Мешканці, які заступилися за «помешкання» бідолашних тварин, які проживають в їхньому дворі більше двох років, кажуть, що разом з іншими сусідами підгодовують і доглядають собак. Також вони запевняють, що за цей час не було жодного випадку, щоб собаки були агресивними чи кусали дітей. Тому дії комунальників дуже обурили їх, і їм таки вдалося відстояти собачий прихисток. Докладніше >>
Понад півсотні франківців прийшли на прийом до нового мера. Ця подія викликала чималий резонанс у місті, людей приймали за попереднім записом. А всі охочі потрапити на прийом без запису приходили і поверталися назад. Ті ж, що залишилися, ніяк не могли погодити між собою, хто і який у черзі. Деякі люди взагалі пропонували зробити окремий прийом для інвалідів, бо вони не можуть стояти в такій черзі. Докладніше >>
«Dakh Daughters» («Дах Дотерс») – український жіночий театрально-музичний гурт, що виступає в жанрах фрік-кабаре і театрального перформансу. Існує з 2012 року, один із перших виступів відбувся на «Гогольфесті» в Києві. Як і «ДахаБраха», «Dakh Daughters» пов’язаний з київським театром «Дах», керівник якого – Владислав Троїцький – бере участь у постановці перформансів гурту. Докладніше >>
Кожен міський голова Івано-Франківська, скільки їх не було, брався реформувати комунальну галузь по-своєму. Все, напевно, тому, що діяльність комунальних підприємств зачіпає всіх, їхню роботу видно найбільше. Новообраний міський голова Руслан Марцінків теж ступив на шлях комунальної реформи, яка вже проявилася у перейменуванні комунального департаменту. Докладніше >>
Снайпер. Кіборг. Позивний Сєпар, бо у ворожому лігві вміє залишатися непоміченим. Унікальний, бо, на відміну від інших снайперів, нічого не приховує і готовий розповідати. Не боїться, бо каже, що його веде Господь. Екс-пацифіст. Випускник Києво-Могилянки, який мріє побудувати дитячий притулок. Докладніше >>
Ми зустрілися з Романом Луцьким у його гримерці під час того, як на сцені йшла оперета «Шаріка», де актор грає Богдана Сухоноса, чотаря УСС. Адже через активне залучення у кінозйомках графік Романа Луцького настільки щільний, що час на розмову знайшовся тільки під час вистави. Актор уже в образі Богдана Сухоноса: у гримі, фраку, дещо схвильований – тільки відіграв сцену зі світської імпрези у Степана Балинського. Докладніше >>
Ремонт моста на Пасічній – одна з болючих тем Івано-Франківська. Майже місяць через ремонтні роботи водії потерпали у годинних заторах, пішоходи перескакували через купи старого асфальту, викинуті на тротуар, а зараз на відремонтованому мості – знову ями. І знову водії та пасажири відчувають кожен шов. Люди згадують «незлим тихим словом» комунальників міста, але, як виявляється, справа не тільки в них. Докладніше >>
Цьогоріч на Івано-Франківщині зашкалює кількість самогубств. Восени вкоротили собі віку понад два десятки прикарпатців. Найбільш «популярний» спосіб – суїцид через повішання. Докладніше >>
У ці важкі для України часи Анастасія Приходько проявила себе як справжня патріотка, зайняла яскраво виражену громадянську позицію. Вона була активною учасницею Майдану, а зараз часто виїжджає в АТО з концертами для захисників Вітчизни. З цієї її життєвої сторінки ми й розпочали нашу бесіду. Докладніше >>
Прикарпатський доброволець батальйону «Донбас» за останніх півтора року пережив немало. Спершу «Іловайський котел» та поранення, далі – полон, голодування і щоденне побиття. Сьогодні він один з небагатьох депутатів Івано-Франківської міської ради, якому хочеться вірити. «Галицький кореспондент» поговорив з ним про перше засідання міськради, партійні бренди та стереотипи політики. Докладніше >>
Олексій Олійник і Дмитро Климишин були однолітками 1923 р.н. і уродженцями с. Сівка-Калуська Калуського району. Олексій Олійник (псевдо Хитрий) потрапив у боївку Залізняка в жовтні 1944 р., був в особистій охороні районного керівника ОУН Сірка і виконував функції зв’язкового, а затримали його, двічі пораненого з десятизарядною гвинтівкою, під час втечі зі схрону 19 травня 1946 р. Докладніше >>
Шеф-кухарі івано-франківського театру приготували нову страву – «Гамлет у гострому соусі». Ще гаряченьку вперше подали на стіл, даруйте, на сцену, 6 грудня. Гамлет по-різному смакував гостям, які прибули на учту: хтось прицмокував від задоволення, хтось спльовував від надміру спецій, а хтось колупався виделкою, бадаючи, з чого, себто з кого вона. Докладніше >>
З вогню війни та в полум’я родинних чвар. Із фронту додому солдати повертаються іншими, що часто призводить до сімейних драм. Докладніше >>
У понеділок, 7 грудня, відбулася перша сесія Івано-Франківської обласної ради VII скликання. На неї з’явилися всі 84 депутати: 23 – від «БПП «Солідарність», 18 – від ВО «Батьківщина», 16 – від ВО «Свобода», 12 – від «УКРОПу», 8 – від «Об’єднання «Самопоміч» і 7 – від «Волі». Серед обласних обранців – тільки 11 жінок. Докладніше >>
13 листопада відбувся офіційний реліз сольного альбому Євгена Рогачевського. Платівка отримала назву «Разом назавжди», вона складається з 12-ти композицій. «Нарешті. Відпускаю. Тепер у мене є сольник. Дякую за допомогу випускаючій компанії «MOON Records», Олександру Садовцю та студії «Na Hati Records», а також друзям-музикантам, які допомогли втілити мої фантазії в життя», – написав на своїй персональній сторінці у «Фейсбуку» музикант. Докладніше >>
Запозичене з латинської слово «пециція» означає індивідуальну або колективну вимогу, звернення, пропозицію, скаргу, прохання, клопотання, яка подається в органи державної влади у письмовій формі. Докладніше >>
Існує анекдот про те, як батьки, яким увірвався терпець, кажуть своєму синові: «Ми тебе так розбалували, треба почати тебе бити». На що син обурюється: «Нічого собі… Розбалували ви, а карати будете мене?» У цьому жарті є велика доля правди: відповідальність за якість виховання дітей стовідсотково покладена на батьків. Докладніше >>
Наразі можна згадувати багато історій, які траплялися з депутатами впродовж минулої каденції, що тривала п’ять з половиною років. Але краще поговоримо про тих депутатів, яких цього разу не обрали і яких істотно бракуватиме у новій міській раді. Докладніше >>
Мешканці багатоповерхівки на вул. Нова, 19б виступають категорично проти розміщення виїзного/консультативного паліативного відділення в їхньому будинку. Останнім часом це питання набуло неабиякого резонансу, вже декілька тижнів його обговорення у «Фейсбуці» нагадує інформаційну війну. Докладніше >>
3 грудня з працівниками «Галицького кореспондента» трапився дикий і неординарний випадок. На журналіста Наталію Козак, яка виконувала свої професійні обов’язки, а згодом і на головного редактора Тетяну Соболик напали невідомі особи у камуфляжній формі прямо у приміщенні Івано-Франківського міського суду. Внаслідок несподіваного інциденту обидві повернулися в редакцію не тільки в шоці, а й з поламаною дорогою фотокамерою. Докладніше про це спілкування із «героями» – у розповіді журналістки «ГК». Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи