Нещодавно Івано-Франківський обласний апеляційний суд скасував рішення міського суду про обрання запобіжного заходу підлітку, якого підозрюють у розбещенні трирічної дівчинки. Це вже не перший випадок, коли рішення апеляційного суду та судів першої інстанції кардинально розходяться у резонансних справах. До того ж, наша область займає перше місце за кількістю вироків апеляційного суду, які скасував Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ (66,7%). «Галицький кореспондент» вирішив згадати резонансні справи та з’ясувати, чому так відбувається.

 

Юний розбещувач

В Івано-Франківську 16-річного підлітка підозрюють у розбещенні трирічної дівчинки. Він підсів до дитини в автобусі, в якому вона їхала з бабусею та п’ятирічним братом. Втершись у довіру, хлопець під приводом супроводження дітей до туалету в кафе, що  розташоване в центрі міста, зачинився з дівчинкою у кабінці.

29 вересня Івано-Франківський міський суд ухвалив застосувати щодо підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Проте 10 жовтня голова апеляційного суду в Івано-Франківській області Богдан Гриновецький своєю ухвалою скасував рішення міського суду. Хлопця звільнять з-під варти, якщо за нього внесуть заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів (приблизно 80 тис. грн.).

Зауважимо, що наприкінці липня цей підліток у басейні Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу зґвалтував четвертокласника. Поліція тоді зареєструвала кримінальне провадження за ч. 3 ст. 153 ККУ (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо малолітньої особи або яке спричинило особливо тяжкі наслідки). Однак справу закрили, бо батьки школяра не мали претензій і заяву в поліцію не писали.

 

 Винуватиця наїзду

Приватний підприємець Тетяна Михайлова, що займається оцінкою нерухомого та рухомого майна, 31 березня на вул. Крихівецькій вчинила резонансне ДТП. Керуючи позашляховиком BMW X5, вона на великій швидкості виїхала на зустрічну смугу, збивши трьох людей, серед яких – і патрульного поліцейського, та втекла з місця аварії. У крові жінки виявили 1,85 проміле алкоголю.

Суд першої інстанції ухвалив обрати Михайловій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливим внесенням застави у розмірі 1 млн. 336 тис. гривень. Однак апеляційний суд зменшив розмір застави до 256 тис. грн., і вже через декілька днів вона вийшла з СІЗО.

Проте у липні Тетяну Михайлову знову затримали – вона у стані алкогольного сп’яніння кидалася під автомобілі на вул. Сахарова, а потім напала на працівників наркодиспансеру та поліції. Після цього медики заборонили слідчим спілкуватися з Михайловою, бо вона перебувала у психіатричному відділенні. Зараз досудове розслідування у кримінальному провадженні через ДТП і залишення місця аварії зупинили через її захворювання.

 

Екс-суддя і свідки

10 червня біля Івано-Франківського окружного адміністративного суду патрульні зупинили автомобіль «Mercedes-Benz» через те, що в нього не світив правий задній габарит. Під час спілкування з водієм вони запідозрили, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Однак той відмовився проходити тест, і патрульні склали адмінпротокол за ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння). Свідки впізнали у порушнику екс-голову цього суду Петра Черепія.

8 вересня Богородчанський районний суд визнав його винним за ст. 130 КУпАП та призначив штраф у розмірі 10 тис. 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Черепій з таким рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу та привів у суд свідків, які засвідчили, що екс-суддя начебто не був за кермом. Тож 29 вересня апеляційний суд скасував постанову Богородчанського райсуду і закрив справу у зв’язку із закінченням строків стягнення.

 

Жертва революції

У середині липня 2016 р. патрульна поліція Івано-Франківська зупинила автомобіль Volvo XC70, водій якого не надав перевагу в русі патрульній автівці. Під час спілкування з водієм патрульні запідозрили, що чоловік керував автівкою у стані алкогольного сп’яніння, але він категорично відмовився проходити тест на визначення наявності алкоголю в крові. Зрештою патрульні склали адмінпротокол за ст. 130 КУаАП.

Згодом з’ясувалося, що за кермом сидів екс-регіонал Василь Кавацюк, якого у 2015 р. звільнили з посади начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області і якому «Правий сектор» влаштував «смітникову люстрацію».

Коломийський міськрайонний суд визнав Кавацюка винним та призначив штраф у розмірі 3400 грн. Проте апеляційний суд скасував рішення Коломийського суду та закрив справу у зв’язку із закінченням строків стягнення.

 

Справа Коцаби

Скандальний журналіст та блогер Руслан Коцаба провів у СІЗО півтора року за звинуваченням у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період (передбачає 5-8 років позбавлення волі) і державній зраді (12-15 років). 12 травня 2016 р. Івано-Франківський міський суд зняв з Коцаби обвинувачення в державній зраді, але визнав його винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та засудив до трьох з половиною років позбавлення волі.

Проте апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і виправдав Коцабу. Його випустили з-під варти просто у залі суду. Однак у червні ц. р. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував ухвалу апеляційної інстанції про виправдання Коцаби та направив справу на повторний розгляд.

 

Справа арабів

У грудні минулого року в Івано-Франківську студентів-арабів звинуватили у розбещенні і зґвалтуванні двох неповнолітніх дівчат. Однак до поліції з заявою звернулася мама тільки однієї дівчинки. Двом студентам з Йорданії інкримінували кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 155 ККУ (статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості) та ч. 4 ст. 152 (зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої).

23 листопада 2016 р. суд першої інстанції прийняв рішення про позбавлення волі обвинувачених на 10 років. Однак рішенням апеляційного суду справу студентів-іноземців було перекваліфіковано з ч. 4 ст. 152 (зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої)  на ч. 1 ст. 155 (статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості). Тож суд пом’якшив покарання засудженим до 4,5 та 4-х років позбавлення волі.

 

Справа Гаркота

9 жовтня 2012 р. співробітники СБУ та прокуратури затримали екс-директора департаменту містобудування та архітектури Олега Гаркота на вул. Січових Стрільців у центрі Івано-Франківська разом з депутатами міськради, лідером фракції «Свобода» Романом Онуфріївим та «нашоукраїнцем» Володимиром Балагурою. Під тиском натовпу Балагуру та Онуфріїва правоохоронці відпустили, а Гаркота тоді госпіталізували з серцевим нападом.

Олегу Гаркоту інкримінували вимагання хабара у розмірі 30 тис. доларів. 29 жовтня 2013 р. Івано-Франківський міський суд визнав його винним за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання хабара в особливо великому розмірі) та призначив йому покарання – 5 років і 6 місяців ув’язнення з конфіскацією майна. Окрім того, суд заборонив Гаркоту займати посади в органах місцевої влади та органах місцевого самоврядування терміном на три роки і позбавив його 9-го рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Проте апеляційний суд виніс Гаркоту пом’якшувальний вирок – п’ять років позбавлення волі, але з відстрочкою на два роки. Впродовж цього часу він не мав права виїжджати з країни і повинен був періодично з’являтися в поліцію. Крім того, суд задовольнив його прохання не конфісковувати майно та повернути заставу в розмірі 320 тис. гривень.

 

Молодик з автоматом

27 січня 2016 р. біля «Dj Cafe» в Івано-Франківську затримали нетверезого чоловіка з автоматом Калашникова, який погрожував людям зброєю. А вже 24 березня Івано-Франківський міський суд виніс вирок франківцю за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 ККУ (незаконне поводження зі зброєю). Врахувавши те, що злочин належить до категорії тяжких і був скоєний під дією алкоголю, суд засудив молодика до трьох років позбавлення волі. Проте апеляційний суд вирішив частково задовольнити його скаргу. Чоловіку призначили випробувальний строк на два роки та заборонили виїжджати за кордон.

 

Амністований чиновник

17 червня 2014 р. прокуратура зареєструвала кримінальне провадження за результатами перевірки колективного звернення працівників Івано-Франківського відділення комітету фізичного виховання та спорту МОН України проти його керівника Михайла Стефанківа. У зверненні йшлося про те, що він систематично порушував умови контракту, виписував собі додаткову премію та зараховував у штат неіснуючих працівників, яким нараховувалася зарплата. За результатами розслідування прокуратура скерувала в суд звинувачення за ч. 2. ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем).

20 лютого 2015 р. Івано-Франківський міський суд виніс вирок у справі Михайла Стефанківа: обмеження волі на рік, а також заборона займати упродовж року деякі посади, зокрема й ту, що він обіймав. З таким вердиктом Стефанків не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій йшлося про те, що суд першої інстанції неправильно використав закон про кримінальну відповідальність у частині відмови в задоволенні клопотання про застосування до обвинуваченого закону «Про амністію у 2014 році». Апеляційний суд задовольнив скаргу, і його амністували.

 

КОМЕНТАРІ

Віталій СВІТЛИК, координатор громадського руху «Чесно. Фільтруй суд»:

«Вже неодноразово Івано-Франківський апеляційний суд у резонансних справах приймає рішення, які відрізняються від рішень судів першої інстанції. Але ж ті також, коли їх приймали, спиралися на закони. Виходить, що в нас закони, як те дишло: куди повернеш, так і буде.

Апеляційний суд не розуміє суспільного резонансу і приймає рішення, які можуть призвести до того, що люди втечуть з-під слідства. Доки суспільство не буде на це реагувати, доти таке свавілля продовжуватиметься. Ми бачимо, що в апеляційному суді часто скасовують постанови по ст. 130 КУпАП. Це призводить до того, що водії не відповідають за свої вчинки, розуміють, що можна відкупитися, і почуваються безкарними. Таке враження, ніби ці судді нікого не бояться і взагалі з іншої планети. Кожна людина, яка має голову на плечах, розуміє, що ці водії будуть продовжувати їздити п’яними і через деякий час вчинять ДТП.

Я не можу сказати, що повністю весь апеляційний суд продажний, бо ми бачимо, що більшість резонансних рішень приймають одні й ті самі судді. Тому треба слідкувати за їхньою роботою, писати скарги до Вищої ради юстиції, привертати увагу до таких суддів і їхніх рішень та робити суспільний осуд».

 

Богдан ГРИНОВЕЦЬКИЙ, голова апеляційного суду Івано-Франківської області:

«Апеляційний суд створений для того, щоб виправляти недоліки, які були допущені судами першої інстанції. Деколи судді міського суду можуть не звернути уваги на певні обставини, тому що в них шалене навантаження. Тобто апеляційний суд приймає ті чи інші рішення не тому, що має якісь нездорові зацікавлення чи помисли, а просто чітко виконує всі вимоги закону.

Судді першої інстанції можуть бути прив’язані до якоїсь події та громадської думки. Буває, що при складанні протоколу чи судовому розгляді в першій інстанції виявляємо порушення, на які не можемо закривати очі через те, що є така громадська кампанія, що п’яні їздять за кермом і позбавляють людей життя. На жаль, роками так було і, припускаю, буде й надалі, але наше завдання не зважати на емоції та думки окремих осіб.

Щодо кількості вироків, які скасував Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, то така ситуація склалася тільки цього року. Минулого року наш суд був найкращий в Україні. Нами було винесено десь п’ять вироків, які оскаржували у Вищому спеціалізованому суді, і тільки 2-3 скасували. Тому у відсотковому співвідношенні цей показник великий, і він показує недоліки в роботі апеляційного суду. Нас підловили на тому, що ми не так суворо караємо порушників».

 

Наталя Козак