«Празник святого священномученика Йосафата для вірних Української Греко-Католицької Церкви є особливо дорогий, світлий і радісний, бо це празник нашого українського святого, празник нашого брата по крові й кості, празник великого апостола й мученика за святу віру й єдність Церков», – про це сказав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин у неділю, 26 листопада, відвідуючи з нагоди престольного свята громаду в м. Бурштин.

Апогеєм святкування стала Божественна Літургія. Її очолював Митрополит Володимир у співслужінні з отцем-протопресвітером Бурштинським Дмитром Шмігелем у колі численної священичої спільноти. Розділити радість храмового свята своїх сусідів завітали також представник Римсько-Католицької Церкви та Православної Церкви Київського Патріархату.

У своїй проповіді Владика наголосив на важливості ведення милосердного життя та практикування чесноти любові до ближнього, посилаючись на недільний уривок зі святого Євангелія з 25 неділі по Зісланні Святого Духа. В ньому, пригадуємо, йдеться про притчу Ісуса Христа, в якій Він розповів історію милосердного самарянина.

«Сьогоднішня притча є наче попередження Боже, звернене до кожного з нас, щоб ми були милосердними і допомагали нашим ближнім у біді чи нещасті. Гляньмо на наш сьогоднішній земний світ – бачимо ненависть, нужду, несправедливість і насилля, що панують у світі», – розповідав Митрополит.

На думку проповідника, Христовий заклик до милосердя є для нас надзвичайно цінним, якщо хочемо, щоб і Господь був милосердний стосовно нас, особливо в судний день. Ця чеснота є особливо актуальна щодо наших ворогів, адже є легко бути добрим до тих, кого любимо і, водночас, дуже складно виявляти свою приязнь нашим неприятелям.

«Пам’ятаймо, згідно з вченням апостола Павла, що найкраща помста ворогові – це милосердя над ним, допомога йому в біді», – порадив Архієрей.

В другій частині свого слова Владика роздумував над постаттю святого священномученика Йосафата, празник якого звершували нещодавно і на честь якого посвячена головна святиня в Бурштині.

«Святий Йосафат є особливо близький нашому народу, він є мученик за святу єдність і пам’ять про нього навіки закорінена в нашій українській свідомості. Гріх і гордість в людських серцях спричинила мученицьку смерть св. Йосафата. Але подивімся на великі плоди цієї жертви! Його мощі і сьогодні є нетлінні та зберігаються в головній Католицькій святині світу. А де ті, що його вбили? Пам’ять про них втрачена, а св. Йосафат назавжди залишається символом єдності та справжнього доброго пастиря», – повчав проповідник.