Мережу сполохав новий онлайн-монстр, який залякує підлітків та може викрадати дані користувачів. Психологи розповіли BBC News Україна, як захистити дітей.

Вперше про гру під назвою Момо почули у Південній Америці близько двох місяців тому.

Страхітливе створіння у вигляді жіночого погруддя на курячих ніжках з мертовно-блідим обличчям та виряченими очима начебто залякувало користувачів у мережі та обіцяло їм швидку смерть.

А вже 25 липня місцеві ЗМІ повідомили про самогубство 12-річної дівчинки неподалік від Буенос-Айреса в Аргентині.

Поліція досі не підтвердила, що загибель дитини пов’язана саме з грою, але в телефоні дівчинки знайшли переписку в WhatsApp, і відеозаписи, які вона робила перед смертю. Тож влада висловила підозру, що все це було частиною завдання у грі, і хтось міг навмисно спонукати її накласти на себе руки.

Що таке Момо?

Саме зображення створила Link Factory – японська компанія, що спеціалізується на спецефектах. Скульптуру міфологічного створіння жінки-птаха вперше показали на виставці Vanilla Gallery в 2016 році.

А в 2018-му хтось вирішив використати цей образ для нового онлайн-монстра.

Гра почалася в одній з груп у Facebook. Учасникам запропонували зв’язатися з невідомим номером. Пізніше у WhatsApp та інших мережах Момо закликала писати їй всім, “хто не боїться”, а інакше погрожувала “страшним прокляттям”, повідомив у своєму Twitter відділ розслідування комп’ютерних злочинів генпрокуратури штату Табаско (UIDI) в Мексиці.

Алгоритм дій завжди схожий: Момо вступає в переписку мовою користувача, іноді телефонує або пропонує зателефонувати їй. Поки користувач слухає нарізку страхітливих звуків, програма отримує доступ до інформації на гаджеті.

“Злочинці можуть використовувати цю гру, щоб викрадати персональну інформацію, підбурювати до суїциду та насильства, переслідувати, займатись вимаганням та спричиняти фізичні і психологічні розлади – тривогу, депресію та безсоння”, – пояснюють мексиканські правоохоронці.

Момо швидко поширилася по всьому світу, від Аргентини до Сполучених Штатів, Франції, Німеччини та Росії.

Нова моторошна гра збурила медіа та соцмережі особливо сильно, зважаючи на те, що два роки тому великий резонанс викликала російська суїцидальна гра “Синій кит”.

Тоді влада РФ повідомила, що жертвами гри стали щонайменше 15 підлітків. Російські ЗМІ називали цифру – 130 дітей.

Момо в Україні

В Україні користувачі також повідомляють про те, що бачили активність Момо в мережі, хоч вона і не стала масовою.

Після того, як 8 серпня стало відомо про самогубство 12-річного хлопчика у Сумській області, місцева поліція навіть зробила окрему заяву, що випадок не пов’язаний з сумнозвісною грою.

Втім, це не значить, що такої проблеми в Україні немає, підкреслив Сергій Тарасенко, начальник управління превентивної діяльності головного управління нацполіції в Сумській області.

“Я закликаю всіх громадян з більшою увагою та турботою ставитись до виховання своїх дітей та онуків, займати їх цікавими та корисними заняттями, а у випадку виявлення проблем консультуватися з фахівцями – педагогами, психологами, медиками та працівниками ювенальної превенції”, – зазначив Тарасенко.

Що радять психологи?

Копирайт изображенияAFP/GETTY IMAGES

1. Боятися треба не інтернет-ігор

Якщо батьки бояться Момо чи інших онлайн-забавок, значить хвилюватись вже пізно, значить батьки не дуже-то довіряють своїм дітям і відчувають прогалину у стосунках, пояснює Світлана Паніна, сімейний психолог та гештальт-терапевт.

“Якщо дитина цікавиться чимось, що незрозуміло батькам, добре згадати себе в підлітковому віці, – каже вона. – В піонерських таборах всі розказували страшилки про чорну руку, про труну на коліщатках, про червону сукню, і що обов’язково все це прийде за тобою. Не чула, щоб це когось справді звело з розуму”.

Найбільш серйозні проблеми в житті підлітків не інтернет-новинки, а погані стосунки з батьками, булінг в школі чи в інтернеті. Це може спровокувати сильні проблеми з психікою, включаючи підліткову депресію.

“А вже якщо у дитини проблеми з психікою, то неважливо, що її підстібне (до самогубства. – Ред.). І інтернет-ігри, по суті, ніколи не справжня причина суїциду у підлітків”, – пояснює Паніна.

2. Спілкування з дітьми і довіра

Потяг до віртуального світу починається там, де дитину не влаштовує реальність, пояснює психолог Анна Біланенко. А це часто буває в сім’ях, де через надмірну зайнятість батьків діти залишаються без уваги.

“У дитини не буде виникати потреба в комп’ютерній грі, в альтернативній реальності, коли є контакт з батьками. З дитиною потрібно розмовляти. Ніколи не обвинувачувати і не засуджувати її”, – пояснює пані Біланенко.

Причому йдеться не про поверхове спілкування, підкреслює дитячий психолог Ольга Катрич. Час з дітьми слід проводити максимально якісно і повно.

“Це і спільна рибалка, і походи. Це час, щоб зупинитися і вислухати дитину, дізнатися про її переживання”, – каже пані Катрич.

“Якщо такі ігри (Момо, Синій кит – Ред.) відбуваються, то вже контакт батьків і дитини втрачено. Дитина вже не має довіри. У мене є клієнт, який кинув інститут, а батьки про це дізналися через п’ять років, бо він просто не міг їм розказати, що він відчував, і чому так зробив”, – додає вона.

Копирайт изображенияGETTY IMAGES

3. Розумний контроль

Контроль в розумних межах – необхідний, зазначає Анна Біланенко. Навала технологій, маніпуляції в мережі, які застосовують в таких іграх, можуть мати дуже сильний вплив на нестійку дитячу психіку.

“Безконтрольності бути не може, – підкреслює психолог. – У мене ноутбук підключений до дитячого айфона, дитині 15 років. Звісно, я не читаю її переписку, але я слідкую за тим, з ким вона спілкується”.

Правила мають бути чіткими, але прозорими, підкреслює вона.

Втім, контроль – це вторинне. Головне – довіра і хороші стосунки, наголошує Ольга Катрич.

“Дитина, в якої в сім’ї все гаразд, розкаже про все сама, – каже вона. – А дитина, в якої не гаразд, буде ховатися і приховувати. Так що навіть якщо батьки будуть все тотально контролювати, вони вже нічого не зроблять”.

4. Відверто про небезпеки

Часом батьки остерігаються говорити з дітьми про небезпеки, які чигають в інтернеті, боячись, що цим лише спровокують ще більший інтерес у дітей, але це хибний підхід, переконані психологи.

Вони наголошують – потрібно відверто говорити з ними про всі ризики, щоб діти розуміли, якими будуть наслідки їхньої необережності. Такі відверті розмови також сприяють взаємній довірі і захищають від небезпечних захоплень в інтернеті.

5. Тривожні дзвіночки

Слід негайно бити не сполох, якщо дитина проводить в інтернеті більш як три години. Якщо дитина мовчазна, має поганий апетит, не має інтересу до життя та не має інших захоплень й інтересів поза інтернетом, попереджають психологи.

“Якщо ваша дитина раптом змінилася, замкнулася в собі. Не соромтесь сходити до психолога. Будь уважні до дитини, – пояснює Світлана Паніна. – Якщо дитина два тижні лежить і не встає, не хоче до школи. Це не значить, що вона лінтюх. Це дуже сильно нагадує маніфест підліткової депресії. А вони як раз страшні тим, що підштовхнути до суїциду може будь-яка дрібниця”.