У «музеї» лічильників АТ «Прикарпаттяобленерго» зберігаються прилади обліку з 1928 року. Еволюція електричних лічильників пройшла шлях від простих механічних пристроїв до складних електронних систем, що працюють на основі передових технологій, і цей процес продовжується.

Історія розвитку лічильників триває з кінця 19 століття, коли були створені перші механічні індукційні лічильники та до сьогодні, коли широкого розповсюдження набули «розумні» лічильники, повідомляють у «Прикарпаттяобленерго».

Після того, як почала застосовуватися електроенергія, постало питання обліку її споживання. У 1881 році Томас Едісон створив один із перших прототипів лічильника, який використовувався для вимірювання часу роботи ламп. Однак він не був досить точним і ефективним для вимірювання загального споживання електроенергії.

У 1889 році американець Олівер Шаленбергер розробив перший комерційно успішний індукційний електролічильник. Він працював на основі магнітної індукції, перетворюючи електричний струм на обертання диска, що було пропорційним кількості спожитої електроенергії. Ці лічильники були механічними, їх основні елементи включали алюмінієвий диск, що обертався під впливом електромагнітних полів, та механізм для рахування кількості обертів диска. Цей принцип роботи став основою для багатьох наступних лічильників, які використовувалися протягом майже всього ХХ століття.

З розвитком електроніки у 1970-х роках з’явилися перші електронні лічильники. Вони стали точнішими та більш функціональними порівняно з механічними попередниками. Такі лічильники могли не тільки вимірювати загальну кількість спожитої електроенергії, але й забезпечувати аналіз по фазах і тарифах (наприклад, денні та нічні тарифи).

З кінця XX століття почали впроваджувати «розумні» лічильники, які можуть збирати та передавати інформацію про споживання енергії в режимі реального часу до енергетичних компаній.

«Розумні» лічильники також дозволяють споживачам краще контролювати своє енергоспоживання через спеціальні додатки або дисплеї, що стимулює до енергоощадливості. Вони можуть працювати на різних тарифах, аналізувати пікові періоди споживання, а сьогодні ще й активно інтегруються в системи Інтернету речей (IoT), що дозволяє взаємодію з іншими пристроями в будинках або на підприємствах. Це забезпечує ще більше можливостей для автоматизації, аналітики та ефективного використання електроенергії. Вони можуть зберігати дані про споживання за тривалий час, а також надавати можливості прогнозування та оптимізації використання енергії.

До теми: Релокована фабрика відкрила музей у Калуші