«Унікальна місцина на Землі, бо тут кожна стокротка має свого цвіркуна. І чималим дивом горба світ вважає сад, власне, садовий ліс, в якому ходять зелені кобили, живуть равлики, їжаки, сойки і солов’ї», – так говорить про свій Циганський горб поет-барон Ярослав Ясінський. І запрошує цьогоріч на Восьмий фестиваль імені Квітки Цісик. Докладніше >>
«Карбідо» і Андрухович працюють разом з 2005 року. За цей час у Польщі й Україні були створені альбоми «Самогон» (2005), «Цинамон» з додатком «Індія» (2009) і «Абсент» (2013). Також тандем здійснив чотири великі гастрольні тури Україною, відвідавши найбільші міста і фестивалі, на їх рахунку численні поїздки на найважливіші літературні події в Україні, Польщі, Чехії та Німеччині. Докладніше >>
Цей рік видався не дуже вдалим для прикарпатського винограду. Надмірна вологість і сильна спека змусили ягоди сонця часто «хворіти». Проте це аж ніяк не завадило місцевим виноградарям минулих вихідних провести для іванофранківців цікавий фестиваль «Свято винограду і вина». Незважаючи на те, що Франківщина не вважається сприятливим регіоном для вирощування винограду, все ж ця справа тут активно розвивалася ще в першій половині минулого століття. Докладніше >>
Щоб кожен кандидат, який хоче прийти до влади в Україні, дорожив своїм іменем, а ми, виборці, пам’ятали, «хто з якого болота вийшов», куди йде, чиї інтереси відстоює і що робить, незалежно від того, як солодко співає чи як щедро меценатствує, «Галицький кореспондент» продовжує згадувати останніх 13 років та політиків, які вийшли на арену в цей час. Читайте, порівнюйте, аналізуйте. І головне – обов’язково прийдіть на вибори. Докладніше >>
Порівняльна характеристика складу виборчих комісій Прикарпаття 2010 та 2015 років Докладніше >>
У неділю, 23 серпня, були зіграні матчі 19-го туру обласної футбольної першості серед команд Першої ліги. У центральному протистоянні, яке відбулося в Коломиї, місцеві «Карпати» досить несподівано поступилися «Калушу». Гості вже на початку гри приголомшили своїх опонентів. На першій хвилині матчу Януш відкрив рахунок. Скориставшись розгубленістю коломиян, підопічні Романа Драгана забили вдруге – на 8-ій хвилині відзначився Лавринюк. Докладніше >>
Прозаїк, есеїст і журналіст Олег Криштопа народився 12 жовтня 1978 року в Івано-Франківську. Працював журналістом у місцевих виданнях, на радіо, телебаченні, брав участь у різноманітних інтернет-проектах. Він один з авторів проекту журналістських розслідувань «Закрита зона» та телепроекту «Машина часу». За час «тихої» літературної кар’єри видав кілька книжок художньої прози, репортажистики та публіцистики. Докладніше >>
У 2008 році Національний банк України розпочав будівництво дорогого оздоровчого комплексу «Прикарпаття» у місті Яремче. У 2014 році будівництво здравниці призупинили і глава Нацбанку Валерія Гонтарєва запевнила, що продасть скандальну базу. Проте час минув, а комплекс залишається в НБУ. Скільки ще подібних оздоровчих комплексів є на Прикарпатті? Докладніше >>
Майже втративши Крим і Донбас, ми не полишаємо надії, що вони самі попросяться назад в Україну, як тільки побачать, що життя у нас покращується, люди стають заможніші і щасливіші. Вірити в таке треба, тому не слід нехтувати особливостями мешканців Донбасу та закривати очі на нові перепони на шляху повернення «блудного сина». Бо навіть дуже дрібна перепона спроможна віддаляти єднання. Але що зараз ми бачимо в цьому контексті на гарячому сході? Докладніше >>
Ольга Закревська народилася і живе у Києві. У 2003-му, за чотири роки до закінчення університету, почала працювати як фотограф. Це досить скоро стало основним її заняттям, яке вона поєднала з роботою у веб-дизайні і дослідженнями в Інституті журналістики видавничого бізнесу. Зараз Ольга орієнтована на комерційні зйомки (репортажні фотографії, мода, реклама). Основна ж її спеціалізація – психологічний портрет. Роботу поєднує з численними подорожами в країни Європи, Америки та Азії. Докладніше >>
Болехів – місто в Івано-Франківській області на відстані 75 кілометрів від обласного центру у бік Львова. У 1944 році Болехів став районним центром Болехівського району, який у 1964 році ліквідували, а Болехів приєднали до Долинського району. Рішенням Верховної Ради України у жовтні 1993 року Болехову надано статус міста обласного значення, тобто окремої територіально-адміністративної одиниці. У підпорядкуванні міської ради шість сільських рад: Гузіївська, Козаківська, Міжрічанська, Підберезька, Поляницька, Тисівська. Загалом – 11 бойківських сіл. То які політичні уподобання Болехівського регіону? Докладніше >>
Івано-Франківська міська влада з подачі керівництва Центральної міської клінічної лікарні виганяє з орендованих приміщень одного з лідерів медичних лабораторних досліджень регіону – приватне підприємство «Пріма МЕД». Перше судове засідання має відбутися вже у вересні. Докладніше >>
До 150-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького Докладніше >>
Є у Галичі вулиця Караїмська, яка пам’ятає княже місто ще з ХІІІ століття. Вулиця є, а караїми, які її заселяли споконвіків, уже відійшли в історію. Тільки пам’ять про них стереже і передає дітям останній караїм Галича, 75-річний Шимон Морткович. З балкона його квартири на третьому поверсі відкривається панорама вулиці Караїмської, і він тепер, як єдиний повновладний господар, з висоти розповідає і відтворює її автентичне обличчя: «Ось тут була наша кенаса, он там – караїмський клуб, а ген біля дерева – мій отчий дім…» Докладніше >>
Франківець Іван Файчак навіть у 76 років — спринтер. Багаторазовий чемпіон та рекордсмен України, призер чемпіонату світу та переможець чемпіонату Європи з легкої атлетики, він має в своїй спортивній скарбниці більше сотні медалей, а за плечима – тисячі кілометрів доріг, оскільки об’їздив багато країн світу. Проте Іван Ількович залишається доброзичливим та чуйним, бо цінує людей і завжди пам’ятає скромну землю, що його народила. А це село Річиця Томашівського повіту Люблінського воєводства. Хтозна, як склалася б там його доля… Та в Україні, куди Іван був виселений з родичами у 1946 році, він присвятив себе здоровому способу життя та спорту. І всім це радить. Докладніше >>
Прозаїчне тлумачення кольорів українського прапора як симбіоз мирного неба і пшеничного колосся чимало науковців називають безглуздою байкою. Вони переконані: стяг має бути жовто-синім, а не навпаки, інакше – біда. Докладніше >>
Команда створює композиції за допомогою багатого арсеналу семплів, аналогових синтезаторів, живих інструментів, психоделічних шумів, комп’ютерних та лайв-технік. Відповідно, шаманська електроніка вступає у дифузію з енергетикою та арсеналом рок-групи, на гіпнотичні ритми накладаються семпли, ефекти, гітарні рифи та саксофон. Наступного моменту полотно обертається іронічною easy listening полькою …та майже surf. Глибокий бас і вокодери ведуть до спейс-року та психоделії. Докладніше >>
Майже рік тому він пішов на війну, аби, як і сотні інших патріотів, стати на захист своєї країни. На сході Сергій Янчук служив у лавах добровольчого батальйону «Азов». Нещодавно громадський активіст вимушений був повернутися до мирного життя в Івано-Франківську. Утім впевнений, що і тут потрібно наводити лад. До цього він закликає й інших активістів, волонтерів та добровольців. На його думку, всі, хто сьогодні відчуває в собі сили наводити порядок на місцях, просто зобов’язані це робити. Більше – читайте далі. Докладніше >>
Лікар лікує, а зцілює Господь. У цьому переконуються навіть найвпертіші скептики, побувавши в бориславському храмі святої Анни, що на Львівщині. Сотні зцілень і понад півтисячі мощів різних святих – ця церква є унікальною в світі. Докладніше >>
Згадати все потрібно для того, щоб кожен кандидат, який хоче прийти до влади в Україні, дорожив своїм іменем, а ми, виборці, пам’ятали, «хто з якого болота вийшов», куди йде, чиї інтереси відстоює і що робить, незалежно від того, як солодко співає чи як щедро меценатствує. «Галицький кореспондент» продовжує згадувати останніх 13 років та політиків, які вийшли на арену в цей час. Читайте нас, порівнюйте, аналізуйте. І головне – обов’язково прийдіть на вибори. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи