидає в смітник. Однак вірити його словам заважає недогоріла пляшка, яка видніється серед попелу. Спершу він казав, що то не він її палив, а хтось інший, потім – що вогонь сам загорівся і він пляшки туди не кидав. “Не палю я ніколи пляшки, може, попалась одна, так сталося, я вам, чесне слово, правду говорю”, – запевнив Володимир.

Валентина впевнена, що пляшки палить не тільки він, бо буває так, що в нього нічого не горить, а неприємний запах до її будинку все одно доноситься. Хто ще палить пляшки, достеменно невідомо, але є підозра на ще одних сусідів. “Жінка, яка працює в колибі “На озерах”, казала мамі, що їй важко виносити пляшки в контейнер і вона палить їх в мангалах”, – додає  вона.

Переведення стрілок

Зрештою Валентина зателефонувала на “101”, але оператор порадив  телефонувати в екологічну інспекцію. А в екоінспекції сказали телефонувати  на “101” або в сільську раду. Голова сільради пообіцяв, що пришле комісію. Наприкінці травня комісія у складі двох осіб – землевпорядника і депутата сільради – прийшла до Гнатишин і констатувала, що ніякого запаху на її подвір’ї немає.

“Кажу: “Давайте підемо, щоб подивитися на вогнища з недогорілими пляшками, а ви у сільській раді дізнаєтеся, чиє це подвір’я”. А вони кажуть, що нічого не чують і щоб я пішла, понюхала, написала потім заяву у сільську раду. І поїхали, – розповідає жінка. – Це був для мене великий подив. Як це так?! Буквально бути на місці і не підійти 200 метрів?! Це непрофесійно, на мою думку. Виходить, що жодна зі структур, до яких я зверталася, не хоче мені допомогти і переводить стрілки. Але це не вирішує справи, бо люди і далі спалюють”.

Сільський голова Угринова Мирослав Вівчаренко сказав, що комісія і так нічого не вирішить (“Може помахати пальцем, щоб він більше такого не робив – оце і всі повноваження комісії”) і порадив написати листа в екологічну інспекцію. Незрозуміло, навіщо він тоді відправляв до жінки комісію, яка не може нічого зробити.

Хата скраю

Можливо, сусіди не спалювали б пляшки, якби звідти був вивіз сміття і сміттєві контейнери. За словами Валентини, сміттєвоз до їхньої вулиці не їздить, бо вона розташована на краю села, і це економічно невигідно. А наслідком є засмічені поля і дим від пластику. Люди просто не знають, куди подіти сміття, тому хтось просто викидає його в полі, а хтось ще й підпалює.

“Ми стараємося, якщо є якась пляшка від олії, бо воду не купуємо, везти її у Франківськ, щоб віднести в найближчий смітник. Якось мама дійшла була майже до міста, шукала, хто палить пляшки, і бачила в травах кучугури сміття, пляшки, відра, подекуди недопалене сміття. Є закинуті городи і втоптані стежки, значить хтось туди регулярно ходить”, – додає жінка.

Однак, схоже, сільського голову не надто турбує проблема сміття. У сільраді повідомили, що кожного тижня приїжджає машина і забирає сміття в людей. Вивіз сміття оплачує сільська рада. Вівчаренко каже, що через один будинок Гнатишин сміттєвоз не буде їхати, бо немає можливості оплачувати це. А на зауваження, що там у багатьох людей є така ж проблема, відповідає, що претензії є тільки у Валентини.

Зрештою, війт запевнив: “Ну, якщо вона така ж мешканка села, як і інші, то нехай напише заяву і я особисто буду приїжджати і забирати в неї сміття безкоштовно”. Чому ж просто не зробити вивіз сміття в селі більш організованим і чому за це не платять селяни – невідомо.

Натомість Марія Карангіна дивується, чому екологічна інспекція не може приїхати і вирішити цю проблему. “Проблема велика, але ми її самі не можемо вирішити. Наскільки мені відомо, за таке штрафують. Їм байдуже, а люди отруюються”, – зітхає вона.

За словами начальника департаменту екології та природних ресурсів ОДА Ріяфета Гасимова, спалювати пляшки не можна категорично. Він порадив жінці написати заяву на його ім’я та пообіцяв з’ясувати ситуацію. А головний спеціаліст відділу організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ Володимир Кварцяний сказав, що спалювання пластикових пляшок найбільше шкодить здоров’ю людини, а крім того, порушує закони України про відходи та охорону атмосферного повітря, що карається штрафом на суму від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак він порадив Валентині викликати поліцію, щоб зафіксувати факт спалювання пляшок. “Поліція, якщо потрібно, залучає інспекцію чи органи місцевого самоврядування”, – підкреслив він.

Наталя ДЕРКЕВИЧ