В Івано-Франківську працівникам шкіл та дитсадків заборонили збирати гроші з батьків. Відповідне рішення нещодавно прийняв виконавчий комітет міськради. Процес збору цих коштів хочуть зробити цивілізованішим і прозорішим. Тож батькам пропонують перераховувати гроші на рахунки благодійних фондів.

Давно назріло

Збір коштів у школах і садках – болюча тема для багатьох батьків. Як відомо, у деяких містах, зокрема у Львові, Тернополі та Чернівцях, вже прийняті розпорядження про заборону збирання готівки в цих навчальних закладах. В Івано-Франківську батьки давно вже закликали мера зробити так само, і 1 березня виконком прийняв рішення «Про прозорість та відкритість діяльності закладів освіти міста».

Згідно з цим документом, працівникам закладів освіти заборонено збирати готівку з батьків. Також педагогам не можна надавати додаткові освітні послуги, які не передбачені чинним законодавством, у приміщеннях освітніх закладів. А представникам батьківських громад, рад, керівникам благодійних фондів рекомендовано вести чіткий облік надходження коштів та здійснювати контроль за їх використанням. Крім того, щомісячно на сайтах закладів освіти повинен оприлюднюватися звіт про обсяг надходження бюджетних коштів і їх використання, а також коштів, отриманих з інших джерел.

«Я думаю, що це хороше рішення, яке дозволить нам врегулювати ці всі відносини. Зрозуміло, що все має бути за тільки ініціативою батьків, без примусу», – прокоментував міський голова Руслан Марцінків.

Рішення викликало чималий резонанс, і його активно обговорювали батьки. Дехто вже навіть подумав, що тепер заборонено взагалі збір коштів. Тож через тиждень мер доручив керівникові департаменту освіти та науки пояснити суть рішення: готівку заборонили збирати вчителям і вихователям, але це зовсім не означає, що цього не можуть робити батьки. «Батьки можуть створювати різні благодійні організації та збирати гроші, але працівникам закладів освіти заборонено це робити. Ми засуджуємо такі речі з їхнього боку», – наголосив він.

Благодійність не скасована

Директор департаменту освіти та науки Ігор Смаль пояснює, що, незважаючи на велику роз’яснювальну роботу та усну заборону збору готівки, все одно з’являється інформація, що хтось намагається цю норму порушити. Особливо часто це відбувається на рівні класу. Мовляв, дуже часто батьки, через власні амбіції або щоб догодити вчителям, збирають гроші. Тож рішенням мали на меті ще раз нагадати освітянам, що вони не мають права збирати готівку, а батьки можуть лише перераховувати кошти на рахунки благодійних організацій, які створені при закладах.

«Лише перерахунок коштів є правильним і цивілізованим способом. Звичайно, благодійність ніхто не скасовував. Це нормальне і звичне явище для цивілізованого світу», – підкреслює Смаль.

За його словами, готівку заборонено збирати не тільки працівникам закладів освіти, а й батькам. Мовляв, яка різниця, чи батьки зібрали в конверт і передали комусь, чи це зробили вчителі? Тому піклувальна рада і благодійні фонди мають проводити з батьками роз’яснювальну роботу, адже перерахунок коштів – це виключно добровільне, а не примусове рішення. Тим паче, що зараз і так між батьками виникають конфліктні ситуації, оскільки одна частина справно здає гроші та ініціює їхній збір, а інша не може або ж не хоче цього робити.

Головний освітянин підкреслює, що таке рішення покликане захистити батьків від добровільно-примусового збору грошей. Також він наголошує, що таким чином можна буде вже відстежувати рух не тільки бюджетних коштів, а й благодійних внесків. Адже коли батьки здають готівку, то складно прослідкувати, як її витратили. За невиконання рішення в департаменті обіцяють застосовувати засоби дисциплінарного характеру до керівників та ініціаторів збору готівки.

Крім того, виконком заборонив вчителям надавати послуги з репетиторства у стінах навчальних закладів. «Якщо вчитель має бажання це робити, то повинен узаконити таку діяльність, платити податки, і це не має відбуватися в школі. На жаль, це масове явище, і вчитель замість того, щоб на сто відсотків викладати матеріал на уроці, створює штучні ситуації і змушує батьків йти платити їм за репетиторство», – пояснює Смаль.

Маленька перемога

Голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна каже, що батьки добивалися такого рішення вже давно. Воно також є відповіддю на останнє звернення від організації, яке адресували меру, в поліцію та прокуратуру.

Мова йде про ситуацію з садком №12. Мама дошкільняти оприлюднила у «Фейсбуці» скріншот повідомлення з «Вайбера», в якому йдеться про збір щомісячного внеску готівкою у сумі 25 грн. Це, звісно ж, не сподобалося адміністрації та батькам, тож жінку попросили прийти в садок, щоб обговорити її поведінку.

Як зазначає Вершиніна, за два дні пост набрав близько 500 коментарів, і дійшло до того, що батьки почали погрожувати один одному. У зверненні «Мами Прикарпаття» виступили на захист активістки та попросили також перевірити використання батьківських коштів у всіх школах та садках міста.

«Ми добивалися такого рішення давно, але подальша ситуація залежить не тільки від цього документа. Він дуже умовний. У рішенні мова йде лише про працівників закладів освіти, тому Смаль займається популізмом, коли каже, що це також стосується і батьків. Але я розумію, що впливати на батьків департамент не дуже може, а часто вони самі ініціюють збір грошей і чинять тиск на тих, хто не хоче здавати», – зазначає Вершиніна.

Вона пригадує, що нещодавно у ЗШ №13 був випадок, коли батьки збирали готівку і потім за вказівкою керівництва школи несли її у приймальню. Тож виходить, що такі ситуації не підпадають під це рішення, бо вчителі чи керівник школи не збирали гроші, але в кінцевому результаті вони потрапили до них у шухляду.

Активістка наголошує, що таке рішення допоможе частково врегулювати ситуацію. Проте тут уже багато залежить від батьків. Зокрема, від того, чи готові вони сплачувати офіційно благодійні внески та слідкувати за тим, як кошти використовуються. До того ж, в Україні є випадки, коли батьки звертаються до суду через примусовий збір коштів і тоді такий документ вони можуть прикріпляти до позовів.

Рівняння на Європу

Ігор Смаль стверджує, що на освіту зараз виділяють достатньо коштів для того, щоб вона нормально функціонувала, але разом з тим їх не вистачає, щоб вирішити всі проблеми, які довго накопичувались. Тому він каже, що навіть якщо спрямувати в освіту весь бюджет, то цих грошей все одно не вистачить. Відтак якщо батьки хочуть, щоб діти вчилися в кращих умовах, то здають благодійні внески.

Однак наша благодійність суттєво відрізняється від європейської. «Як правило, в Європі батьки не здають кошти в школах на такі потреби. Але є благодійні фонди, куди входять успішні випускники та вкладають кошти для розвитку закладу. Це є нормальним явищем», – наголошує Смаль, додаючи, що готівку в європейських школах ніхто не збирає.

Олена Костіна, жителька Естонії, яка має доньку-восьмикласницю, розповідає, що ще жодного разу не здавала гроші на штори, тюль чи ремонт. Якщо діти їдуть на екскурсію, то кошти перераховують одразу туристичній фірмі, а якщо потрібно здати гроші на якісь шкільні заходи, то їх переказують на рахунок батькам-організаторам. Разом з тим, якщо в нас підручниками школярів більш-менш забезпечує держава, а батькам доводиться купувати лише деякі, то в Естонії потрібно купувати абсолютно всі.

«У нас немає традиції збирати гроші на подарунки вчителям на 8 Березня, день народження чи 1 вересня. Але на 1 вересня батьки збирають гроші і влаштовують дітям свято», – зауважує жінка.

Схожа ситуація і в інших європейських країнах. Наприклад, у бельгійських школах батьки оплачують за весь навчальний рік близько 120 євро і також не мають жодного відношення до ремонтів чи меблів, адже за це відповідає держава. «Ніяких грошей ніхто не здає ні на що. Я купую дітям тільки уніформу та ранець, а решта все дає школа, навіть пенал з канцтоварами. Оплачую за місяць навчання 17 євро», – розповідає Катерина Токар, яка переїхала з Прикарпаття в Бельгію.

Якщо школі для якихось потреб необхідні кошти, то батьківські комітети влаштовують різноманітні свята, конкурси, ярмарки тощо. Наприклад, продають воду, сік, піцу, випічку чи влаштовують інші акції, на яких заробляють гроші. Наприклад, в одній із шкіл Бельгії батьки складали з євромонет мозаїку Діви Марії. «Тиждень усі охочі приносили монети і складали мозаїки, а також продавали їжу. Нам вдалось заробити 12 тис. євро, і за ці кошти школа купила крісло-ліфт, який піднімав ученицю на другий поверх, бо вона не могла ходити», – пригадує українка Гелена Гоузар, яка живе в Бельгії.

У Німеччині батьки влаштовують також забіги. Наприклад, кожен називає суму, яку готовий заплатити за одне коло, яке пробіжить його дитина. Відповідно, скільки кіл  пробіжить школяр, стільки й грошей перераховує його батько на якісь додаткові потреби школи.

«Те, що зробили в Івано-Франківську, – перший крок до цивілізації. Побори ці вже всім набридли до гикавки. Такого немає ніде в європейських країнах. Коли мій син навчався в молодшій школі, то на рік вчитель збирав 10 євро на шкільні потреби (виготовлення копій, інструменти для майстрування та інше), а також 2 євро на місяць на закупівлю питної води. За зібрані гроші на батьківських зборах був звіт до кожної копійчини», – зазначає мешканка Штутгарта Ольга Автушко.

Репетиторство у стінах європейських шкіл також суворо заборонене. Ним займаються спеціальні центри, і коштує це недешево. Наприклад, у Німеччині година такого індивідуального заняття може вартувати 15 євро. Однак для учнів, які не встигають за програмою, є спеціальні заняття.

Наталя ДЕРКЕВИЧ