Правда про деінформацію. Погляд Польщі

  • «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост, спитала себе: чи потрібна вам правда?


    Перекажу лекцію, яку конспектувала. Через свою призму, бо щось упустила, а на щось звернула надмірну увагу. Це треба враховувати. Адже кожна людина інтерпретує інформацію через себе, свій досвід і своє трактування + між нами ще був перекладач.


    Соцмережі – це порожня посудина: що туди наллєш, те й питимеш. У 2022 році в польсько-українських стосунках було трохи залишкової інформаційної рідини. Весна – осінь 2022 року — і посудина наповнюється добрими історіями, що покращує стосунки між країнами.
    До 2025 року відбувся розворот на 180 градусів. Як так?


    Росіянам вдалося домалювати українцям «морду» й інший образ. Штучний інтелект у цьому допоміг, як і самі поляки.


    З початку 2024 року в Польщі майже не чути українських голосів. Трохи є, але замало. Зокрема, на 100 дописів про Україну лише 7 стосуються війни. Решта — інші теми: крадіжки на армії, дорогі машини українців, розкіш. Російських і білоруських наративів дуже багато — і це не лише боти, а й реальні люди. Як наслідок, поляки змінюють думку: 80% коментарів є негативними.


    Кількість позитивних зменшується. Ціль ботів у тому, що коли ти публікуєш захист українців, то отримуєш багато негативу, стає соромно, і ти перестаєш підтримувати — наступного разу вже нічого не пишеш.


    Раніше ми всі були в бульбашках, сформованих підписками. У 2023 році ШІ почав витягувати нас із цих бульбашок: він показує те, що дає охоплення. Алгоритм добре реагує на негативні коментарі не тому, що «любить срачі», а тому, що шукає спосіб бути ефективним.


    Це підхоплюють польські блогери. Вони зрозуміли формулу: створюй контент, поливай українців брудом = отримуй охоплення. Контент на кшталт «це не наша війна» або «українці з жиру бісяться» стає трендом. Українці в дискусії не заходять, контрпропагандою не займаються, а інформаційне поле не покидають росіяни, які «підсмажують».


    Так, у 2023 році антиукраїнські дописи мали охоплення 1000. Через рік ці самі автори вже мали 100 тис. Тут доречно нагадати: на охопленнях заробляють. Нічого особистого — антиукраїнський настрій сьогодні «на руку» і блогерам, і політикам.


    Вибори у Польщі показали, що кандидати зрозуміли: співчувати українцям не модно, тому навіть ліберали почали вживати жорстку риторику. У жовтні-листопаді 2024 року на виборах у США з’явився наратив «українці заробляють на війні» — поляки його теж підхопили.


    Зима 2024–2025 років: на день з’являлося 20–30 антиукраїнських дописів. У травні 2025-го — вже понад 150 на день. Зокрема, про Зеленського в польських соцмережах один негатив:


    • наркоман
    • НАБУ
    • корупція.


  • Польща подібна до України пострадянським минулим, тому теж має низький рівень довіри до влади. До офіційних медіа теж довіри мало — багато хто вважає, що «правда є в коментарях».
    Тож боротися й відповідати треба теж там. А зараз виглядає, що українці «коконізуються» й не виходять назовні: їм нецікаво захищатися. Так створюється вакуум, де залишаються новини двох типів: нальоти росії (до яких усі вже звикли) і багаті українські тусовки (а от це цікаво). Виглядає, що українці здали інформаційну територію.


    Про що згадки українців у соцмережах Польщі:


    • 40% — крадіжки та подібне
    • 30% — ДТП
    • 15% — конфлікти й агресія в громадських місцях.


    Портрети тих, хто критикує:
    • «розчарований патріот» (претензії: «через українців у нас нема роботи»);
    • «сфрустрований реаліст» (нарікає: влада роздає польські гроші).


    Настрої серпня 2025 року:
    1. Ми не знаємо насправді, що там відбувається.
    2. Україна заробляє на війні.
    У серпні цього року росіяни знову витягнули фото з деокупованої Бучі й почали писати, що це неправда. І це ж не просто так.


    Схожі наративи спостерігалися на Алясці:
    • Путін хоче миру
    • Трамп хоче миру
    • Українці заробляють і не хочуть миру.


    Ще трохи — і європейці почнуть просити Росію «навести порядок» в Україні. Бо українські наративи в польському медіапросторі не звучать узагалі. Українці самі не підтримують контент про війну, тож ШІ не розуміє, що це важливо. Потрібні великі, добре організовані інформаційні кампанії (лайки, поширення, коментарі). Потрібен контент. І меседж «українці воюють за всю Європу» вже не працює — його час минув, навіть якщо багато поляків розуміють, що це правда.


    Задача журналістам: будуйте картинку війни.
    1. Спростовуйте фейки правдою.
    2. Показуйте, як виглядає життя: не відео з одеських тусовок про дорогий відпочинок (бо поляки сприймають це як «вони розважаються за наші гроші»), а репортажі — проблеми, життя під обстрілами, сховище, сирени тощо.
    3. Пояснюйте, за що ця війна.


    Якщо медіа про це не пише, то ніби проблеми нема. А треба говорити і не один раз, а по колу. Ситуацію можна змінити, якщо включитися зараз, через рік буде уже надто пізно.


    ▪️ Моніторили коментарі та дописи у X та Facebook, у YouTube – коментарі, а в TikTok — ролики. Записала зі слів Міхала Федоровича, Res Futura.


    Замість висновків.


    Перше. Ця проблема не лише польська, а й наша. Через Польщу йде більшість західної зброї, гуманітарної допомоги, логістики. У Польщі перебувають мільйони українців — біженців і трудових мігрантів. Конфлікт між нами вигідний лише росії.
    Друге. Чи моніторить хтось, що пишуть про нас американці, німці, литовці тощо? І невже там те саме і ми теж нічого не робимо?
    Третє: що роблять наші спецслужби? Хоча це питання можна лишити без відповіді: ми знаємо. На жаль, не те.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!