Не знаю, як вас, а мене давно поглинули думки про прийдешні свята. Зимова казка вже от-от постукає у наші віконця, залишивши на склі візерунок морозу. Знову запахне мандаринками, замиготять гірлянди, зашелестять подарунки. Та найголовніше, що в очах запалає неповторний блиск, який зігріватиме надією на світле майбутнє.

Традиційно, усе розпочинається святом Миколая. Воно наповнює наші серця добром, вкотре нагадуючи нам, для чого ми послані у цей світ, а саме – приносити радість і дарувати тепло іншим, особливо тим, хто з певних причин їх недоотримує.

Наступним святом для декого є Різдво 25 грудня, яке цьогоріч нарешті буде повноцінним вихідним. Більшість же за старим звичаєм спочатку зустрічає Новий рік, а потім Різдво Христове. Та який би порядок ми не обрали, ще задовго до дійства поринаємо у святкову метушню. Тому справжня магія зароджується ще в очікуванні зимової казки.

Я б взагалі поняття «новорічний настрій» розглядала як окремий термін, адже його неможливо описати. Це навіть не букет емоцій, це просто вибух – напрочуд приємне стискання у грудях і мурашки по тілу від почутої в маршрутці різдвяної пісні.

Завжди було цікаво, чому саме ці свята наповнюють все навколо містичними відчуттями. Чому ми так готуємось до них і з нетерпінням чекаємо їхнього приходу?

Виявляється, відповідь завжди була у мене перед носом, просто я цього раніше не усвідомлювала, але тепер вважаю, ні, я впевнена, що знаю причину. Нею є ми з вами, а точніше, ті, ким ми є у цей період, – собою справжніми. В буденності нам не вистачає тієї легкості й наївності, що огортала нас у дитинстві. Новорічні свята ж, навпаки, дають нам змогу хоч ненадовго, проте побути дітьми: порадіти першому снігу, першим вогникам на ялинці, ну, і, звісно ж, першій різдвяній зірці.

Недарма в цей час особливо загострюється бажання побачити рідних, оточити себе теплом і турботою у сімейному колі, забувши про всі проблеми та негаразди. Адже скільки б років нам не було, у нашій душі завжди залишається місце для дива. Ним є та потужна віра в добро, яка наповнює наші серця у святковий час, а особливо в його очікуванні.

Тому, як тільки на екрані телевізора з’явиться реклама Coca Cola, яка вже стала символом зимової казки, по нашому тілу мимоволі пройде приємний дрож, який закарбує солодку думку про те, що «Свято наближається!».