«Відвідавши з подарунками перед великодніми святами Церкву святого Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви, дружина голови облдержадміністрації Людмила Гончарук ознайомилася із ситуацією щодо проведення ремонтних робіт для завершення будівництва храму.

За результатами спілкування з представниками і прихожанами церкви, днями Благодійний фонд Людмили Гончарук передав найбільш необхідні будівельні матеріали для спорудження поручнів на сходах і балконі храму.

«Допомагати тим, хто і сам багато працює, дуже приємно», – зазначила благодійниця…

Нагадаємо, Олег Гончарук потрапив до ТОП-10 українських губернаторів-мільйонерів».

(http://styknews.info, 27 травня 2016 року)

 

У рік 7 523 [2016]. Працювали вельми [багато] того року в городі галицькому та землях довколишніх, гарували, вкалували, ішачили та пахали, аки [папи Карли] та папи римські, разом взяті, світу білого за роботою сею не бачили, рукави по лікті і далі [аж до плеча] засукували та в поті чола від праці чорної знемагали, а паче всього у трудах праведних перебував [великий] князь галицький Олежко Романкович на прозвище Круасан і дружина його вся [така] благодійницька.

Хтось каміння тягав і стіни мурував, хтось [храми], піраміди та капища будував, хтось папери на столі переставляв та печатками [тяжкими] їх прибивав, ще хтось делегації іноземні зустрічав та футбольну збірну [на євро] проводжав, по музеї городському швендяв, саркофаги давні оглядаючи, а поза тим пиріжки смачні випікав, шоколадом правильним [припорошені]. І за працю свою кожен винагороду справедливу отримував – хтось слово [добре], хтось подяку та грамоту княжу, хтось зарплату мізерну, якої на [хліб] насущний вистачало заледве, а ще хтось мільйони великі та неміряні і славу заслужену та благодійницьку, аки вся [дружина] його славна та люду мила.

Ходив же [якось] на свята великодні князь Олежко Романкович із дружиною своєю [благодійницькою] до місця святого на прощу та дари із собою великі та [піарні] притарабанив, а попутно із ситуацією будівельною познайомився. І вельми мило та [приємно] було йому глянути на пророблену роботу робітників сих робітних, і все у них ладилося та тільки [підтримки] доброї не було, особливо на сходах хитких, і на балконі високому, і падали вони, голодом постійним знесилені, донизу, аки порошні рейтинги політичні.

Зглянувся тоді на біду таку великодній князь галицький Олежко Романович і з мільйонів своїх [обох] допомогу їм [зафундував], аки сторожу пильну, із поручнів, підпорок, патиків, брусів, колод та  іншого дерева, у горах Угорських [безбожно] нарубаного, і возрадувалися вони, і славили князя та дружину його всю [таку] благодійницьку.

І дивувалася вельми чуду такому [дружина] княжа та гукала до всіх смердів галицьких та інших [прихожан]: «Як не мають вони хліба насущного, то хай [круасанами] смачними та іншими тістечками харчуються», ледь свою голову [облдержадміністрації] не втративши, аки королівна французька Марія-Антуанетта.