У Галичі вперше провели фестиваль історичної реконструкції. Дійство тривало два дні, протягом яких організатори намагалися вразити гостей чимось новеньким. Побували там і журналісти «Галицького кореспондента».

Фестиваль-промоція

Фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство» проходив 8 та 9 вересня. Його влаштували вперше (але, як обіцяють організатори, не востаннє) і приурочили до важливої дати – 1120-ї річниці давнього Галича.

Координатор ГО «Поступовий гурт франківців» Сергій Адамович нагадує, що фактично готуватися до проведення такого заходу почали ще два роки тому, коли Івано-Франківська облрада прийняла програму розвитку національного заповідника «Давній Галич», де фестиваль – один із пунктів цієї програми.

«Можемо сказати, що нам все вдалось», – наголошує Адамович. Мовляв, у першу чергу, це така собі промоція, розвиток туризму і просвітницька акція про Галич як про центр розвитку української державності.

Як розповідає керівник ГО «Наш захід» Володимир Гергелюк, ідея провести фестиваль з’явилася ще зо п’ять років тому. На його думку, Замкова гора в Галичі – саме те місце, яке потрібне для такого видовища. «Ми хочемо, щоб на цьому місці був парк середньовічної галицької культури», – розповідає Гергелюк. Парк, за його словами, передбачатиме створення школи середньовічного бою, ристалища. Також тут хочуть автентично відновити вежу, зробити так, як було років 300 тому: облаштувати кімнату воєводи, темницю, зброярню…

«Першими кроками до цього є фестиваль, бо він – промозахід», – підкреслює пан Володимир. Мовляв, Кам’янець-Подільський, Львів, Хотин також починали з таких фестів і зараз вони є популярними туристичними місцями. Гергелюк показує на сотні людей довкола і каже, що тут так має бути щодня.

Найбільше організатори «Галицького лицарства» переживали за погоду. Інтрига зберігалася до останнього дня, бо на суботу передавали дощ. «Та, як бачите, погода гарна, а це дає можливість проводити фестиваль. Бо є погода – є люди», – зауважує Гергелюк і наголошує, що їм вдалось здійснити задумане і все пройшло так, як планувалося.

 

На всі смаки

Для гостей фестивалю приготували декілька локацій. Все розпочалося на сцені, де відбувалися концерти та декламування віршів. Зокрема, на фесті можна було почути франківський рок-гурт Mazer Lazer, співака Богдана Кучера і добре відому Familia Perkalaba.

Другою локацією були фудкорти, а третьою й четвертою – майстер-класи та дитячий простір. У цих трьох місцях люди, звичайно ж, могли смачно поїсти, просто відпочити та погратися з дітьми. А найактивніші – ще й з лука постріляти.

Також під час фестивалю працював ярмарок, на якому пропонували вино, сири та солодощі. Були і ті, хто виставив власні вироби. От, наприклад, Юлія Шкурлатович презентувала вироби з дерева. «З ним приємно працювати, дерево – ароматне, живе, а не щось штучне. Тому ми іграшки робимо, щоб діти не бавились пластиком», – зауважила майстриня. А гончар Віталій Владковський розповів, що глина – це не матеріал, а енергетична субстанція, у ній є багато цінного. «Гончарство корисне для людей, бо ми можемо відчувати енергетику людини», – наголосив він.

Для любителів театру організатори приготували окремий сюрприз. Івано-Франківський драмтеатр показав під замком виставу «Шаріка». Раніше хотіли поставити неооперу-жах «Гамлет», проте один з головних акторів не зміг приїхати.

«Ми плануємо робити таке і в наступні роки, тому буде ще «Гамлет». А «Шаріка» відповідає духу цього місця. Вона присвячена січовим стрільцям, а вони воювали під Галичем, і тут є їхні могили», – пояснює Сергій Адамович.

 Лицарські бої

Програма «Галицького лицарства» була насиченою і цікавою, а головних «родзинок» фестивалю було навіть дві.

Насамперед, це лицарський турнір. Не часто прикарпатці мають нагоду побачити лицарів у обладунках і з мечем в руках. А в Галичі можна були спостерігати за ними два дні.

Лицарі з’їхались до Галича з Чернівців, Вишгорода, Києва, Луцька, Рівного, Стрия, Івано-Франківська, Львова… Вони змагались у таких номінаціях, як «Щит – меч», лицарський турнір 2х2 та 5х5. У номінації «Щит – меч» перше місце посів Володимир Поліщук, друге – Максим Ващук, а третє – Богдан Жовтобрух. У турнірі 2х2 виграла команда з Луцька, а у змаганнях 5х5 – команда з Центральної України.

До речі, серед лицарів виступали не тільки чоловіки. Зокрема, Надія Лупенко приїхала до Галича з Києва. Вона каже, що бути жінкою-лицарем водночас і складно, і просто. «Дівчата, які беруться за цю справу, мають певну силу та наснагу. Вони готові змагатися і битися. Ми хочемо для себе довести, що ми можемо», – пояснила вона.

Обладунки, які одягає лицарка, важать 25 кілограмів. Вона до них вже звикла, каже, що рухатися легко, проте при певних кроках та у деяких випадах «сковуються» ноги. «Якщо обладунок зроблений під тебе, тобі зручно», – додає Надія. За її словами, у цьому виді змагань захист дуже важливий. Якщо він якісний і все на своєму місці, то удар мечем майже не відчутний. Крізь захист удари відчутні тільки тоді, коли супротивник значно сильніший за тебе.

 

Потяг у небо

А другою «родзинкою» фестивалю стали повітряні кулі. Польоти на них мали розпочатись в суботу о 17-й годині. Але підвела погода. Дощ, якого так не хотілося, розпочався якраз у цей час, а також здійнявся вітер.

Люди розійшлись. Але через три години вітер таки стих, і повітряним кулям вдалося злетіти. Відтак політати на них змогли тільки найстійкіші…

Два дні фестивалю історичної реконструкції у Галичі пролетіли швидко. Але, напевно, кожен гість зміг знайти там свою атракцію. А якщо ж ні, то наступного року варто приїхати знову, бо організатори обіцяють дивувати й надалі.

Людмила ОЛЕНЮК