Літопис Галицький

«У ході традиційної “чорної п’ятниці” від мера Руслана Марцінківа 10 січня зауваження отримав один з його підлеглих. Марцінків насварив начальника управління транспорту і зв’язку Андрій Гіглюк – за брудні зупинки на околицях міста.

“”На горіхи” сьогодні отримав Андрій Гіглюк за непомиті зупинки. Наступного тижня перевіримо чи проведе він роботу над помилками”, – зазначив Марцінків на своїй сторінці у Фейсбуці.

На одній з таких споруд мер написав “Гіглюк помий мене”.

(https://galka.if.ua, 10 січня 2020 року)

У рік 7 528 [2020]. Ходив того року  городом галицьким, лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Перст Животворящий і ділами [благими], аки Миколай з Санта-Клаусом та Тимур із бригадою його, непалєвно вельми займався, [комусь] помаранчі під подушку клав, щось довгасте в шкарпетку засовував, хрести розставляв, у ліфтах [кропив], а комусь лише на горіхи роздавав за вікна до свят не помиті, а [міг би] й кувалдою стукнути. 

Обирав же сей муж для походів своїх [ревізійних] улички темні та п’ятниці чорні, коли навіть місяць тьмянів, щоб зайвий раз [не світитися] над городом галицьким, що ніхто не зміг побачити вчинків благородних та геройських лицаря [свободного] Руслана-Марципана на прозвисько Неодним Пальцем Пороблений, і зайвою славою перед походом [виборчим] рейтинг його політичний не возвеличувати. Бо шанував вельми сей [пластун] благочестивий традиції старі партизанські, тож на престолі сидів, аки у схроні [пупсовому], на розвідку ходив стежками конспіративними, стафети [кому треба] передавав і перестукувався, і хоч на чай ще не кликали, але закладки уже розставляти і на парканах позначки таємні на [три] пальці залишати довіряла йому братія свободна.

Та сталося так [того року], що не затьмарився місяць над городом галицьким уповні і уздріла вся [тьма народу], що була тоді поруч з лицарем свободним Русланом-Марципаном у його поході [таємному], що підійшов він до зупинки автобусної та рукою своєю провів, перстом своїм позначки зробив на склі холодному і [немитому], щось подібне на ялинку намалював і проступили тоді під трьома пальцями його слова [секретні]  “Глюк-глюк помий мене”. І з’явився тоді звідкись [з-під Тисмениці], аки змій прадавній або фонтан нафтогазовий, джин всемогутній [у транспортній галузі] ібн-Глюк-Глюк і всі зупинки у місті одразу стали чистими і блищали на місяці, аки повні радості [очі] собачі біля сміттярок неприбраних, на яких проступали слова, до джина [полігонівського] звернуті “Вась-Вась прибери мене”.

Та коли відкрилася тайна ся велика, то збанкрутували [на другий ранок] в городі галицькому усі автомийки городські, а джин ібн-Глюк-Глюк [замахався вже] машини смердам галицьким задарма пуцувати. Опечалився тоді вельми лицар [свободний] Руслан-Марципан та пішов на берег Бистриці і там [на табличці пам’ятній] перстом своїм довго справа наліво химерні знаки виводив, бо джина [для будівництва мостів] аж із города стольного викликати потрібно, а тоді до рояля в кущах підійшов і мелодію просту [пальцем одним] зіграв, аки факір чудодуйний на флейті.

НОРВАКС