Вчора, 11 січня, в онлайн-форматі відбулось засідання Координаційного штабу з питань розгортання та організації роботи Пунктів незламності.
Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на заступника голови Івано-Франківської ОВА Віталія Ільчишина.
Під час засідання розглянули питання щодо розрахункових нормативів планової кількості Пунктів незламності по обласних військових адміністраціях, а також можливості забезпечення потреб організаторів пунктів пально-мастильними матеріалами.
Станом на 11 січня, утворили загалом 149 Пунктів незламності, з яких – 101 стаціонарний пункт обігріву. Вони організовані органами місцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Також є 35 стаціонарних та 11 мобільних Пунктів незламності ГУ ДСНС області, два пункти на залізничних вокзалах в Івано-Франківську та Коломиї. Водночас, зареєстровано і затверджено роботу 11 об‘єктів відповідального бізнесу, як об‘єктів з генераторами, де теж можна зігрітись, попрацювати та зарядити мобільні пристрої.
“Органами виконавчої влади області і місцевого самоврядування ведуться роботи щодо організації роботи ще додатково 69 Пунктів незламності”, – наголошує Віталій Ільчишин.
До Пунктів незламності може прийти кожен для того, аби зігрітись, зарядити мобільні пристрої, під‘єднатись до інтернету, попрацювати. Є у пунктах й спеціальні куточки для дітей.
Також більшість пунктів обладнані укриттями на випадок оголошення сигналу повітряної тривоги.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює