Об’єднані бульвари: коли поспіх шкідливий

  • П’ять місяців тому в Івано-Франківську відкрили оновлену вулицю, точніше, об’єднану. Північний та Південний бульвари стали одним цілим, як і передбачалося у генплані міста. Втім, на перехрестях нового бульвару з іншими вулицями одразу почали траплятися ДТП. А франківські водії обурюються організацією руху на цих перехрестях.

    Аварії, яких могло не статися

    Увечері 1 листопада в Івано-Франківську на перехресті Північного бульвару та вулиці Тичини трапилася дорожньо-транспортна пригода. Аварія сталася близько 20:30. Вулицею Тичини їхав мінівен Volkswagen Transporter, 55-річний водій якого не дав дорогу автомобілю Porshe Cayenne, що рухався по головній дорозі – Північному бульвару.

    Обидва транспортних засоби рухалися зі швидкістю близько 50 км\год. Внаслідок удару «Порше», за кермом якого перебувала 21-річна жінка, відкинуло на узбіччя. В аварії лише дивом ніхто не постраждав, хоча обидва автомобілі зазнали серйозних пошкоджень. У салоні «Порше» перебувало ще й двоє дітей.

    «Жінка їхала з Північного на Південний бульвар, по головній. А він з Тичини вилетів. З жінкою і дітьми все гаразд. Врятувало лише те, що всі були пристебнуті, а діти були в автокріслах. І ще те, що це був Porsche, а не якась інша машина», – написав після ДТП місцевий інстаграм-блогер f.r.a.n.k.i.v.s.k.y.y. Саме його дружина і діти перебували в машині.

    Звісно, у ДТП завжди винен водій, який її спричинив, порушивши правила. Проте саме перехрестя станом на 1 листопада не було облаштоване жодними засобами регулювання – на ньому стояли непідключені світлофори і знаки пріоритету, ось і все. Робити перехрестя із чотирисмуговою дорогою таким чином відверто небезпечно, про що після цієї ДТП у соцмережах писали десятки франківців.

    За п’ять місяців, що минули з відкриття руху об’єднаними бульварами, на цьому перехресті та на сусідньому, із Бельведерською, трапилося уже сім дорожньо-транспортних пригод. На жаль, це лише питання часу, коли в одній із наступних аварій загинуть люди.

    Як все відбувалося

    Про з’єднання бульварів в Івано-Франківську почали говорити ще у далекому 2006 році. Річ у тому, що згідно з генеральним планом міста, Північний і Південний бульвари мали бути однією вулицею. Але між ними встиг вирости цілий ринок, який містяни прозвали «П’яним», – і питання відклали у довгий ящик.

    Втім, ідея об’єднати бульвари, зробивши таким чином вклад в інфраструктуру міста, явно припала до душі міському голові Руслану Марцінківу. Тож у 2017 році управління капітального будівництва (УКБ) провело тендер на ремонт дороги. Виграло його підприємство ТзОВ «Івано-Франківськавтодор» із пропозицією у 9 мільйонів 978 тисяч гривень.

    Спершу роботи планували завершити до кінця 2018 року. Але строки багато разів переносилися, а вартість будівництва зростала. Згодом, у серпні 2019 року, з незрозумілих причин провели ще один тендер, який знову виграв «Івано-Франківськавтодор». За два роки вартість дороги зросла майже у 5 разів і зупинилася на цифрі 46 мільйонів 697 тисяч гривень. Також в процесі викупили і знесли всі приміщення, які заважали новій дорозі. За один із будинків майже два роки тривав суд.

    Ця ділянка вулиці проєктувалася як магістраль загальноміського значення і мала на меті забезпечити інтенсивність руху в межах 700-1000 одиниць автотранспорту за годину по одній смузі руху. Крім того, будівництво вулиці є необхідним для розвитку тролейбусного руху в Івано-Франківську. Міська рада уже будує нову тролейбусну лінію по вулицях Гетьмана Мазепи – Південний бульвар – Північний бульвар. Прогнозований пасажиропотік – понад 20 тисяч людей на день.

    Врешті, через два роки після проведення тендеру, чотириста метрів проєктної вулиці все ж облаштували. І 18 червня 2021 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків своїм автомобілем Skoda Octavia урочисто відкрив рух по бульварах. Втім, попри об’єктивну важливість і потрібність цієї вулиці для міста, франківці у соцмережах одразу ж почали вказувати на те, що вона не готова і відкрита зарано.

    Окрім асфальту, на вулиці не було більше нічого. Відтоді пішоходам уже кілька місяців доводиться ходити по краю дороги, адже тротуару банально немає. Сам Руслан Марцінків на відкритті вулиці це визнав – сказавши, що попереду ще пішохідна зона, тротуари, велодоріжки, верхній шар та озеленення. Для чого, крім політичного рейтингу, потрібно було так поспішати здавати асфальт в експлуатацію – питання залишається відкритим.

    КБДР: проти, але марно

    Погодженням схем організації дорожнього руху в Івано-Франківську займається комісія з безпеки дорожнього руху. Цей орган створений та функціонує при виконкомі, його очолює заступник міського голови Михайло Смушак. І 18 червня, вже після відкриття руху по бульварах, комісія з безпеки дорожнього руху (КБДР) розглянула схему нової вулиці.

    «Як ми знаємо, сьогодні вже відбулося відкриття руху по з’єднаних бульварах. Проєкт, замовником якого виступало УКБ, виконано, а схема руху погоджена патрульною поліцією. І за фактом того, що вже сталося, ми маємо погодити вже реалізовану схему», – сказав Михайло Смушак.

    Мирослав Федорків, начальник управління інфраструктурної політики Івано-Франківської міської ради, зазначив, що в такому разі залишається лише пильно слідкувати за тим, як себе покаже нова вулиця. І в разі виявлення проблем – реагувати на них та усувати. Він додав, що проблеми там з’являться неминуче.

    «З 2019 року вступили у дію нові державні будівельні норми (ДБН). І ця схема організації дорожнього руху, яку нам представили, вже їм не відповідає. Бачимо проблеми щодо ширини смуг, довжини нерегульованих пішохідних переходів тощо. Необхідно все це доопрацювати, привести проєкт у відповідність до сучасних норм. Його якість – це ще одне питання», – висловився архітектор Андрій Коман, один із членів КБДР.

    Питання із максимально компромісним формулюванням «взяти до відома і привести у відповідність до ДБН» поставили на голосування. Четверо членів комісії проголосували проти, сказавши, що не можуть віддати голос за такий небезпечний проєкт. В результаті його не прийняли, створивши, таким чином, певну юридичну колізію: вулиця відкрита, рух запустили, а КБДР вже постфактум проголосувала проти.

    Як згодом зауважив ще один член КБДР, громадський активіст та організатор акцій «Велодень» Богдан Пашковський, комісію справді провели вже після фактичного відкриття руху і її рішення ні на що не вплинуло.

    «Проєкт вулиці мав низку проблем: його зробили за застарілими стандартами, у ньому були недоцільними чотири смуги шириною по 3,5 метра тощо. Адже робити чотири смуги на Південному бульварі, коли Північний має лише дві – сенсу в цьому я не бачу. Плюс на перехресті з вулицею Тичини виходить так, що велодоріжка перетинає ці чотири смуги і їдеш ти при цьому другорядною дорогою. Це просто дурня, це дивно і небезпечно. На проєкті там є світлофор, але його не включили ще навіть у листопаді, і от сталася ДТП. Звичайно, що умовного обкуреного водія світлофор не зупинить, але це питання ймовірності. Як із вакцинацією – шанси на трагічні наслідки суттєво зменшуються», – розповів Богдан Пашковський.

    За його словами, на перехресті з Бельведерською у схемі не було навіть світлофора, передбаченого на Тичини.

    «А ще бульвари запустили без тротуарів, вони досі не дороблені. Велодоріжки зроблені доволі дивно, а крайні смуги просто використовуються як парковка. Ні про який рух чотирма смугами мова взагалі не йде. То навіщо було їх будувати? Навіщо робити бульвар без жодного дерева? А можна було б зекономити половину грошей і не робити асфальтне поле на чотири смуги», – дивується Богдан Пашковський.

    Він також додає: згідно з положенням про роботу комісії, її рішення є обов’язковими для виконання у місті. Але виходить так, що їх дуже часто не виконують – як сталося і в цьому випадку.

    Обов’язкові рекомендації

    У юридичних перипетіях довкола КБДР та обов’язковості виконання її рішень без допомоги фахівця  розібратися складно. Віктор Мушинський, юрист та адвокат зі значним досвідом у справах, пов’язаних з органами місцевого самоврядування, пояснює: так, виконувати ці рішення начебто обов’язково. Але є й «але», причому не одне.

    «Було колись таке положення про комісії з безпеки дорожнього руху підприємств, установ та організацій України. Його прийняли ще в 1994 році, згідно із наказом Міністерства транспорту, а згодом, у 2013 році, скасували. І тепер відповідного нормативного акта взагалі немає. У ньому ще й йшлося про дещо іншу суть таких комісій: вони мали утворюватися на підприємствах і слідкувати за дотриманням на цих підприємствах правил дорожнього руху тощо», – розповідає Віктор Мушинський.

    За його словами, єдиний закон, яким наразі регулюється створення комісій з безпеки руху, – це закон України «Про дорожній рух». У статті шостій цього документа сказано, що до компетенції міської ради належить, зокрема, організація дорожнього руху в місті за відповідними схемами, а також «пропаганда безпеки руху», створення паркувальних майданчиків і так далі. Жодного слова конкретно про КБДР там немає – відповідно, створювати таку комісію чи не створювати, вирішує міська рада.

    «Виконком прийняв положення про цю комісію, і там на початку справді сказано: «Рішення є обов’язковими до виконання». Але далі, у пункті «Функції комісії», написано таке: «Надання обов’язкових до розгляду та реагування рекомендацій відповідальним службам, підприємствам, установам та організаціям». Відповідно, таке положення має право на існування, але воно написане у досить загальній та декларативній манері», – каже адвокат.

    Як пояснює Віктор Мушинський, комісія з питань безпеки дорожнього руху при міській раді, безперечно, має право приймати рішення в межах своєї компетенції. Але проблема полягає ось у чому: в положенні про саму комісію сказано про «обов’язкові рекомендації», які вона надає. І за невиконання цих рішень, чи то рекомендацій, не передбачено жодної відповідальності.

    «Будь-який закон чи постанова діють тоді, коли є відповідальність за їх порушення. Коли якась інспекція бачить порушення, вона видає припис, порушник отримує штраф, наприклад. А у КБДР немає повноважень будь-кого штрафувати чи карати, у них, згідно з цим положенням, взагалі немає повноважень. Лише давати рекомендації», – підсумовує Віктор Мушинський.

    Виправлення помилок: коли вже запізно

    У вересні 2021 року франківські посадовці, комунальники та фахівці з безпеки руху провели нараду на перехресті бульварів та Бельведерської. Вони вирішили, що спробують облаштувати там кільце, аби хоч якось організувати тут рух.

    Втім, уже 8 листопада Михайло Смушак, заступник міського голови Івано-Франківська та директор департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики, повідомив, що облаштовувати кільцеву розв’язку тут не будуть – виявилося, що це фізично неможливо.

    «Ми би хотіли зробити там кільце, але, на жаль, наявна конфігурація вулиці, задана багатоповерховими будинками, не дозволяє помістити там повноцінне кільце. Південний бульвар має чотири смуги, і ми встановили, що розмістити там кільцеву розв’язку хоча б на дві смуги – неможливо, вона не поміщається. Виходить так, що тротуар біля одного з будинків треба звужувати, і він матиме менше метра, що недопустимо. А мале кільце ставити там просто нелогічно», – сказав Михайло Смушак.

    За словами головного комунальника Івано-Франківська, натомість тут планують встановити світлофори – виходячи з наявних умов. Проєктування вже замовили і тендер на світлофорний об’єкт збираються оголосити вже цього тижня.

    «Це найбільш логічне рішення в таких умовах. Хоча насправді те кільце треба було закладати ще на етапі початкового проєктування вулиці. Тоді його ще можна було реалізувати, тоді ще не були зведені ці новобудови. Зараз залишається хіба що світлофор», – поділився думками Михайло Смушак.

    Тарас ВОЛОШИН

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!