На 76-му році життя перестало битися серце колишнього міського голови Чекана Мирона Васильовича.
5 жовтня 2024 року, після важкої виснажливої хвороби, відійшов у засвіти колишній міський голова, секретар міської ради VI демократичного скликання Чекан Мирон Васильович. Про це повідомили на сторінці Болехівської міської ради.
Його життєвий шлях був зразком людської гідності, працелюбства та професійного керівництва. За часи своєї трудової діяльності зробив великий та вагомий вклад у розбудову рідної громади.
Мирон Васильович народився 7 серпня 1948 року в селі Сенечів Долинського району в селянській сім’ї. Тут виріс, навчався у Сенечівській 8-річній школі. У 1965 році закінчив 9-й клас Голятинської середньої школи Міжгірського району Закарпатської області.
Трудову діяльність розпочав у Вигодському лісокомбінаті на посаді приймальника нижнього складу.
З 1966-го до 1970 року навчався в Закарпатському лісотехнічному технікумі. Після закінчення навчального закладу був направлений на роботу працівником цеху щитових будинків Вигодського лісокомбінату.
З 1971-го до 1973 року проходив військову службу у військовій частині Білоруського військового округу. Відтак до 1981-го працював заступником голови профкому Болехівського лісокомбінату. З 1981-го до 1982 року працював старшим інженером відділу кадрів, начальником відділу кадрів Болехівського лісокомбінату.
З липня 1982-го до червня 1988 р. працював заступником голови Болехівської міської ради. Очолював Болехівську міську раду з 1988-го до 1990 р. та з 1994-го до 1998 року. У період між головуванням працював начальником відділу кадрів Болехівського лісокомбінату.
Мирона Васильовича знали як розсудливого, відповідального і доброго керівника, щирого друга, чуйну людину. Він був добрим сім’янином, люблячим батьком, дідусем. Завжди зберігав оптимізм та почуття гумору.
Міський голова Іван Яцинин, Болехівська міська рада, колектив працівників виконавчого комітету Болехівської міської ради, управлінь, відділів висловлюють щирі співчуття родині, близьким, друзям, усім, хто знав покійного.
“Згадуємо його добрим словом, щирою молитвою, дякуємо за його гідні вчинки та мудрі настанови. Світла пам’ять про Чекана Мирона Васильовича залишиться з нами, як і вдячні відгуки його друзів, колег. Вічна і світла пам’ять Вам, Мироне Васильовичу! Спочивайте з Богом!”, – йдеться в дописі.
Прощання з Чеканом Мироном Васильовичем відбудеться сьогодні, 7 жовтня. Початок чину о 14 годині біля рідної домівки померлого.
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Коли Вові в роті охорони сказали, що їх будуть забирати в Черкаси для формування нового батальйону, то я попросила, щоб він навчив мене працювати мотокосою та бензопилою. Ми завжди все робили разом Кілька років тому ми вирішили зайнятися господарством. Розвели кролів, нутрій, качок-шипунів. Ну, й звісно, свині, кури. Це шалений обсяг роботи, але нас то
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного