Цьогоріч у лісах Верховинщини можна спостерігати оригінальне природне явище – цвітіння смерек. Таке можна бачити раз на 4-5 років.

“Кінчики віття хвойних дерев вкриваються величезною кількістю шишечок червоно-малинового кольору. У цьому факті не було б нічого особливого, якби квіти на лісових красунях з’являлися щороку. Але не так: смерека тримає своєрідну інтригу”, – повідомляє журналіст Роман Клим.

Як пояснює начальник лісового відділу ДП «Верховинський лісгосп» Святослав Форгіль, смерека цвіте приблизно раз у 4-5 років. Така цікава природа. І цвітуть не всі смереки.

“Для цвітіння існують оптимальні умови місцезростання, – розповідає Форгіль. – Це висота 1200 м над рівнем моря і нижче. У більшості приполонинських лісів, для прикладу, цього явища ви не побачите, – додає лісівник з багаторічним стажем”.

Зазвичай смерека запилюється у травні з допомогою мікроспор, що утворюються в мікроспорангіях (пильниках), у пазухах світло-зелених, лусковидних листочків однорічних пагонів, на кінцях гілок.

Це однодомна рослина. Шишечки циліндричної форми, бувають «чоловічі» і «жіночі». Перші – більші, червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Натомість «жіночі» мають зеленуватий або малиновий відтінок, розміщені на кінцях молодих гілочок. Згодом ці маленькі яскраві «вогники» перетворюються на великі бурі шишки.

“У листопаді-грудні ми збираємо шишки, сушимо їх у спеціальних сушарках. Насіння зберігаємо 3-5 років, аби щороку був запас для висівання в розсадниках, які є в кожному лісництві лісгоспу, – розповідає Святослав Миколайович. – А вже згодом висаджуємо окріплі деревця у наших лісогосподарських угіддях”.

Крім того, зелені пагони і молоді шишки мають також лікувальну дію. Їх застосовують при хворобах дихальної системи, кашлі, для лікування ревматизму.

Як повідомляв “Галицький кореспондент”, Поляницька територіальна громада виконала половину туристичного збоку на Прикарпатті.