На Калущині обвалився міст, який з’єднує село Довге-Калуське із селом Пійло, а відтак і іншими населеними пунктами. Місцеві жителі залишилися частково відрізаними від автомобільного сполучення, тож змушені об’їжджати або ж залишати автомобілі на протилежному березі річки.

Довге-Калуське належить до Пійлівської сільради, у ньому проживає 850-900 людей, у Пійлі – 2200. З однієї сторони село омиває Лімниця, з іншої – Чечва. Сполучення села з районним центром нині розірване, об’їзд можливий лише через сусіднє село.

Важливий переїзд

Автомобільний міст збудований у 1970-х роках минулого століття, будували його ще за часів Союзу, розповідає місцевий житель Михайло Івасів. Він каже, що коли ліс понесло, зробилася така собі дамба, палі підмило, і вони «пішли» вниз.

«Я живу неподалік від моста. Приїхав машиною сюди, до моста, залишив авто тут, перейшов додому. Тепер їду назад. Хату видно, а щоб дійти, треба міст аварійний перейти», – зауважує чоловік.

Ще один автомобільний міст у селі був трохи нижче від нинішнього. Пан Івасів пригадує випадок: коли по ньому їхали автомобілі, міст упав і машини опинилися у воді. Нині на тому місці металічний пішохідний міст, який тут називають «лавка».

Тепер, щоб потрапити в село автомобілем, доводиться об’їжджати через Голинь, Тужилів. Об’їзд займає понад годину. «Кілька днів тому віз собі цемент, то доставили його до «лавки», а далі доводилося носити. Через Тужилів далеко і дорого, це зайва переплата грошей», – зауважує житель села Тарас Лагольня.

Місцеві їдуть через село машиною, залишають авто, переходять через «лавку», а далі автобусом, бо щодня до Калуша їздити автомобілем дорого. «Це понад 10 км в один бік. Але важливі не так кілометри, як погана дорога», – продовжує чоловік.

Поганою цю дорогу назвати важко, вона – жахлива, уточнює житель села Роман Дмитрів. Радить поїхати в той бік, щоб зрозуміти, за скільки часу нею можна доїхати до Калуша. Без моста незручно, адже нічого не можна привезти, ні швидка, ні пожежна у село потрапити не зможуть. Та й школа одна, у Пійлі. Декого з дітей батьки до неї привозили. Улітку це не актуально, але далі…

Щоб кудись поїхати, тепер доводиться пішки йти через село до «лавки», а там сідати на маршрутний автобус. А раніше автобус приїжджав у Довге-Калуське, добратися можна було швидко і зручно.

Капітальний ремонт

Металевий міст через  річку Чечву побудований у 70-х роках минулого століття, підтверджує голова сільради Микола Семанів. На таку швидку течію він не розрахований, а крім того, за десять років від минулої повені русло річки заросло чагарниками.

«Цього року з 27 до 30 червня були сильні опади, тоді рівень вони піднявся на 3-4 метри. З русла річки вимило чагарники, які зупинилися на опорах металевого моста. Через таке налипання вода вимила гравій з-під палів, вони опинилися в повітрі, а потім відбулося їхнє просідання зі сторони села Пійла», – описує ситуацію війт.

Частковий ремонт цього моста проводився у 2008-2010 роках зі сторони села Довге-Калуське, він коштував 2 млн. 380 тис. гривень. У 2012 р. роботи були завершені, загальна вартість капітального ремонту моста склала приблизно 10 мільйонів. Під час проведення цих робіт палі забили на глибину 8-9 метрів, а ті, що залишилися з часів побудови моста, були на глибині 2-3 метри. Під час капремонту їх не змінювали, не було потреби.

«Жодних пошкоджень на мості не було. Минулого року русло річки змінилося, пішло по іншій стороні, внаслідок чого і відбулося просідання. Добре, що ніхто не постраждав. Перед тим були два рейсові автобуси, о 7-ій та 8-ій ранку, а міст просів коло 9-ї години 2 липня. Зруйновано орієнтовно 20 метрів моста», – зауважує пан Семанів.

Без сполучення

Без сполучення залишився і дробильний цех, який у селі функціонує з 1970-х років. Нині це підприємство «Будучність».

«Вони виготовляють щебінь, відсів. Сировину привозять із села Берлоги Рожнятівського району. Возять усе це польовими дорогами. Колись сировину вони брали з річок Лімниці та Чечви, але це було в 1990-х та 2000-х роках», – розповідає сільський голова.

Готову продукцію підприємство возило через міст, що обвалився, це була основна дорога для збуту їхньої продукції. Через сусідній Тужилів вантажні автомобілі не пропускають.

«Вантажопідйомність машин велика. Якщо по асфальту таку машину пропустити, скоро його не стане, а там частково є асфальт. Проїзд таких машин заборонили, тож підприємству немає куди рухатися: на південь через Лімницю не проїдуть, через Чечву теж. Підприємство опинилося у безвихідному становищі, тому повинно докласти зусиль для його відбудови і залучити техніку для будівництва», – вважає війт.

Дробильний цех розміщений за межами населеного пункту, договір на оренду землі укладає Калуська районна адміністрація, податки в сумі 200 тис. грн. на рік надходять у бюджет Пійлівської сільради.

Власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ СП «Будучність» є Роман Павлів, депутат Івано-Франківської облради. За даними аналітичної системи «YouControl», підприємство зареєстроване у Рожнятові за адресою, що зазначена як адреса проживання депутата.

СП «Будучність» бере активну участь у державних тендерах. Наприклад, у 2018 р. сума тендерних процедур підприємства складає 2 млн. 406 тис. грн., у 2017 р. складала 8 млн. 956 тис., у 2016 р. – 18 млн. 235 тис., у 2015 р. – 15 млн. 518 тис. гривень.

До речі, наприкінці 2015 р. СП «Будучність» через Господарський суд Івано-Франківської області відсудило 1 млн. 52 тис. грн. в управління будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА. Мовляв, позивач виконав аварійно-відновлювальні роботи 36-метрового залізобетонного моста через річку Сівка на вулиці Чорновола в Калуші на обумовлену в позові суму, а замовник (відтак і відповідач) не здійснив розрахунок.

Відновлення конструкції

10 липня в Івано-Франківську відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків. Мова велася і про будівництво тимчасового трубного моста у селі Довге-Калуське, а також про реконструкцію наявного.

«Нам потрібно звернутись до облдержадміністрації і отримати кошти з резервного фонду на проведення певних робіт, які дадуть можливість людям добиратись до інших міст та сіл. Кілька мостів у Калуському та Снятинському районах змило водою. Цю стихію віднесли до категорії місцевих, відповідно, всі видатки на ліквідацію її наслідків лягають на плечі місцевих бюджетів», – розповів голова бюджетної комісії Микола Палійчук.

За його словами, зараз є близько 5 млн. гривень у резервному фонді обласного бюджету, їх можна задіяти на відновлення пошкоджених мостів. Згодом, у вересні, можна буде додати на це ще коштів, які надійдуть з перевиконання бюджету.

«Там просіло дві опори, зруйнувалося три прольоти. Люди майже відрізані від світу, єдина дорога – 20-кілометровий об’їзд. Потрібно ремонтувати обвалений міст, але ще на період ремонту (а це десь півроку) маємо терміново звести тимчасовий об’їзний міст. Адже опори пошкодженого моста можуть просісти ще більше. По його балках ходять люди, вони лишають машини і переходять пішки. Якщо воно впаде у річку з людьми, може бути велика біда», – розповів начальник Івано-Франківського відділу комплексного проектування ДП «Укрдіпродор» Микола Кузьма.

«Укрдіпродор» буде здійснювати проектування моста, вже підготували угоду з сільською радою, на балансі якої перебуває міст. Вартість відбудови частини зруйнованого моста – 10 млн. гривень. Міст буде стояти на буронабивних палях, його вже не підмиє, зміна русла у подальшому не нестиме загрози, адже опори будуть встановлені на глибину понад десять метрів.

Наразі готується проект, далі оголосять тендер. Переможець тендеру розбере частину старого моста, а далі розпочне монтаж нового. Фундаменти моста будуть міцними: якщо нині вони опиралися на гравій, то у новому будуть опиратися на тверді породи.

Вартість об’їзного моста складе 650 тис. гривень. З цієї суми 150 тис. грн. готове взяти на себе СП «Будучність», а 500 тисяч депутати облради погодилися виділити з резервного фонду.

Ірина ФЕДОЛЯК