Українська держава, як і будь-яка інша, є великим покупцем. Усі державні установи і компанії щось закуповують: як прості товари та послуги − канцелярія, меблі, продукти харчування, так і складні − об’єкти нерухомості чи аудит. Ні для кого не секрет, що сфера державних закупівель багато років поспіль є головною корупційною годівницею для українських чиновників. Так, щороку держава витрачає на закупівлі до 250 млрд. грн. і з них, за даними Мінекономіки, приблизно п’ята частина розкрадається.

 

Вихід є

Наведення порядку в цій сфері дозволить економити до 50 млрд. грн. на рік. Це стало можливим із впровадженням електронної системи державних закупівель ProZorro, яка працювала весь минулий рік і заощадила до 20% бюджетів держкомпаній, які зважилися нею скористатися. Створена з ініціативи громадських активістів та організацій, система ProZorro отримала повну підтримку українського уряду. Її мета – забезпечення прозорості процесу держзакупівель, підвищення довіри бізнес-спільноти, створення конкуренції між учасниками і, таким чином, підвищення якості товарів та послуг, а також мінімізація корупції у цій сфері.

Втім зі зрозумілих причин ProZorro не отримала широкого розповсюдження. А все тому, що перехід на цю систему поки що був добровільним, тільки для тих, хто бажає. Проте закон «Про публічні закупівлі», проголосований ВР 24 грудня 2015 р., забезпечує правове підґрунтя для повного переведення держзакупівель в електронний формат і запроваджує обов’язкові електронні аукціони на всі надпорогові закупівлі. Це коли вартість товару чи послуги дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1 млн. 500 тис. грн.

Допорогові ж закупівлі (коли вартість товарів і послуг менша 100 тис. грн., а робіт – менша 1 млн. грн. без ПДВ) законодавством досі не врегульовані, тому на місцевому рівні все ще залишаються полем для корупції та нечесних правил гри. Але низка облдержадміністрацій і міськрад, зацікавлених у прозорості й чесності вибору постачальників та економії бюджетних коштів, уже ухвалили рішення про проведення дотендерних (за допороговими сумами) торгів через електронну систему держзакупівель ProZorro.

За словами громадського активіста та експерта Інституту політичної освіти Тараса Случика, ProZorro – це система, яка абсолютно позбавляє можливості  корупції у сфері закупівель. Тому що вони відбуваються в інтернеті і система показує всі процеси, пов’язані із закупівлями, в реальному часі. Відтак будь-яка людина може зайти в мережу і побачити цю процедуру. Система побудована так, що знімає практично всі бюрократичні перешкоди для тих, хто хоче щось продати чи взяти участь у закупівлі.

Тому на цю систему з 2015 року перейшла велика кількість органів державної влади, деякі міські та обласні ради. Перехід будь-якої інституції на ці закупівлі, як стверджує Случик, безкоштовний. Тому якщо, наприклад, міськрада хоче боротися з корупцією, то вона запроваджує систему ProZorro, так, як це зробили інші, а якщо не хоче, то головні розпорядники коштів і далі самі собі визначають, у кого що вони купують.

«Розпорядник коштів може не мати жодних критеріїв відбору: йому подобається ваша компанія, то він у неї й закуповує. Він може не слідкувати за ринком. А система електронних державних закупівель, по суті, змушує головних розпорядників виходити на ринок і обирати найефективнішу пропозицію «ціна-якість». Тому що створюється конкуренція, будь-яка фірма може брати участь у цій закупівлі», – пояснює громадський активіст.

 

Прозорій раді бути?

Івано-Франківська міськрада ж і досі пасе задніх у цьому процесі, а отже, і у викоріненні корупції у сфері закупівель.

Тарас Случик каже, що як тільки була обрана нова міськрада та новий мер, то він з колегами одразу підготував пакет документів для неї. Зокрема і щодо запровадження системи електронних держзакупівель ProZorro у міськраді, виконкомі та комунальних підприємствах.

«В принципі, у неформальних розмовах голови фракцій та міський голова підтримують запровадження цієї системи. Але вже пройшло майже три місяці, а конкретного рішення, винесення його на сесію ради поки що немає. При цьому потрібно розуміти, що це рішення вже є готовим і не потрібно витрачати кошти на його впровадження. Є лише питання, яку ж саме суму ми регулюємо, яка сума проводиться через систему електронних державних закупівель ProZorro? Чи це від 10 тис. до 100 чи 500 тис., чи це від 10 грн. до мільйона», – розповідає активіст.

Активісти вважають, що у міськраді може бути дискусія щодо цих сум, але не може бути дискусії щодо запровадження самої системи. Бо, як показує, наприклад, досвід 50-тисячного міста обласного значення Жовті Води, що на Дніпропетровщині, де лише минулого місяця запровадили ProZorro, за перших два тижні роботи системи тамтешній відділ освіти заощадив майже 325 тис. грн.

«Мені дуже дивно, чому Івано-Франківська міська рада однією з перших не запровадила електронні закупівлі. Це може свідчити про те, що, можливо, немає такого величезного бажання практично боротися з корупцією у міській владі та комунальних підприємствах. Враховуючи те, що в нас зараз іде реформа комунальної власності, запровадження такої системи мало б бути першочерговим завданням», – вважає Случик. На його думку, це питання потрібно винести на найближчу сесію міської ради.

 

ProZorro – це не страшно

Координатор напрямку реформування державних закупівель в  «Transparency International Україна» Віктор Нестуля розповідає, що впровадження ProZorro важливе, в першу чергу, для самих замовників. Бо,  згідно з законом, з 1 серпня ця система стане обов’язковою для всіх надпорогових закупівель. Саме тому, якщо вони зараз не будуть вчитися на допорогових закупівлях, то для них це може бути великим шоком у серпні.

Нестуля наголошує, що ця система робить ринок максимально прозорим, відкритим і дає можливість розвитку конкуренції.

А голова організації «Платформа Громадський Контроль» Артем Романюков, який бореться з корупцією на Дніпропетровщині, переконує, що система ProZorro побудована за принципом «всі бачать все». Тобто, по-перше, кожен підприємець може взяти участь у конкурсі. По-друге, він може побачити,  з якими пропозиціями брали участь інші підприємці. По-третє, кожна людина це також може побачити.

Романюков розповідає, що Дніпропетровська міськрада прийняла рішення про запровадження електронної системи держзакупівель аж з четвертого разу. Втім тільки за чотири місяці на допорогових закупівлях область заощадила близько 18 млн. грн., а цього року ця сума може сягнути 100 млн. грн.

 

Надія вмирає останньою

Депутат Івано-Франківської міськради від «Самопомочі» Іван Герасимко переконує, що вже на наступну сесію буде винесений проект рішення про запровадження системи електронних закупівель. Каже, що вже навіть вніс у нього свої поправки. На його думку, таким чином всі закупівлі будуть прозорими і кожен зможе переглянути в інтернеті тендери. У багатьох містах така система є, тому Івано-Франківськ не повинен відставати. Депутат надіється, що вже на наступній сесії міськрада проголосує за цей проект рішення.

Депутат міськради від БПП «Солідарність» Петро Шкутяк гадає, що ініціатива запровадження ProZorro має йти від тих структур, які будуть цією системою користуватися. «Думаю, що це питання виконавчої влади, тому треба, щоб ті підрозділи, яких це стосується, навчилися користуватися цією системою. Але це не має ніякого відношення до міської ради, тому що ми не проводимо закупівлі. Їх проводять конкретні структури міськвиконкому. Однозначно, ми будемо підтримувати покращення якості закупівель. Але це питання треба вивчити», – вважає він.

Шкутяк також апелює до закону, який вступить у дію через півроку і зобов’яже перевести всі надпорогові закупівлі в електронний формат. Мовляв, тоді система буде запроваджена незалежно від того, хоче цього міськрада чи ні. Тому зараз треба провести навчання і навчити ці структури користуватися електронною системою держзакупівель.

Що ж до допорогових закупівель, то, на думку Петра Шкутяка, виконавчі структури мають самі вирішити, чи хочуть вони жити за такими правилами і чи співвідношення ціни-якості від цього покращиться. «Ми не можемо замість них це вирішити», – підсумовує він.

Співзасновник мережі «23 ресторани» в Івано-Франківську Юрій Филюк також надіється, що у нас запрацює система електронних закупівель ProZorro. Каже, що перехід в електронні процеси – це завжди збільшення прозорості. Таким чином, вважає він, можна буде побачити, як відбувся тендер, які компанії взяли участь у ньому і що вони запропонували. «Це є однозначним позитивом. Рухатись в цей бік варто», – резюмує Филюк.

 

Розвінчання сподівань

Однак у міських чиновників трохи інше бачення стосовно запровадження електронної системи державних закупівель ProZorro.

Так, секретар міськради Оксана Савчук каже, що як тільки буде прийнятий закон, який зобов’яже всіх перейти на електронну систему закупівель, то Івано-Франківська міська рада слухняно прийме це. Закон, як вже було сказано, прийнятий, але таке зобов’язання з 1 серпня вводиться тільки для надпорогових держзакупівель. Допорогові ж закупівлі залишаються неврегульованими.

Савчук стверджує, що ні профільні заступники, ні депутати не виносили це питання на розгляд сесії. А проект рішення щодо впровадження ProZorro, запропонований Тарасом Случиком, за її словами, зараз перебуває на вивченні у профільних заступників міського голови.

«Треба мати реально якесь бачення. Не просто що-небудь запропонувати, а треба знати, як в дії це виконається і хто це має виконувати», – вважає секретар міськради. Мовляв, треба вивчити, як це вплине на кількісний штат працівників, скільки часу буде займати у кожного, чи потрібні для цього додаткові ставки, оскільки будь-які інновації передбачають зміну штатного розпису або введення додаткових людей, які будуть це робити.

Разом з тим Оксана Савчук наголошує, що така система дуже потрібна Івано-Франківській міськраді, бо «дуже багато послуг мають бути настільки видними, щоб ні в кого не було ніяких думок». Вона запевняє, що однозначно підтримує цю справу і обіцяє, що як тільки в когось буде ініціатива впровадити систему електронних держзакупівель швидше, то це обов’язково винесеться на сесію, а там «як визначить сесія, так і буде».

На наше запитання, чому міська рада досі не запроваджує систему електронних держзакупівель, міський голова Руслан Марцінків виявився небагатослівним. Лише пообіцяв, що вона буде запроваджена з 1 серпня, бо «то ж є закон, і рішення виконкому є». «Все буде!» – оптимістично вигукнув мер і швидко пішов до свого кабінету.

Заступник міського голови з економічних питань Богдан Білик також запевняє, що відповідне рішення виконкому прийняте ще за каденції попереднього мера, тому це питання навіть не треба виносити на сесію. «Воно є в нас готове, просто ми ще нічого не купуємо в таких сумах. Зараз ще тільки затверджується кошторис, ще немає навіть тих оголошених конкурсів. Тільки затвердили склад тендерного комітету, ще не було навіть кому працювати», – переконує Білик.

Але, мабуть, він, як і секретар міськради та мер, має на увазі, знову ж таки,  надпорогові закупівлі. А от про допорогові закупівлі всі посадовці мовчать.

Як пояснює Тарас Случик, наприкінці 2015 року відділ торгівлі під керівництвом Олега Ганчака спільно з ним розробили положення про запровадження системи електронних держзакупівель і намагалися провести його через рішення виконкому. Але виконком вирішив зманіпулювати: прийняв це положення, однак воно не є обов’язковим до виконання, а рекомендаційним. Тобто зараз те рішення виконкому, на яке посилаються мер і його заступник, ніхто не виконує.

Залишається тільки здогадуватися, чому Івано-Франківська міськрада вперто ігнорує реформи, які вже успішно працюють в інших містах, і не спішить запроваджувати електронну систему держзакупівель ProZorro. Адже на заощаджені кошти можна б було, наприклад, частково профінансувати ПТУ, дитяче харчування у школах чи ще якісь витрати, перекладені на місцеві бюджети і задля яких довелося забирати гроші з якихось інших статей. Чи, може, міська влада просто не хоче, щоб у бюджеті були «зайві» гроші? Або хоче, щоб вони були не в бюджеті?

Наталія КОЗАК,

Ольга НЕСТЕРУК