В івано-франківських садках продовжують збирати кошти на канцтовари, іграшки, ремонти та інші потреби. Нещодавно франківчанка опублікувала в інтернеті список з кількох десятків найменувань, виданий батькам дітей, які відвідують ясельну групу в дитсадку №12 «Струмочок». Натомість адміністрація садочка запевнила, що це все не потрібно купувати, а список – тільки для ознайомлення.

Три мільйони на садки

Через часті скарги на побори в школах та садках ще наприкінці минулого року міський голова Руслан Марцінків доручив виділити кошти на їхні потреби. У бюджеті на 2017 рік гроші виділили, але в закладах нічого не змінилося.

17 лютого на зустрічі з батьками заступник директора департаменту освіти та науки Наталія Микула повідомила, що тільки на обладнання, інвентар, миючі засоби, канцтовари, меблі, стільці та інші потреби дошкільних навчальних закладів виділено 2 млн. 963 тис. 200 гривень. І додала: «Ми мали розмову з керівниками, категорично заборонили будь-які збори, роздачу списків, адже міська влада виділила три мільйони і все необхідне буде закуповуватися».

Довгий список

Та батькам продовжують видавати списки і збирати гроші. Мама дошкільняти Христина Шаварська опублікувала список канцтоварів та іграшок, який її чоловіку видали на перших батьківських зборах у дитячому садку «Струмочок» в ясельній групі «Сонечко». Жінка не розуміє, навіщо батькам потрібно стільки всього купувати. Каже, що наразі її дитина тільки три рази була в садку, а зараз дітки почнуть хворіти, потім – свята. «То за три місяці, які дитина в кращому випадку проведе в садку, я маю це все купувати? Ні!» – обурюється мама.

Жінка додає, що при поступленні в садок завідувач Валентина Глиджук переконувала, що все є і потрібно тільки, якщо є можливість, здати благодійний внесок…

Допис Христини Шаварської викликав бурхливе обговорення, думки батьків розділилися. Одні висловлюють розуміння, оскільки переконані, що садки майже не фінансуються і для своїх дітей не потрібно шкодувати грошей. Інші стверджують, що кошти з міського бюджету виділяються і це питання варто порушувати.

«Я не розумію. Батьки щороку купують таку кількість іграшок? І нічого з минулих років не залишилось? З канцтоварами – я погоджуюсь. А за іграшки не розумію зовсім. Ми ходимо в приватний садок, і там половини тих іграшок немає. А два самокати для 16-ти дітей – це як? І хто коли бачив самокати в садку? Всьому має бути розумна межа», – пише Уля Іваночко.

На думку Світлани Босович, у кожній групі є іграшки, просто десь більше, а десь менше. «У нас в групі їх відносно небагато, але мої діти якось граються з іншими дітками і на нестачу не скаржаться. Іграшки швидше потрібні вихователям», – вважає вона.

«Завідуюча напише список потреб і буде чекати, коли спочатку затвердять виділення коштів, далі поки їх виділять, поки перерахують на садок, поки витратять на закупівлю канцтоварів… За цей довгий час ваші діти навчання та дозвілля проводити не будуть», – іронізує Лідія Добрянська.

Франківчанка Оксана Корпанюк вважає, що діти швидко ламають іграшки, і ті всі, які є зараз в групі, купили попередні батьки, а канцтовари потрібні, бо за їх допомогою будуть малювати, ліпити і розвивати моторику. «Зараз йде зима, діти більшість часу будуть проводити в групах, тому вихователі мають їх чимось займати. Чи ви пропонуєте, щоб вони на своїх 3 000 гривень купували для всіх дітей канцтовари? Так, на це би мали виділяти гроші, але не виділяють. Тому можете вибирати, чи ви купите те і ваша дитина буде гратися, чи не купите, приведете в садок, вона сяде на стільчик і просидить цілий день, чекаючи на вас, адже все те, що є в групі, купували батьки», – аргументує жінка.

 Такий список – перебір

Голова громадської організації «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна розповідає, що батьківська громада Івано-Франківська схвильована питанням недостатнього фінансування закладів освіти. «Я розумію, що для своїх дітей ніхто не хоче чогось шкодувати, бо вони справді перебувають в садку цілий день і їм треба займатися. Але повинні бути чітко встановлені правила і перелік необхідних матеріалів, які має забезпечувати місто. Батьки мають розуміти, що фінансує департамент, а що, якщо у них є бажання, вони можуть дофінансовувати», – наголошує активістка.

Вершиніна зазначає, що керівники шкіл та садків наприкінці року повинні формувати запити в департамент освіти та науки для фінансування на наступний рік, але вони не включають у списки потреб все те, що їм потрібно. «У попередні роки, коли ще з державного бюджету виділялась освітня субвенція, ми побачили, що її не використовували, а зверталися до батьків. Закладам так зручніше. Є державні кошти, місто готове фінансувати, але чомусь цими коштами ніхто не хоче користуватися, всі хочуть збирати готівку», – підкреслює вона.

Активістка пригадує, що в лютому на зустрічі з мером батькам обіцяли, що до травня всі садки будуть забезпечені миючими і дезінфікуючими засобами. Однак з’ясувалось, що в травні департамент освіти та науки тільки оголосив тендер на їхню закупівлю. «Це просто якийсь безвідповідальний популізм, бо говорили, що є три мільйони і садки всім забезпечать, а насправді в кінці травня лише проводять тендери», – обурюється голова ГО «Мами Прикарпаття».

Щодо іграшок та канцтоварів, то, на думку активістки, їх немає у достатній кількості, особливо розвивальних. Відтак їх теж варто включати в проекти кошторисів, щоб купувати за бюджетні кошти.

«Чесно кажучи, для ясельної групи такий список канцтоварів та іграшок – це перебір. Діти мають гуляти на вулиці, читати, займатися фізкультурою, спілкуватися між собою, а не постійно ліпити та малювати. Природа нам дає каштани, листочки, гілочки, тобто матеріали, які також цікаві для дітей. Тому не обов’язково все зводити до дорогих речей», – зауважує Мар’яна Вершиніна.

 Список – необов’язковий

Завідувач ДНЗ №12 Валентина Глиджук пояснює, що згідно з законом про освіту, джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути також кошти батьків або осіб, які їх заміняють. Тому, звертаючись до батьків з проханням допомогти садку, ніхто нічого не порушує. Вона підкреслює, що в садку батьки не здають гроші на миючі та дезінфікуючі засоби, туалетний папір, а тільки, за бажанням, роблять благодійні внески.

Як каже завідувачка, молода вихователька виписала з професійного журналу перелік матеріалів для груп раннього і дошкільного віку, і звернулася з цим до батьків, щоб вони знали, що повинно бути в цій групі. «Вона не говорила, що батьки мають купити це все чи збирати гроші. Вихователька виписала цей перелік для себе, щоб не забути, адже він величезний, – запевняє пані Валентина. – На зборах вона сказала, що має бути осередок комунікативної активності, художній, руховий. Вихователька запропонувала почати з іграшок, тому якщо батьки мають вдома такі, якими не граються діти, то можуть їх принести в садок».

Яким чином список потрапив до мами, завідувач не знає: «Невже мама, яка постійно пише скарги, звернення, незадоволена всім, роблячи таку бурю, думає, що вихователь, який рознервований і в сльозах, буде нормально працювати? Можливо, це якесь замовлення – збурювати колектив і заплямовувати репутацію закладу, який не останній у місті?»

Валентина Глиджук переконує, що кошти з бюджету на заклад виділяють. Проте якщо треба відремонтувати тепломережу чи купити канцтовари, то вони оберуть перше. «Я не можу сказати, що грошей не дають, але їх не настільки багато, щоб ми могли закуповувати миючі засоби, туалетний папір, іграшки та канцтовари», – зазначає вона.

 Нормальна практика

Директор департаменту освіти та науки Ігор Смаль каже, що Христина Шаварська не була на батьківських зборах і не чула того, що говорили вихователі. Якби була, то знала б, що вихователі просили принести з дому, а не купувати все, що є у списку. Втім у тому, щоб батьки купували канцтовари та іграшки для дітей, він нічого поганого не бачить. Каже, це нормальна практика.

Смаль пояснює, що 3 млн., які виділили з міського бюджету на фінансування садків, йдуть на закупівлю миючих засобів, дезінфікуючих, туалетний папір, пральний порошок, канцтовари для адміністрації садка тощо. Тобто іграшки та канцтовари для дітей у цю суму не закладені.

Чиновник вважає, що батькам треба знати, які статті фінансуються з яких джерел. «Держава бере на себе оплату праці педагогічних працівників і забезпечення підручниками. Міський бюджет забезпечує оплату праці непедагогічних працівників, миючі засоби, модернізацію, капітальні видатки, поточні ремонти. А такі речі, як іграшки і канцтовари, мали б забезпечувати батьки», – заявляє він.

Наталя КОЗАК