Співробітницю Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Ірину Ілійчук визнали однією з найкращих викладачів китайської мови в Україні. Вона розповідає, що для неї це було дуже приємно і несподівано.

“Це для мене велике визнання. Коли твоя робота цінується, це вдвічі приємніше”, – зізнається Ірина.

Ірина Ілійчук працює старшою викладачкою кафедри загального та германського мовознавства ПНУ імені Василя Стефаника. Іноземні мови вона почала вивчати поступово. Спершу в школі вивчила англійську, у ліцеї – взялася за німецьку. У 2001 році вступила в Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу на спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність». Там іноземні мови почала вчити посилено і відтоді справді їх полюбила.

Через три роки тітка забрала Ірину в Шанхай. Там Ілійчук познайомилась з китайською мовою, почула, як вона звучить, зрозуміла всю її складність. Вступила в університет і почала вивчати китайську.

Та невдовзі через сімейні обставини їй довелося повернутися додому в Івано-Франківськ. На щастя, саме в той час у Прикарпатському університеті з’явилася потрібна їй спеціальність.

“Це для мене була знахідка, я дуже раділа і вступила одразу на третій курс. Брала участь в олімпіаді з китайської мови, на всеукраїнському рівні зайняла перше місце”, – пригадує Ірина.

Як представниця України Ірина Ілійчук поїхала на всесвітню олімпіаду в Китай. Це її стимулювало ще більше працювати. Прикарпатка каже, що в університеті вона отримала базу, тому після 4-го курсу виграла стипендію і поїхала знову в Китай навчатися в магістратурі. Провчившись три роки, Ірина отримала запрошення ще й у докторантуру. У 2015 році Ірина захистила дисертацію і стала доктором лінгвістичних наук з китайської мови.

“Справжнє вивчення китайської почалося, коли я потрапила у Китай. Загалом будь-яка мова складна. Я от вивчала польську, і вона мені важче дається, ніж китайська”, – зазначає Ілійчук.

За словами філологині, китайська мова дуже милозвучна, вона має свої тони, які треба запам’ятовувати. Ірина вважає, що у вивченні китайської їй допомогло навчання в музичній школі. Мовляв, так легше відчувати відтінки звучання.

“Кожне слово має свій тон, якщо ти вимовиш його з різною інтонацією, воно буде мати різне значення”, – зазначає прикарпатка.

Ірина наголошує, що для того, щоб знати і відчувати китайську мову та культуру, потрібно там жити. Вона рада, що мала змогу вчитися в Китаї, бо тепер може з впевненістю викладати. Мовляв, вона не просто вчить книжної мови, а показує студентам, на що звернути увагу, як подавати інформацію, на якому слові робити наголос, та пояснює багато інших моментів.

До речі, Ірині Ілійчук не раз пропонували залишитись в Китаї. Проте вона не погоджується. Каже, що хоче працювати в Україні, хоче викладати.

“У Прикарпатському національному університеті кількість студентів, які хочуть вивчати китайську, постійно зростає, та й взагалі охочих вчити цю мову стає більше. Це мене дуже радує, адже китайська – це провідна мова у світі, а китайська культура – одна з найдавніших”, – наголошує Ірина Ілійчук.

Людмила Оленюк