В Україні надалі триває реформа децентралізації. Сьогодні вона переходить на новий етап – усі утворені об’єднані територіальні громади сформують у райони. Коли їх утворять, скільки їх та якими вони будуть – з’ясовував “Галицький кореспондент”.

Богородчанці протестують

 

29 травня в Івано-Франківську відбулася 35-та сесія обласної ради. Під час засідання депутат Манолій Піцуряк оголосив, що надійшло звернення від громади Богородчанщини до голови Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва. Богородчанці вимагають внести зміни до проєкту адміністративно-територіального устрою Івано-Франківської області та включити Богородчанщину до адміністративного району з центром у місті Івано-Франківськ.

«Богородчанщину пропонують приєднати до Надвірнянського району. А громада хоче до Івано-Франківська. Цей район має добре сполучення з Франківськом, багато мешканців району працюють в обласному центрі», – говорить депутат Піцуряк.

За його словами, це звернення ще у квітні надсилали до міністра розвитку громад та територій і до голови Івано-Франківської ОДА, але на нього не відреагували. Тим часом Верховна Рада має намір голосувати за приєднання Богородчанського району до району з центром у Надвірній.

Депутат Святослав Никорович запропонував проголосувати за проєкт рішення про приєднання Богородчанського району до Івано-Франківського. Депутати внесли процедурне питання у порядок денний. Однак це рішення таки не підтримали.

Незадоволені мешканці Богородчанського району 2 червня вийшли на протест під стіни Івано-Франківської облдержадміністрації.

«Громада проти приєднання до Надвірної. Нам і територіально, і духовно ближчий Івано-Франківськ. Тут працює багато богородчанців. Мені не все одно куди їхати: до Франківська чи до Надвірної, чи лягати в обласну лікарню чи у районну», – каже учасник протесту Василь Геник.

Голова Богородчанської районної ради Михайло Головчук запевняє, що всі голови сільських рад, депутати та громада району висловили свою позицію щодо приєднання до Івано-Франківська. Вони подали відповідні звернення до Міністерства розвитку громад та територій, до Верховної Ради та Івано-Франківської ОДА. За його словами, відповідь прийшла тільки від Міністерства. Їм повідомили, що їхнє питання розглянуть.

«Звернення було направлено ще 3 квітня. Два місяці вже пройшло, і ніякого результату», – обурюється Михайло Головчук.

Ексзаступниця голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Світлана Онищук зазначила, що Богородчанський район приєднали до Надвірної, бо так було зручніше.

«Ми подали до міністерства свої пропозиції щодо 5 районів, і їх прийняли, хоча спершу в Києві розглядали можливість створення тільки 3 районів. Богородчанський район об’єднали до Надвірної, бо так було доцільно. Цей процес непростий – будемо радитися і вирішувати, що робити, аби вийти з ситуації. Ми пропозиції подали, але остаточного рішення ще немає. Влада буде відстоювати клопотання богородчанської громади”, – каже Світлана Онищук.

Депутат облради Святослав Никорович переконує, що протест – це єдиний варіант, якщо громаду не чують. «Нас не слухають. Конструктивної відповіді нам не дали. І це уже не вперше!» – гарячкує він.

А депутатка обласної ради Марія Рудик наголошує, що громаду Богородчанського району влаштує тільки одна відповідь: «Богородчанщину приєднають до Івано-Франківська».

«Щось зараз сказати остаточно не можемо. Нам треба провести додаткові консультації з міністерством, тоді повідомимо результат», – зазначила на це заступниця голови ОДА Світлана Онищук.

Заступник голови Івано-Франківської ОДА Валерій Крецул каже, що ця проблема виникла ще у квітні, в розпал карантину через коронавірусну інфекцію. Він підтверджує, що було звернення від громади. ОДА це питання розглянула і дала відповідь.

“Не знаю, як так сталося, що відповідь не отримали. Однак час було втрачено. Зараз, коли уже вирішують центральні органи влади, нам складно буде вплинути, хоча ми розуміємо ситуацію. Але чи можна зараз щось змінити – не можу обіцяти”, – говорить він.

“Відстояти Франківський район”

Як правильно поділити Прикарпаття, вирішують уже не перший рік. Реформа децентралізації триває з 2014 року. Час добровільного об’єднання  завершився, реформа перейшла до етапу примусового об’єднання тих населених пунктів, які не вклалися в терміни.

У березні 2020 року активісти із організації “Центр політико-правових реформ” подали проєктну пропозицію поділити Івано-Франківщину на чотири райони – Галицький, Калуський, Коломийський і Надвірнянський. Івано-Франківськ при цьому входив у Галицький район, центром якого став би Галич. Тоді навіть міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків занепокоївся.

“Не маю нічого проти Галича, але це показує ставлення експертів і міністерства до Франківська. І не питання в податках, які будуть йти не в Франківськ, а питання надання якісних послуг: тепер суд буде в Галичі, пенсійний – в Галичі, соцстрах і всі державні служби, податкова інспекція. Як треба не любити Франківськ, щоб робити таке! Захистимо його!” – говорить Руслан Марцінків.

Однак, як пояснив директор Івано-Франківського регіонального офісу Програми “U-LEAD з Європою” Руслан Панасюк, це лише проєкти. Він переконував – буде час і місце для обговорення майбутніх районів Прикарпаття. А вже згодом мер Івано-Франківська повідомив, що Франківський район вдалось відстояти на всеукраїнському рівні.

1 квітня відбулася відеоконференція з міністром розвитку громад і територій В’ячеславом Негодою щодо формування адмінтерустрою субрегіонального рівня декількох областей. В обговоренні взяли участь представники від Франківщини. Фахівці розглядали три варіанти поділу. Івано-Франківська ОДА спроєктувала п’ять майбутніх районів: Івано-Франківський, Калуський, Надвірнянський, Косівський, Коломийський. Таким був перший варіант поділу. У другому варіанті назву «Галицький район» замінили на «Івано-Франківський». Крім того, більшість експертів пропонували створити чотири райони: без Косівського, бо він не відповідає параметрам методичних рекомендацій. Також був варіант і з трьома районами: Івано-Франківський, Калуський, Коломийський.

Особлива область

Заступник голови Івано-Франківської ОДА Валерій Крецул говорить, що під час першого етапу реформи децентралізації створювалися об’єднані територіальні громади. За цей час в Україні створили понад тисячу громад: 43 з них на території Прикарпаття.

“Ця реформа стала досить успішною, за словами фахівців. Ті ОТГ, які першими включилися у цей процес, вже досягнули значних результатів. Принаймні, кращих, ніж ті громади, які вагалися і чекали. Цей етап є базовим, він уже наближається до завершення”, – говорить Валерій Крецул.

Наступним етапом реформи стало утворення районів. Уряд наразі затвердив перспективні плани для всіх областей. Держава має меті привести адміністративно-територіальний устрій на субрегіональному рівні до нових стандартів. Замість 490 районів в Україні, які є тепер, залишиться не більше ста.

Існують певні критерії для створення районів у новій конфігурації. За словами заступника голови ОДА, основними є такі: не менше ста тисяч населення, чисельність мешканців адміністративного центру не менше 50 тисяч осіб, зона доступності від адміністративного центру району до населених пунктів не більше 60 кілометрів.

“Таким критеріям відповідають тільки Івано-Франківськ, Коломия та Калуш. Але тоді порушується доступність, особливо для гірської місцевості. Майже половина нашої області – у горах, там великі відстані, слабша інфраструктура, жорсткіший клімат, менша густота населення, гірші можливості для працевлаштування”, – зазначає Валерій Крецул.

За його словами, напрацьована модель Івано-Франківської ОДА дає низку нових переваг. Це згуртовані в одному районі громади, які ментально близькі, та якісні послуги для мешканців. Крім того, такими територіями легше керувати. Також з’явиться можливість вирівняти дисбаланс у соціально-економічному розвитку та забезпечити кращу доступність населення до адміністративних центрів.

“Пропозиції щодо п’яти районів ми напрацювали не самі. До процесу долучилися більш досвідчені експерти та фахівці з різних галузей, представники всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування і народні депутати. Усі особливості нашої області врахували та дійшли до спільного бачення щодо доцільності створення таких районів”, – стверджує Крецул.

Таким чином, на території Прикарпаття пропонують створити п’ять районів.

Перший – Івано-Франківський район. До його складу мають увійти території громад Галицького, Рогатинського, Тисменицького, Тлумацького районів та місто Івано-Франківськ. Це буде найбільший район із населенням майже пів мільйона осіб: понад 35% від усього населення області. Територія складатиме 3085 кв. км.

Другий – Калуський район. У його складі будуть території громад міст Калуша, Болехова, а також Калуського, Рожнятівського та Долинського районів. Населення – 286,5 тисяч осіб, територія – 3 563 кв. км.

Третій – Коломийський, до якого увійдуть території громад міста Коломиї та Коломийський, Городенківський і Снятинський райони. Населення – 278 тисяч осіб. Територія – 2454 кв. км.

“Ці три райони об’єднають територіальні громади більшої частини низинних районів. А ще два райони мають охопити значну частину гірських територій області”, – зауважує Валерій Крецул.

Таким чином, четвертий район – Надвірнянський. До нього увійдуть нинішні громади Надвірнянського та Богородчанського району, а також місто Яремче. Тут населення близько 200 тисяч осіб, а територія 2 658 кв. км.

П’ятий – Косівський район. До нього увійдуть громади Косівського та Верховинського районів. Цей район буде найменшим як за територією, так і за кількістю населення. Населення тут – близько 118 тисяч осіб, а територія – 2 169 кв. км.

“Якби нам не вдалося відстояти саме таку кількість районів, то це могло б негативно позначитися на соціально-економічному розвитку як області в цілому, так і окремих територій. Уряд уже розробив проєкт, і зараз тривають останні погодження, після чого його внесуть на розгляд сесії Верховної Ради України”, – говорить заступник голови Івано-Франківської ОДА.

У липні райони мають бути сформовані. А 25 жовтня в Україні повинні відбутися чергові місцеві вибори. Уже в умовах нового адміністративно-територіального поділу.

Ірина КУЙБІДА