Культура страхування

На Прикарпатті сильні дощі, які тривали кілька днів, підтопили багато будинків, зруйнували дамби, мости і переходи. Чиїсь помешкання постраждали частково, а хтось взагалі залишився без даху над головою.

Майже 500 мільйонів гривень уряд виділив на ліквідацію наслідків негоди. Однак не всі мешканці задоволені виплатами. Кажуть, що за такі гроші мало що можна відновити. Чи варто сподіватися, що держава потурбується про приватне майно мешканців? Як прикарпатці користуються послугами страхових компаній та чим переймаються насамперед, дізнавався “Галицький кореспондент”.

фото – Бабель

Грошей мало

2 липня Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для Івано-Франківської області у сумі 480 мільйонів гривень. Ці кошти мають надійти мешканцям, які зазнали збитків внаслідок затоплення. Першочергово кошти будуть виплачувати людям, які найбільше постраждали під час повені або втратили членів родини.

Матеріальну грошову допомогу перерахують сім’ям загиблих у розмірі 200 тисяч гривень за кожного загиблого члена родини. Власникам житлових будинків, які повністю зруйновані, – 300 тисяч на сім’ю. Родинам, які відселені з житлових будинків, що підлягають капітальному ремонту, – 50 тисяч гривень на сім’ю. Також виплатять кошти тим, чиї житлові будинки пошкоджено повінню, – 20 тисяч гривень на сім’ю.

В Івано-Франківській ОТГ наразі тільки 17 людей зможуть отримати компенсації. У Підпечерах, Березівці, Івано-Франківську гроші зможуть отримати по чотири особи, у Крихівцях – три, у Чернієві та Узині – по одній особі. У них негода пошкодила будинки – вода затопила помешкання, тож вони потрапляють у третю категорію постраждалих, їм мають виплатити по 20 тисяч гривень.

Найбільше грошей на ліквідацію наслідків негоди отримала Яремчанська міська рада – 4 млн 510 тис. грн. Печеніжинській громаді спрямували 2 млн 450 тис. грн, Білоберізькій ОТГ – 1 млн 762 тис. 600 грн, Ланчинській – 720 тис. грн, Рожнівській – 200 тис. грн. Ще по сто тисяч гривень перерахували Спаській та Угринівській об’єднаним територіальним громадам.

Мешканці міста Галич, де під час стихії у воді опинилися майже 600 обійсть, обурилися такою виплатою компенсацій. Вони кажуть, що такий розподіл грошей є несправедливим, бо лише близько сотні будинків міськрада визначила такими, що потребують компенсації. Більшість осель віднесли до категорії “пошкоджені будинки”, тому їм виплатять по 20 тисяч гривень. Галичани переконують, що цих грошей мало, адже в багатьох будинках треба повністю відновлювати стіни та підлогу. Потерпілі вимагають, щоб їхні оселі обстежили повторно. Кажуть, що 20 тисяч відшкодування – це лише двері вхідні поставити. А щоб найдешевшою плиткою застелити підлогу, необхідно 18 тисяч.

“Марна трата грошей”

Директор Івано-Франківської обласної дирекції НАСК “Оранта” Валерій Сенчук здивований, що мешканці обурюються таким рішенням Кабміну замість того, щоб завчасно потурбуватися про свої обійстя.

“Людям виділили кошти, ще не заплатили, а вони вже нарікають, що їм мало! Як до такої людини можна достукатися щодо необхідності страхування, якщо вона перекладає відповідальність за приватне майно з себе на державу? Думають, що хтось має за них зробити”, – розмірковує Валерій Сенчук.

Він каже, що культура страхування в Україні недостатня, і, на його думку, на скептичне ставлення людей до страхових фірм найбільше вплинув паводок у 2008 році, після якого людям виплатили багато грошей.

“Наші люди думають, що їм держава має все відшкодувати. Але ж виплачувати будуть з наших же податків! Коли заходить мова за страхування, вони впевнені, що це марна трата грошей. У 2008 році тодішня влада просила списки, хто застрахований, щоб не давати виплат від держави. Це є таємницею, тому ми ніяких списків не надавали”, – пригадує директор страхової компанії.

За його словами, прикарпатці, якщо й страхують свої будинки, то на малі суми. Свій будинок вони оцінюють у 40 тисяч гривень, а насправді його вартість – мінімум мільйон.

“Важливо страхувати саме на реальну вартість будівлі. За десять тисяч що можна зробити у зруйнованому будинку? Як можна оцінити будинок, де живе вся твоя сім’я, у 20 тисяч гривень?” – говорить Валерій Сенчук.

«Оранта» – це всеукраїнська страхова компанія. Вона є правонаступницею «Укрдержстраху». Коли державне підприємство «Укрдержстрах» було перетворено на Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», засновником з боку держави виступив Фонд державного майна України. Понад 10 років тому Фонд державного майна України продав останній пакет акцій, що перебував у державній власності, приватному інвестору.

У кожному районі Прикарпаття є відділення цієї страхової компанії. За словами директора прикарпатської філії, найбільше цінують своє майно на Яремчанщині. Середній вік тутешніх клієнтів – 40 років. Найчастіше прикарпатці страхують приватне майно, велику рогату худобу та автомобілі. Однак Івано-Франківська область має найнижчий показник страхових полісів щодо добровільного медичного страхування.

За словами страховика, мешканці, які скористалися послугами компанії, мають гідне відшкодування за цьогорічні наслідки негоди. Наразі зафіксовано 180 актів та вже виплачено постраждалим від повені близько 650 тисяч гривень.

“Кожного  року в нас багато виплат щодо будівель. Торік з 23 травня по 10 червня були часті випадки буревію та граду. Тоді ми зафіксували 800 актів з Надвірної, Богородчан, Калуша та Рогатина і виплатили майже 3 мільйони гривень. А цього року постраждали всі райони. Є більше потерпілих, але у нас на 200-300 актів менше. Чим це спричинено, сказати важко”, – говорить Валерій Сенчук.

З власного досвіду страховик знає, що важко працювати з молоддю, особливо з тією, яка працює за кордоном. Їдучи на заробітки, вони залишають тут свою сім’ю, дітей, там тяжко працюють, везуть ті гроші сюди, вкладають, але – не страхують.

“Чим молодше покоління, тим більше вони втрачають розуміння про захист свого майна та себе особисто. Вони думають, що їм цього не треба. Коли щось стається, то звертаються за допомогою. А як ми можемо допомогти, коли немає договору? А старші страхують, відкладають з пенсії! Є й такі, що страхували все життя, а не мали жодного випадку”, – розповідає очільник прикарпатської дирекції.

Немає довіри, лише перестороги

Директорка Івано-Франківської філії української страхової компанії “Інго” Галина Волошин розповідає, що люди не довіряють страховим компаніям, бо бояться, що їм не заплатять. Вони не мають довіри, а тільки перестороги.

Клієнти цієї фірми платять за страхування будинку з усіма прибудовами вартістю півтора мільйона близько двох тисяч гривень на рік. Однак до кожного об’єкта страхування компанія підходить індивідуально. Відповідно до тих ризиків, які обирає людина, розраховують тариф. Ціна також залежить від вартості будинку та його площі. Для квартир фірма має спеціальні пропозиції. Щодо страхування здоров’я, компанія також має різні рекомендації. Зазвичай це калькулятор, який враховує тільки ті потреби, які вкаже людина. Вартість такої страхівки залежить від віку, однак застрахуватися може лише людина до 60 років.

“Людина може застрахувати квартиру на 50 тисяч гривень на рік, і при цьому за страхівку вона заплатить лише 275 гривень. Також у цей пакет входить ще 50 тисяч гривень як відповідальність перед третіми особами”, – розповідає Галина Волошин.

Серед особливостей теперішнього страхування фахівець відзначила те, що до страхових компаній частіше почали звертатися лікарі.

“Вони страхувалися саме від коронавірусу. На пів року така страхівка коштує 400 гривень зі страховою виплатою 20 тисяч гривень”, – зазначає Галина Волошин.

Свідомі люди страхують

Будь-які ризики щодо власного майна чи здоров’я можна перекласти на страхову компанію. Про це говорить директорка Івано-Франківської обласної дирекції австрійської страхової компанії “Uniqa” Олена Павлюченко. За її словами, страхування є важливою справою, бо у скрутних ситуаціях це велика допомога для людей.

“Ми ж у Європу йдемо, а там всі мають страхові поліси на всі випадки життя. Це треба планувати у своєму бюджеті так, як планують витрати на їжу, лікування, відпочинок тощо. Ми всі десь-колись хворіємо, тоді йдемо до лікаря й залишаємо там немалі суми. А зараз є програми, які дозволяють підтримувати здоров’я у хорошому стані. Вони доступні для всіх, навіть для пенсіонерів”, – розповідає Олена Павлюченко.

Керівниця філії зазначає, що держава вводить обов’язкові види страхування, але мешканці навіть цього уникають та йдуть на хитрощі. Іноді вони потрапляють на дешеву компанію-одноденку, яка нічого не виплачує, і тоді у клієнтів з’являється негатив до всіх страховиків. Також вони необ’єктивно обирають всі ризики, від яких страхують, а тільки найдешевші.

Страхова компанія може запропонувати страхівку, яка покриває 70 різних хвороб, які  вибивають людину зі звичного ритму життя, коли вона не може працювати, а повинна лікуватися. Її вартість – від 450 до 900 грн на рік. Ціна залежить від віку: чим людина старша, тим дорожче.

“Людина віком від 40 до 50 років за такий страховий поліс може заплатити 450 гривень на рік. Це хіба дорого? Це вартість однієї консультації у приватного лікаря. До переліку таких хвороб входить і пневмонія, яку спричиняє коронавірусна інфекція”, – розповідає франківка.

Вартість страхування будинків залежить від їх ціни, але можна оформити поліс на фіксовану суму. Клієнти страхують будинки від паводку, землетрусу, пожеж, граду, а також від протиправних дій третіх осіб.

“Найчастіше наші клієнти страхують автівки. Бо це обов’язковий вид страхування. Також страхують бізнес, майно та здоров’я під час подорожі за кордон. Я вважаю, що про страхівку треба думати так само, як про корисні продукти для нашого організму. Будинки страхують свідомі люди, які розуміють, що їхнє майно є для них цінним. Тому вони спокійні та знають, раптом що – їм відшкодують”, – переконує Олена Павлюченко.

А раптом пощастить?

Низький рівень довіри до страховиків в Україні спричинений негативним досвідом, зокрема відсутністю реальних державних гарантій одержання страхових виплат через банкрутства страхових компаній або у випадку їхніх шахрайських дій, вважає юристка Зоряна Івасишин. За її словами, нерідко трапляються недобросовісні страхові агенти.

Юристка зауважила, що в європейських країнах 75% страхових виплат за договорами страхування від стихійних явищ припадає саме на повені, адже вони скрізь у Європі трапляються найчастіше. У деяких країнах страхування від природних ризиків є навіть обов’язковим.

Більшість українців тим часом покладається на “раптом пощастить” і ніякого страхового випадку не буде. Громадяни бояться, що в страхових компаніях їх все одно ошукають, бо переконані, що у час підступного бізнесу кожен хоче забрати у них останні гроші.

“Також вони не хочуть платити зайві гроші і переживають, що у випадку невиплати не зможуть довести свою правоту у суді. Вмовляння громадян страхувати життя та майно не дасть результату. Допоможе тільки позитивний досвід сусіда, якому страхова відшкодувала, скажімо, вартість втраченого будинку”, – говорить юристка. 

Зоряна Івасишин стверджує, що буде доцільним на територіях частих підтоплень запровадити обов’язкове страхування від таких ризиків. Крім того, варто посилити державне регулювання ринку страхових послуг.

Ірина КУЙБІДА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!