У січні в Україні розпочався третій тур вакцинації від поліомієліту, в рамках якого планують щепити дітей віком від 2 місяців до 10 років, які не пройшли вакцинацію у перших двох турах. Значна частина батьків категорично проти щеплень і вважають позапланову кампанію вакцинації проти поліомієліту не лише непотрібною, але й небезпечною для своїх дітей. Медики та чиновники від охорони здоров’я заявляють, що проти вакцинації ведеться відкрита інформаційна війна, та роблять усе можливе, аби щепити якомога більше дітей. Але чи можуть прибічники щеплень відповісти на всі запитання, що сьогодні хвилюють батьків, і навести вагомі докази на користь тотальної кампанії вакцинації?

Під час круглого столу «Поліомієліт повернувся в Україну», який відбувся в Івано-Франківську минулої середи та на якому «добровільно-примусово» зібралося понад півсотні медичних працівників з дитсадків та шкіл, кілька разів говорили про те, що, на жаль, вакцинація в Україні є немодною, а ворогом номер один кампанії вакцинації є соцмережі. Мовляв, там батьки вичитують чимало негативної та непідтвердженої інформації, лякаються і відмовляються від щеплень.

У соцмережах батьки передовсім шукають не гострих емоцій, а інформації, яку в повному обсязі не можуть отримати ані від лікарів на місцях, ані від чиновників Міністерства охорони здоров’я України чи від міжнародних експертів ВООЗ та ЮНІСЕФ. Останні особливо часто плутаються у даних та посилаються не на українські закони, а на міжнародні правила, які не мають юридичної сили. Не дивно, що в такій ситуації батьки більше довіряють журналістам, які вказують на низку суперечностей щодо кампанії вакцинації від поліомієліту, ніж медикам та чиновникам, які ці суперечності породжують. Згадайте хоча б скандал із партією розмороженої і повторно замороженої вакцини та кардинально протилежні висновки різних «експертів» про те, чи можна було її повторно заморожувати.

Епідемія, спалах чи провокація?

Відомо, що підставою для проведення нагальної позапланової вакцинації від поліомієліту стали два випадки захворювання, які трапились у Закарпатській області минулого літа. Дітей віком 4 та 10 місяців доставили в лікарню з синдромом гострого в’ялого паралічу. 1 вересня міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі заявив про спалах поліомієліту в Україні. Заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець повідомив, що підтверджено два випадки вірусу поліомієліту типу 1 ­- “похідного від вакцинального штаму”.

Цю інформацію, за словами чиновників МОЗ, підтвердила спочатку регіональна лабораторія ВООЗ у Москві, а потім лабораторія Центру для контролю та профілактики захворювань у Атланті, США. На запитання «ГК», де батьки можуть ознайомитись з результатами цих досліджень, головний позаштатний спеціаліст з дитячої імунології департаменту охорони здоров’я Галина Бенько запевняє: «На сайті МОЗ». Ми знайшли там лише заяви чиновників про ці результати, а документи – ні.

У той же час, інформацію про спалах поліомієліту в області спростували начальник головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області Володимир Маркович та головний лікар Закарпатської обласної клінічної інфекційної лікарні Михайло Поляк. Зокрема, Володимир Маркович в інтерв’ю для «» пояснив, що згідно з результатами американської лабораторії, виявлено контакт з вакцинним поліовірусом типу Р1, який має генетичні зміни у геномі та визначений як дериват вакцинного поліовірусу. Результати аналізів, за словами чиновника, підтверджують, що хворі діти безпечні для населення і епідемії на Закарпатті немає. “Причин паралічу є дуже багато. І ці дітки хворі на щось інше, поліомієліту у них нема».

Відомо, що обоє дітей одужали, в той час як поліомієліт вважається невиліковним захворюванням, яке у 10% випадків призводить до смерті, а в решті випадків хворі стають пожиттєвими інвалідами. Попри це, цих двох випадків стало достатньо, щоб оголосити про початок позапланової вакцинації на вимогу ВООЗ. Денніс Кінг пояснює: «Вірус, який виявили на Закарпатті, був визначений регіональною лабораторією ВООЗ як вірус поліомієліту, який циркулює. Навіть один випадок поліомієліту вважається спалахом. І як я зазначив раніше, це стосується усієї міжнародної спільноти, оскільки загроза поширення вірусу у країнах-сусідах може стати перешкодою до загальної мети ліквідувати вірус поліомієліту. Тобто один випадок поліомієліту, а в Україні – два випадки вірусу поліомієліту, є загрозою здоров’ю всього людства».

Медсестра з Нововолинська Лілія Шеприкевич підлила масла у вогонь, публічно заявивши про свою відмову необґрунтовано вакцинувати дітей у садку, де вона працює. «Знаю, що може бути наказ про моє звільнення, але це є позапланова вакцинація. Вибачте, я цього робити не буду. Є наказ МОЗ, що позапланові вакцинації проводяться тоді, коли є епідемія. Епідемії поліомієліту в Україні немає, дикого вірусу не виявлено. Ніхто не показав ніяких документів, що у нас є цей вірус. Не бачу потреби додатково вакцинувати дітей», – заявила Лілія Шеприкевич.

Допомогти світові і собі

Два випадки вакциноспорідненого поліомієліту у Закарпатській області чиновники пов’язують з провалом вакцинації у попередні роки. Так, в Україні у 2013 році було охоплено щепленнями від поліомієліту 80% дітей, у 2014 – 50%, а у 2015 – 14%. Відсутність колективного імунітету могла стати причиною поширення вірусу, тому було прийняте рішення про негайну і позапланову вакцинацію.

За словами головного лікаря обласної дитячої клінічної лікарні Радислава Котурбаша, Івано-Франківська область нині у п’ятірці найкращих в Україні з вакцинації серед усіх областей. За результатами другого туру вакцинації, щепленнями від поліомієліту охоплено понад 80% українських дітей віком від 2 місяців до 6 років, але цей показник занадто малий, щоб перервати циркуляцію вірусу. Лікар-епідеміолог ОДКЛ Євгенія Чурпіта пояснює, що для того, аби отримати статус країни, вільної від поліомієліту, Україні треба щепити 95% дітей.

«Якщо Україна не отримає статусу вільної від поліомієліту країни, це може мати для українців негативні наслідки, – каже Євгенія Чурпіта. – У 2002 році Україна отримала сертифікат як європейська країна, вільна від поліомієліту, але потім втратила статус через перебої з постачанням вакцини за державний кошт. Цей сертифікат дозволяє нашим дітям і нам вільно пересуватися світом, бути економічно вигідними для європейських країн у плані поставок харчових продуктів. Якщо країна втратить цей сертифікат, а ще й країна, в якій ведуться бойові дії, це може мати дуже суттєві наслідки. Україна буде повністю ізольована від країн Європи, наші діти не зможуть вільно вчитися за кордоном, пересуватися будь-якими туристичними шляхами. Також на нашу країну буде накладено економічне ембарго».

Тепер вакцина є, але противляться батьки. «Весь світ бореться з поліомієлітом, а ми боремося з вакциною, наче ми живемо у якомусь паралельному світі. Чомусь наші батьки не бояться невиліковної хвороби, а бояться вакцини», – дивується Наталія Костирко, асистент кафедри педіатрії ІФДМУ. Медик нагадала, що саме масова вакцинація від поліомієліту допомогла за 25 років подолати цю хворобу в цілому світі, а також позбутися від дифтерії, коклюшу та віспи.

У 1998 році було зафіксовано 350000 випадків поліомієліту у 125 країнах світу. У 2015 році зафіксовано 410 випадків. «Сьогодні у світі на 99% поборено поліомієліт. Лишилося тільки три країни, де є поліомієліт, – Афганістан, Пакистан і Україна. Ми повинні вибрати, чи ми будемо разом із цивілізованим світом», – наголошує Наталія Костирко.

Противники вакцинації зауважують, що небезпечні недуги вдалося подолати не завдяки вакцинації, а за рахунок покращення умов життя в цілому світі, зокрема санітарно-гігієнічних. Поліомієліт відомий як хвороба брудних рук, тож часте миття рук може запобігти захворюванню. Чи наголосили на цьому представники МОЗ так само ретельно, як на необхідності терміново вакцинуватися?

Щеплення у розпал грипу

Згідно з наказом МОЗ, щеплення від поліомієліту не можна проводити дітям, хворим на грип та ГРВІ, у яких висока температура та ознаки гострих інфекційних захворювань. Якщо дитина хвора, щеплення треба відкласти до повного одужання. Інструкція виробника підтверджує: «У випадку захворювань, які супроводжуються підвищенням температури тіла, чи гострих інфекційних захворювань щеплення варто відкласти». Парадокс: третій тур вакцинації оголошують у розпал епідемії грипу, в той час, як школи на карантині, а з трьох мільйонів хворих на грип понад 60% – діти.

Вчені Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.Громашевського звернулись до МОЗ з листом про те, що вакцинацію можна проводити лише здоровим дітям, а під час епідемії визначити, хто хворий, а хто здоровий, вкрай важко. МОЗ відреагувало миттєво – рішення, коли проводити вакцинацію, мають приймати спеціалісти на місцях, але план охоплення повинні виконати. Крім того, Ігор Перегінець заявив, що інститут Громашевського деградував.

В той же час керівник програми ВООЗ для боротьби з поліомієлітом в Україні Деніс Кінг на кількох прес-конференціях заявляв (у статті за 25.01.2016 на сайті ВООЗ – авт.), що температура до 38,5 та слабкість не є протипоказанням для вакцинації. «В умовах спалаху поліомієліту в країні важливо, щоб діти були повністю імунізовані. Кашель, нежить, застуда чи невисока температура – не причина відмовлятися від імунізації»,- сказав Кінг.

Журналісти перепитали чиновників МОЗ, кого ж мають слухатись лікарі – українські закони, за порушення яких вони нестимуть персональну відповідальність, чи міжнародних експертів, які відповідальності на себе ніколи не брали? Ігор Перегінець відповів: «Згідно з чинним законодавством, кожна дитина вакцинується у здоровому стані. У кожному конкретному випадку лікар приймає рішення, виходячи з поточного стану дитини. Протипоказання для проведення вакцинації є – це і висока температура, зазначена у наказі, і гострий інфекційний стан. Вакцинувати хвору дитину в гострому стані – такого не може бути, і кожен адекватний лікар знає це краще, ніж я. Жодним чином ВООЗ чи інші міжнародні організації не рекомендували, і вони зараз це можуть підтвердити, вакцинувати дитину у гострому стані захворювання».

Кримінальне щеплення

Відомий журналіст Сергій Дібров переконаний, що поспіх у кампанії позапланової вакцинації має інші причини. Він подав до суду на МОЗ та Одеське обласне управління охорони здоров’я з вимогою скасувати третій тур вакцинації. Свою позицію журналіст аргументує тим, що третій тур відбувається без передбачених законних підстав та за відсутності наукового дослідження ін’єкції.

Дібров ставить під сумнів наказ МОЗ №671 щодо проведення вакцинації, адже той не пройшов державної реєстрації, а відповідного рішення Кабміну про проведення позапланової вакцинації від поліомієліту у три тури не існує. Крім того, журналіст звертає увагу, що відповідно до українського законодавства, для вакцинації дітей необхідний дозвіл головного санітарного лікаря України – його теж немає. У позовній заяві Сергій Дібров вказує і на те, що МОЗ не надало ніяких документів, які би підтверджували інформацію про те, що два випадки поліомієліту були хоча б десь чи кимось зареєстровані. «У мене є документ від Держсанепідстанції, де вказано, що випадків гострого поліомієліту в Україні у 2014 та 2015 роках не зафіксовано», – розповів Дібров.

На його думку, масова вакцинація проводиться з метою утилізації трикомпонентної вакцини від поліомієліту, яку, як відомо, з 1 квітня 2016 року забороняють до використання в цілому світі. В Україну у 2015 році доставили 12 мільйонів доз вакцини – це 6-річна потреба у вакцині для нашої країни. Україна має або оперативно використати вакцину, або утилізувати її за свій кошт, припускає Сергій Дібров. Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову журналісту, але Дібров каже, що був готовий до цього.

Смерті не досліджуються

Голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна під час круглого столу попросила медиків прокоментувати чотири випадки смертей дітей із Чернівців, Харкова, Білої Церкви та Маріуполя, які трапилися після вакцинації від поліомієліту і можуть бути її наслідком. Раніше представники МОЗ та ВООЗ заявили, що ці смерті ніяк не пов’язані з вакцинацією. Вершиніна спитала, чим були спровоковані ці смерті і чому померли ці діти, але жоден з присутніх на круглому столі не зміг надати вичерпної інформації.

Радислав Котурбаш спробував пояснити: «Протипоказань до вакцинації від поліомієліту не існує. Представники Чернівецької області виступали на нараді, а там було охоплення вакцинацією значно нижче, ніж в нашій області. Мені як досвідченому організатору медицини дуже дивно, коли з’явилася така інформація про те, що в них є деякі випадки – ну, вони трактують це як ускладнення. Як лікар з 45-річним стажем, я мав нагоду бачити поліомієліт в Конго у 1989 році. Мене дивує, що після такого форуму починають говорити, що є деякі ускладнення. Я спілкувався з республіканським дитячим неврологом, він цього просто не розуміє, бо за ускладнення приймають інші дитячі хвороби».

Головний позаштатний спеціаліст ОДА з епідеміології Марія Бойко додала, що діти помирають не від вакцин, а від ускладнень, які несуть інфекційні захворювання. Медик нагадала також про синдром раптової дитячої смертності. «Може бути збіг у часі з вакцинацією, але найлегше не знайти причину, а спихнути на урок фізкультури чи проведене щеплення». А й справді, чи були проведені ґрунтовні дослідження смертей цих чотирьох дітей, які так схвилювали українських батьків?

Читати інструкцію

Перш ніж дати своїй дитині якісь ліки, свідомі батьки читають інструкцію, зокрема інформацію про протипоказання та побічні реакції. Де можна прочитати інструкцію до оральної вакцини ОПВ чи іншої активованої ІПВ виробництва французької компанії «Санофі Пастер»? І чи буде інструкція в українському перекладі відрізнятися від оригінальної?

Важливість цього питання довів журналіст каналу «Інтер» Олексій Бобровніков, який розслідував причини смерті 17-річного Антона Тищенка у 2008 році. Здорового хлопця зранку вакцинували від кору та краснухи, а вночі він помер від зупинки серця. Комісія МОЗ, а вслід за нею і комісія ВООЗ заперечили зв’язок між щепленнями та хворобою. Діагноз, який убив хлопця, – тромбоцитопенічна пурпура. Бобровніков поїхав до Індії та зустрівся з директором компанії-виробника вакцини «Serum Institut of India» Сайрусом Пунавалою, отримав внутрішні документи. У них чорним по білому написано, що тромбоцитопенія пурпурна трапляється в одному з 30000 випадків як реакція на щеплення. Але в українській інструкції препарату ця інформація була відсутня, каже Бобровніков. Так один журналіст за кілька днів зробив роботу, яку міжнародна комісія робила місяць, але вони прийшли до протилежних результатів. Яким чином інформація про побічні реакції зникла з українського варіанту інструкції та хто мав би за це відповісти – питання риторичні.

Крім того, Бобровніков з’ясував, що у вакцині від кору та краснухи, яку українські чиновники та міжнародні експерти наперебій розхвалювали як цілком безпечну, містяться небезпечні речовини. Вакцина та розчинник для неї, який виробник позначає як «стерильна вода для ін’єкцій», насправді містять важкі метали, більшість з яких канцерогенні та токсичні, здатні накопичуватись у тканинах, викликаючи низку хвороб; нітрати, які різко послаблюють дихальну функцію крові і підсилюють дію радіаційного впливу на організм; бактеріальні токсини, що призводять до пошкодження слизової оболонки кишківника і порушують судинні стінки, що викликає внутрішній крововилив; неоміцину сульфат, який може викликати ураження нирок та пошкодження слухового нерва аж до повної глухоти та здатен блокувати нервово-м’язову провідність.

А що входить до складу вакцини від поліомієліту? Відповіді на це питання чиновники не дали. Тим часом у США, каже Бобровніков, виплатили мільярд доларів компенсацій тим, хто потерпів від вакцинації. Зокрема, одним із найбільш поширених наслідків щеплень є аутизм. Про випадки аутизму, які трапилися в Україні, батьки хворих дітей розповіли у кінофільмі Бобровнікова «Бізнес на страху».

Ви чули з вуст чиновників МОЗ інформацію про те, скільки випадків ускладнень після вакцинації від різних захворювань зареєстровано в Україні? Чи проводилося неупереджене дослідження випадків ускладнень або смертей, які трапились після вакцинації?

 

Наталка ГОЛОМІДОВА