Літопис Галицький­­­­­

«На оперативній нараді Руслан Марцінків звернувся до керівників міської освіти і медицини Ігоря Смаля та Марії Бойко з пропозицією підготуватися до страйку. Місто не отримує субвенції з державного бюджету на медиків і освіту. “Готуємо масову акцію в місті проти свавілля київської влади. Ми не дозволимо ставити свій народ на коліна. Реформи поки що – це урізання коштів,” – сказав Марцінків.

Марцінків дав 15 днів на підготовку акції протесту… “Щоби хоча би пару тисяч людей вийшло”, – дав вказівку мер. “Ми не дамо людям пропасти, знайдемо якісь кошти, але центральна влада має знати, що такий стан справ недопустимий”, – наголосив Марцінків».

(kurs.if.ua, 6 березня 2018 року)

У рік 7 526 [2018. Образилися того року в городі галицькому на князів [київських] та бояр столичних, бо зажали вони в казні своїй бездонній [бабки] неміряні для монахів учених, поучителів мудрезних, знахарів, костоправів, мольфарів, баїльників та інших цілителів вправних. І страждали [вони] всі вельми без [субвенцій] княжих, бо в коморах городських спорожніло все, відколи плиткою рясно улиці були вкладені та огні новорічні [стометрівку], аки красне сонце, кольорами патріотичними освітили, а ще ж храм недобудований [на валах], аки вежа, срібла-злата потребував і лиш паровозики на площі [привокзальній] серце праведне тішили.

Закликав тоді до хоромів білих лицар [свободний] Руслан Марципан на прозвисько  Хрестоносець Тверезості та Хреститель Ліфтів [наймудрішого] з поучителів своїх Ігорка Смаленого та цілительку знану Марічку Бойківську, і наказав він їм [грізно], щоб зібрали вони за два тижні тьму народу свого, а ще краще дві тьми народу, та все кріпких таких, щоб не попадали вони [на коліна] перед владою свавільною князів київських та бояр столичних. А сам же Руслан Марципан [пообіцяв], що не зобидить нікого і [по кишенях] пошарить і, може, знайде трохи золота, під бруківку ще не закопаного.

І почали тоді [на заклик той] знахарі та гоїльники городські лати на себе білі вбирати з хрестами кривавими, аки тамплієри непереможні, а мудреці книжні [указки] на мечі перековувати стали і шикувалися в редути та фаланги, аки на лінійці [шкільній], і вигукували вони всім гуртом у бік города стольного: «Нас рать і ми йдемо [на ви]!». І чулися з города стольного, аки відлуння, голоси князів київських та бояр столичних: «Та [нас рать]!…» І перегукувалися так, аки сичі в раді обласній, дружини обидві, поки не потомилися від [криків] сих вельми.

І тужили [тим часом] каліки та немічні в городі галицькому, бо потерпали вони без знахарів та цілителів та знемагали вельми, та й зносили вони до пунктів оборони медичної яйця, [печінки] та іншу поживу й аналізи, і [тільки] отроки вельми зраділи, що канікули…

НОРВАКС