Партнерські пологи – звичайна жіноча примха чи запорука щасливого батьківства і подружжя? Аби чоловікові дозволили бути присутнім під час пологів, потрібні лише його флюорографія, письмова заява і психологічна готовність. Якраз з останнім найскладніше.
Втішна статистика
Партнерські пологи передбачають присутність поруч із породіллею не тільки чоловіка, це також може бути мама, сестра, подруга і т.д. Однак найбільше дискусій ведеться довкола чоловікової участі.
На сьогодні партнерські пологи перестали бути дивиною, ба більше – частково це навіть трансформувалося у модне віяння. А для розвинених європейських країн партнерські пологи вже давно є нормою.
За словами головного спеціаліста з акушерства і гінекології департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Володимира Дзьомбака, наразі в області більшість пологів є партнерськими. Крім того, кількість пологів без ускладнень за останні роки зросла від 45% до 70%. І як запевняє медик, у багатьох випадках така втішна статистика зобов’язана саме партнерським пологам.
Лікарі одноголосно стверджують, що присутність рідної людини під час пологів не лише сприяє кращому перебігу процесу, але й неабияк зміцнює подальші стосунки у сім’ї. Володимир Дзьомбак зізнається, що більшість гінекологів надають перевагу тому, коли під час пологів пацієнтку підтримує саме її чоловік, а не хтось із родичів чи друзів. Кажуть, тоді психологічний стан панянки значно кращий.
«Був випадок, коли під час переймів благання лікарів про те, щоб пацієнтка сильніше тужилася, залишалися без результату, – пригадує Володимир Дзьомбак. – І тоді її чоловік попросив медиків вийти на кілька хвилин. Ми погодилися, бо треба було якось рятувати ситуацію. Коли повернулися, процес пішов, як «по маслу». Що він їй казав, і гадки не маю, але воно таки подіяло моментально».
Окрім цього, присутність чоловіка стає своєрідною страхівкою для лікарів, адже процес пологів відбувається на його очах – потім не матиме жодних претензій щодо якості виконання роботи медиків.
Завідувач Центру планування сім’ї Оксана Мазурок так само переконана, що партнерські пологи є основою психологічного комфорту для жінки. Стрес внаслідок больових відчуттів зменшується в рази. Якщо породілля розслаблена, тривалість пологів теж скорочується.
Деякі чоловіки погоджуються підтримувати жінку лише під час переймів, а на період пологів чекають за дверима. «Нехай хоч так, це для лікарів уже велика допомога», – каже Володимир Дзьомбак.
Важливе навчання
«Побутує така думка, мовляв, на пологах краще непідготовлений партнер, ніж його відсутність, – каже психолог обласного перинатального центру Тетяна Човган. – В жодному разі».
Підготовка чоловіка до пологів дуже важлива, інакше він тільки заважатиме лікарям і відволікатиме жінку. Він неодмінно має знати, що відбувається з організмом жінки в кожен період пологів, що в цей час повинні робити лікарі, яка при цьому реакція жінки вважається адекватною і навпаки. Наприклад, чоловікові часто нестерпно спостерігати, як його кохана кричить під час переймів, він починає нервувати і насторожуватися, обурюватися, чому лікарі не звертають на неї уваги. Однак коли партнер пройшов відповідне навчання, він знатиме: якщо жінка замовкає, то це тривожний знак.
Коли в день пологів персонал бачить, що чоловік не зовсім обізнаний, медики все-таки намагаються хутко надати хоча б навчальний експрес-курс.
В івано-франківському Центрі планування сім’ї можна пройти спеціальні курси перед пологами: є заняття окремо для вагітних жінок і для пар, які чекають на народження дитини, і навіть лише для майбутніх татків.
«Часто після курсу навчання чоловіки, які були противниками партнерських пологів, кардинально змінюють свою думку та ще й іноді навіть самі переконують коханих у необхідності такої співпраці», – розповідає директор Центру свідомого батьківства «Дівія» Наталя Якимчук.
Фобії та комплекси
Тетяна Човган переконує, що запорукою успішних партнерських пологів є також взаємна згода. В жодному разі не варто змушувати партнера, натомість слід пояснити важливість його участі як для жінки, так і для майбутньої дитини.
Багато чоловіків, які відмовляються від партнерських пологів, пояснюють це тим, що їм морально складно спостерігати, як їхні жінки потерпають від болю. Щодо панянок, то вони найчастіше остерігаються, що партнер побачить їхній не найкращий зовнішній вигляд під час переймів. У цьому разі, як зазначає психолог, справжня причина таких побоювань не пов’язана конкретно з пологами, тут варто переглянути стосунки в парі.
Також жінки побоюються, що після партнерських пологів їхні кохані втратять до них інтимний потяг. Оксана Мазурок наголошує, що насправді це нісенітниця. «Якщо чоловік вже зважується на спільні пологи, то він, звісно ж, розуміє, що жінка народжуватиме не з французьким манікюром та у вечірній сукні, – каже лікар. – Навіть у дикій природі самець завжди допомагає самиці, коли та народжує».
Свідоме батьківство
Іванофранківець Микола Василик нещодавно став батьком, і на партнерські пологи його вмовила дружина. Однак він аніскілечки не шкодує, ба більше – всім чоловікам рекомендує пережити такий досвід. «Під час пологів найскладнішим для мене виявилося тільки дочекатися появи на світ дитини», – посміхається Микола Василик.
Інший іванофранківець Тарас Ільків, який минулого року вдруге став батьком, каже, що після партнерських пологів усвідомлення батьківства відбувається значно глибше.
У момент, коли народжується дитина, з чоловіками кояться неймовірні речі. «Вони скачуть, плачуть, регочуть – у кожного радісний шок відбувається по-різному і часто досить цікаво», – посміхається лікар-гінеколог Володимир Дзьомбак.
До речі, Микола Василик переконаний, що чоловіки, які відмовляються підтримати свою жінку під час пологів, є просто боягузами або ж егоїстами.
Директор Центру свідомого батьківства «Дівія» Наталя Якимчук пояснює, що чоловіки бояться потрапити в ситуацію, де доведеться визнати, що вони безсилі й нічим не можуть допомогти своїй половинці, яка знемагає від болю. Але насправді їхня сила в самій лише присутності поруч і моральній підтримці. Їх ніхто не змушуватиме приймати пологи чи перерізати пуповину.
Франківчанка Лідія Шевага, мама двох дітей, не мала досвіду партнерських пологів, однак тепер дуже про це шкодує. «Чоловік мене супроводжував на другі пологи, – розповідає жінка. – Та коли у мене почалися перейми і я побачила жах в його очах, то попросила коханого вийти. Я починала більше хвилюватися за нього, ніж за себе, тож не могла зосередитися на пологах».
Лідія Шевага наголошує на тому, що чоловіки мають бути більш свідомими у питанні партнерських пологів: «Чоловік, який переживе з жінкою народження спільної дитинки, закладе більш міцний фундамент у їхнє сімейне майбутнє. Тим паче тоді він розумітиме, наскільки складним для жінки є процес пологів».
А ось жителька Івано-Франківська Марія Ткачук, яка виховує сина та доньку, категорично проти партнерських пологів. «Вважаю, це суто жіноча справа, де не місце чоловікам, – пояснює жінка. – Я б почувалася дискомфортно у такій ситуації».
Перед тим, як зважуватися на партнерські пологи, пара повинна це відверто обговорити, почути і дослухатися одне до одного. Наталя Якимчук зазначає, що є чимало гармонійних пар, які при цьому не сприймають партнерські пологи, і це жодним чином не впливає на їхні подальші стосунки. Іноді значно кориснішою для жінки може стати підтримка її партнера вже після пологів.
Наталя МОСТОВА