Недовіра, щастя і паніка: як почуваються українці під час карантину

Соціологічна група “Рейтинг” провела дослідження психоемоційного стану українців під час карантину.

Результати опитування зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Порівнюючи результати опитувань двох хвиль (І хвиля – 27-28.03, ІІ хвиля – 3-4.04) помітно незначне зростання тривожності, втоми і безсоння. Рівень депресії та паніки залишилися на тому ж рівні.

“У загальному рівень негативних емоційних станів українців під час карантину та їх динаміка поки що не викликає занепокоєння. Не виявили суттєвого зростання, розлади з клінічною картиною (паніка, депресія) залишилися на початковому рівні”, – кажуть соціологи.

Рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп, окрім найстаршої. У старшому віці (50+) менше депресивних настроїв. Натомість серед представників старшої та найстаршої вікових груп частіше спостерігаються розлади сну. Зростання негативних емоційних станів зафіксували у представників вікових категорій 18-29 і 30-39 років. Серед інших – зміни несуттєві, серед найстарших взагалі фіксується зниження рівня паніки.

Вікові відмінності у психоемоційних станах, вірогідно, пов’язані із зміною стилів життя. Молодь більше проявляє депресивних станів через різке примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій. В той час як у віці 50+ стиль життя стає з кожним роком все більш карантинним (більше часу проводять дома, менше соціальне коло взаємодії, вихід на пенсію та ін.), тому інші негативні стани старші переживають краще і краще адаптуються до ситуації.

Жінки демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. Попри це у динаміці за цей час у жінок суттєвих зрушень не зафіксовано. Натомість зросли показники у представників чоловічої статі, особливо щодо тривоги та розладів сну. 

Респонденти переважно часто комунікують зі своїми близькими та друзями. Так, 27% постійно проводять час або спілкуються з родичами, 51% – роблять це часто, 10% – іноді, 11% – рідко, 1% – ніколи. Відносно менше зі своїми родичами спілкуються чоловіки та люди старшого віку. 15% постійно проводять час або спілкуються з друзями/колегами, 43% – роблять це часто, 21% – іноді, 19% – рідко, 2% – ніколи. Частіше зі своїми друзями/колегами спілкуються чоловіки та представники вікової категорії 40-49 років.

За допомогою до психологів звертаються вкрай мало: 91% не роблять цього ніколи, 5% – звертаються рідко, 3% – іноді. Лише близько 2% опитаних роблять це часто або постійно. Також переважна більшість не звертається за допомогою до цілителів або екстрасенсів. Попри це допомоги у них шукають дещо частіше аніж у психологів. Так, 88% ніколи не звертаються до них за порадою, 7% – звертаються рідко, 4% – іноді, і 2% – часто або постійно. 

Якщо говорити про рівень довіри, то 54% вважають, що з людьми треба бути дуже обережними. 30% натомість вважають, що здебільшого людям можна довіряти. 16% – не змогли відповісти. У питанні суспільної довіри спостерігається чітка вікова та статева залежність – чим молодші респонденти, тим більше вони схильні недовіряти оточуючим. Чоловіки обережніше ставляться до інших людей, аніж жінки.

Більшість населення вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 19% населення (цей показник зменшився: у 2018 – 36%), швидше щасливими – 57%, не дуже щасливими – 16% і лише 2% – абсолютно нещасливі. Чим молодший вік – тим щасливішими себе відчувають опитані.

70% вважають, що щастя людини залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини. Водночас, 21% переконані, що чи щаслива людина чи ні – це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим більш щаслива людина – тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Не менше третини нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин.

Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше. 

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. 

Інтернет опитування методом ComputerAssisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Нагадаємо, є велика ймовірність, що карантин в Україні продовжать до початку травня

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!