29 липня о 15:45 до долинських поліцейських надійшло повідомлення від медиків про те, що в селі Гериня Долинської територіальної громади у приміщенні місцевого магазину поранено продавчиню.
Посеред білого дня зловмисник зайшов до магазину, спричинивши тілесні ушкодження продавчині та заволодів грошами і товаром. Потерпілу госпіталізували. Завдяки злагодженим діям правоохоронців, фігуранта затримано впродовж декількох годин після злочину. Тепер підозрюваного судитимуть по законах воєнного часу.
Поліцейські негайно виїхали на місце події. В ході проведення першочергових слідчих дій з’ясовано, що в торговий заклад зайшов чоловік та вимагав, щоб продавець дала йому безплатно алкоголь. Жінка відмовилася, тоді нападник забіг за прилавок, почав душити потерпілу та завдавав їй удар кулаком в область голови. Коли жінка втратила свідомість, нападник ножем поранив її в шию. Заволодівши коштами та товаром, фігурант покинув місце злочину.
Поліцейські відпрацювали місце події, провели детальний огляд та опитали можливих свідків. У результаті кропіткої та наполегливої роботи оперативники менш ніж за дві години затримали його неподалік вчинення злочину. Затриманий – 30-річний місцевий мешканець, раніше судимий за скоєння майнових злочинів.
Слідчі затримали фігуранта в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 «Розбій» Кримінального кодексу України. Судом обрано затриманому запобіжний захід – тримання під вартою.
Процесуальне керівництво у справі здійснює Калуська окружна прокуратура. Правоохоронці перевіряють причетність фігуранта до скоєння злочинів.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи