«…Кожному гарантується право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів» (Конституція України, ст. 34).

В історії людства було багато тоталітарних режимів. Найбільш відомі – комунізм і фашизм. Вони знищували усіх, хто не поділяв їхню ідеологію. Але при цьому не зачіпали традиційну сім’ю. Навпаки, вважалося, що міцна сім’я – це головна складова здорового суспільства.

Сталін говорив: міцна сім’я ‒ міцна держава. Диктатор Франко, сам хороший сім’янин, всіляко підтримував інститут сім’ї. А Гітлер взагалі закликав народжувати багато дітей для Рейху.

Сьогодні набуває поширення новий і вкрай небезпечний вид нищення людини – гендерний. Механізм дії – формування психічної, а потім і фізичної залежності від гендерного збочення, і як результат – руйнування  традиційної сім’ї.

Розрізняють багато видів залежності людини: алкогольна, нікотинова, від їжі, комп’ютерних ігор, а є серед них – гендерна. Ці залежності різні, але механізм їх формування один і той самий. Як це працює, можна проілюструвати на конкретних прикладах.

Хочете сформувати залежність від алкоголю ‒ дайте людині алкогольний напій. І все! Скористайтеся відомим лозунгом алкогольних компаній: «Надмірне вживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я». Іншими словами, пийте потроху… Та дуже скоро ви вже питимете постійно і без міри. З самого ранку мучить нав’язлива думка: треба випити. Ви страждаєте, руки трясуться, у роті пересохло. У вас ломка, вам просто вкрай потрібно похмелитися. Ви хворі.

Не існує жодної наукової праці, яка спростовує твердження, що алкоголь – це наркотик, адже формується залежність. Причому лікується вона дуже важко.

Бажаєте сформувати залежність від тютюну ‒ дайте людині тютюн. І все. Справа зроблена.

Отже, механізм формування залежності однаковий. Спочатку формується звичка, потім настає залежність – психічна, фізична. В її основі – сталий змінений обмін речовин. Через муки ломки хворий змушений випити або закурити. Він – алкогольний або тютюновий наркоман.

Хочете сформувати в дитини залежність від гендерних збочень – розкажіть їй про гендер. І цього досить. Дитина допитлива, вона думатиме про це і слухатиме про це (а почути – не проблема, згадаймо лише скандал з онлайн-уроком англійської мови, де якась пані з одної європейської країни розповідала, як зі своєю гьорл-френд відзначала Великдень).

У результаті формується залежність – психічна, фізична – так само, як залежність від алкоголю чи тютюну. Гендерні біотехнологи проникають у святая святих – у мозок дитини, деформують і нищать її психіку.

Щоб сформувати гендерну залежність, треба закласти в дитячій голові дику для здорового глузду думку: люди не народжуються хлопчиками і дівчатками. Вони мають право самі обирати стать і її змінювати. Ось така «демократія» (очевидно, від слова «демон»). Вони залучають у свої ряди дітей, стараючись будь-якою ціною вплинути на їхню сексуальну орієнтацію.

А тепер поміркуймо: якби дитина не була ознайомлена з алкоголем чи тютюном, чи почала б вона випивати і курити? Звісно, ні. А якби вона не чула про новітні гендерні технології, чи стала б вона залежною від них? Відповідь очевидна.

Ось показова історія з передачі «Говорить Україна». Одного хлопця мати від народження називала Альоною. Він почав думати, що він – дівчина, тож у 45-річному віці взявся змінювати стать. Двоє його синів не можуть через це з ним спілкуватися. Але зміна статі стала важливішою за спілкування з дітьми. А причина цього сумного явища – мати неусвідомлено вплинула на психіку сина, називаючи його жіночим іменем.

План полягає у тому, щоб впливати на психіку дитини, яка не має власного досвіду, належної волі, опірності, не знає, що таке добро і зло, і щоб її виховували не батьки, не знання і досвід, набуті за весь період існування людства, а гендерні ідеологи. А щоб їм ніхто не перешкоджав, треба прийняти відповідний закон. І щоб на сторожі гендерних понять стояли державні інституції ‒ суди, прокуратура, поліція, армія тощо.

На охороні совісті стоїть сором. Тому гендерні технологи почали працювати з психікою дитини, щоб позбавити її механізму сорому. Але це марні намагання. Людина знає, коли вона чинить недобре. Як казав колись філософ Кант, на світі є дві дивовижні речі: зоряне небо і совість. Ніхто і ніколи не зможе їх знівелювати, тому що вони – від Бога.

Результат активності гендерної технології – різке зменшення народжуваності. В Європі дві дитини в сім’ї – це вже рідкість. Натомість в країнах Африки чи Азії нормою залишається шість-вісім дітей у сім’ї. І що буде з Європою через декілька століть? А для України з її катастрофічною демографічною ситуацією гендерна політика – це очевидна смерть.

Усі члени Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій в цьому питанні одностайні: і католики, і православні, і протестанти, і юдеї, і мусульмани в один голос заявили про підтримку традиційної сім’ї. Усі інші форми стосунків – аморальні, протиприродні, гріховні, нелюдські.

Водночас сім’я, де народжуються діти, стала для пропагандистів гендерної ідеології такою собі кісткою в горлі. Під приводом проблеми насилля над жінками (її буцімто вирішує Стамбульська конвенція) вони просувають свої гріховні поняття в українське суспільство.

Популяризація ідеї про те, що стать не обов’язково збігається з природними статевими ознаками, має бути припинена: це щонайменше дискримінація стосовно звичайних сімей.

 

Володимир АНДРЕЙЧИН, доцент кафедри травматології та ортопедії, ортопед-травматолог вищої категорії МОЗ України

 

* Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій