Зима цього року прийшла за розкладом. Вже з початку грудня засніжило, на дорогах з’явилася ожеледь. І вже за кілька днів кількість ДТП зросла ледь не вдвічі.

Пік “слизьких” ДТП припадає саме на перші дні зимової погоди. Адже більшість водіїв продовжують керувати машиною на льоду, як на асфальті. В результаті вона стає просто некерованою шайбою – колеса заблоковані, керма не слухається…

“Багато водіїв, потрапляючи у ситуацію, коли машину “несе” на слизькій дорозі чи розвертає на поворотах, губляться, не знають, що робити, і цим лише погіршують ситуацію i для себе, i для інших водіїв, – каже Тарас Рега, керівник Школи водійської майстерності. – Навіть якщо ви впевнені у собі та виїхали на дорогу, рухатися треба максимально обережно, дотримуватися дистанції та швидкісного режиму, маневрувати без фанатизму”.

Дорога починається зі стоянки

Експерти радять: перед тим, як виїхати на дорогу, обов’язково перевіряйте технічний стан авто. Мають бути справними, у першу чергу, гальма, склоочисник, освiтлювальнi прилади, автомобіль має бути “обутий” у зимові шини.

“Загалом, вже при температурі повітря “плюс сім” гума має бути зимовою. Навіть якщо ще не випав сніг, а на дорозі нема ожеледі, – каже експерт. – Якщо ви виїдете в такий час на літній гумі, вона просто стане “пластмасовою” – сильно затвердне, а це погіршує зчеплення з дорогою, збільшує гальмівний шлях, погіршує керованість автомобіля”.

Загалом, зимові шини – це ефективне керування автомобілем, контроль за рухом і траєкторією, мінімальний гальмівний шлях, економія палива. Крім того, у холодну пору року треба обов’язково користуватися паливно-мастильними матеріалами, адаптованими до низьких температур. Це антифриз, олії з відповідними присадками, домішки до палива (особливо це стосується машин, що їздять на дизельному паливі), рідина для омивання скла тощо.

Перед виїздом переконайтеся, що в багажнику є запасна рідина для склоомивача, адаптована до зимових умов, скребок для чищення скла, ліхтар, запальничка, маленька лопата, трос, рукавиці. Придбайте дроти для “прикурювання” – взимку більше шансів, що акумулятор розрядиться повністю. І, за можливості, взимку не допускайте низького рівня пального у баку.

Якщо авто ночує на вулиці, необхідно повністю очистити його від снігу перед виїздом, інакше огляд буде обмеженим.

Під час процесу запуску двигуна варто пам’ятати кілька правил. Якщо машина не заводиться, не використовуйте стартер безупинно. У сильний мороз навіть іномарки не завжди заводяться з першого разу, тому терпляче повторюйте операцію – з кожним запуском

машина дедалі більше “схоплюється”. Бажано витиснути педаль зчеплення (авто повинно бути на “нейтралцi”), а відпускати її треба повільно й не раніше, ніж через хвилину-дві після того, як двигун завівся – це потрібно для прогрівання коробки передач. Не рушайте відразу, дайте час на прогрів двигуна та салону.

Якщо немає можливості прогріти двигун, їдьте повільно і не газуйте, тобто рухайтеся на малих обертах двигуна, доки він не прогріється.

Змінюйте мислення з “літа” на “зиму”

Головне правило зимового водіння – нижча швидкість, більша дистанція. Адже навіть мокрий сніг подовжує гальмівний шлях автомобіля.

“Ожеледиця підступна тим, що льоду часто не видно під шаром снігу. А водії поводяться так, наче далі їдуть по асфальту, хоча мають бути готовими до збільшення гальмівного шляху, “кидання” на поворотах, “непокори” машини. Особливо небезпечними є місця перед та після поворотів, спуски та підйоми, де лід прикритий снігом, – веде далі Тарас Рега. – В такому випадку зчеплення шин з дорогою знижується в 4-5 разів, що, у свою чергу, у кілька разів збільшує гальмівний шлях. А різке гальмування призводить до блокування коліс i до втрати керованостi”.

Тож затямте: на слизькій дорозі краще уникати різких маневрів i обгонів. При підйомі вибирайте таку передачу, щоб не доводилося перемикатися до повного завершення підйому. Під час спуску не натискайте на педаль зчеплення.

Усвідомте, що машина на льоду стає абсолютно некерованою – і ваше авто не виняток. Особливо часто таке трапляється на перехрестях, поворотах, перед світлофорами. Тож, наближаючись до таких ділянок, треба пригальмовувати, користуючись не гальмами, а знижуючи передачі, причому дуже плавно (інакше машину може розвернути).

До потенційно небезпечних ділянок належать також виїзди на головну дорогу на нерегульованих перехрестях, зупинки громадського транспорту тощо. До слова, тут додається ще одна небезпека – неповороткі пішоходи. Небезпеку для водія становить

навіть людина, яка стоїть на узбіччі. Вона може, зробивши необережний рух, зісковзнути з тротуару просто під колеса.

На заміських дорогах слизькі ділянки трапляються на узліссях, на ділянках розриву придорожніх лісозахисних насаджень, на розвилках і перехрестях доріг, а також до і після крутих поворотів, перед якими багато водіїв пригальмовують, а потім збільшують швидкість руху.

Взимку найголовніша помилка при гальмуванні – тиснути на педаль до упору. Так машину лише “заклинить” i вона не слухатиметься керма. Гальмувати на слизькій дорозі треба недовгими багаторазовими натисненнями на педаль гальм – робити так треба навіть в автiвках, обладнаних системою АBS-гальмування (антиблокувальна система).

“Часто буває, що під час гальмування чи входження у поворот машину заносить. Якщо це задньопривiдний автомобіль, при заносі “заду” кермо треба вивертати в бік заносу – тобто якщо “несе” вліво, то й кермо вивертайте вліво. При цьому треба скинути швидкість – тоді авто вирівняється. А коли заносить “морду” (як правило, у передньопривідних автiвок), тоді, навпаки, треба трохи додати газу, а не гальмувати, вирівнюючи авто”, – радить експерт.

Педаль газу необхідно натискати плавно і дозовано, як і відпускати. Загалом, газувати при зимовій їзді слід мінімально. До слова, різке скидання газу може викликати обертання автомобіля навіть на прямій ділянці дороги, якщо під колесами лід.

Тож зимовий стиль водіння – це коли водій вибудовує плавну траєкторію руху при маневрах, плавно входить у поворот, тримає дистанцію, застосовує правильне гальмування (двигуном, а не гальмівною педаллю), забуває про нейтральну передачу, плавно натискає на газ, а перед поворотом зменшує швидкість завчасно, виконуючи траєкторію “глибокої дуги”.

А ще навчіться “читати дорогу”. Тобто враховувати, що пішохід біля проїжджої частини або на зупинці може послизнутися, що перед перехрестями і переходами дорога більш слизька, що швидкість має бути такою, аби зупинити автомобіль у межах видимості дороги, що

слід швидко змінювати фокусування погляду на інших учасників дорожнього руху, передбачаючи їхні дії.

Зрештою, ви самі маєте бути видимими. Навіть вдень вмикайте ближнє світло фар – тоді ваше авто завчасно бачитимуть інші учасники дорожнього руху.

Ні цвяха, на жезла!

Марина ФРОСТ