У місцях, де спостерігаються часті перебої з електрикою, можна побачити стабілізатори напруги з універсальною дією. Їхнє завдання — захистити чутливі до параметрів вихідного струму побутові прилади від поломок, що трапляються внаслідок аварійного відключення світла або короткого замикання.

Буває і так, що напруга в мережі регулярно скаче, або її не вистачає для стабільної роботи певної техніки. Цю проблему можна вирішити за допомогою стабілізатора.

Стабілізатори напруги: різновиди

Можна виділити три основні категорії:

1. Електромеханічні прилади працюють за допомогою графітових щіток, які переміщуються трансформаторною котушкою завдяки вбудованому двигуну. Простота конструкції зумовлює низьку ціну та високий ККД. Є й мінуси: вони швидко зношуються і не відразу реагують на стрибок напруги, що буває небезпечно.
2. Релейні стабілізатори оснащені мікропроцесором, який аналізує вхідні параметри струму та запускає роботу електронних реле за наявності порушень. Відгук у них миттєвий, що гарантує максимум захисту для побутової техніки. Серед недоліків — зрідка викликають миготіння лампочок у будинку (пояснюється ступеневою стабілізацією).
3. Тиристорні та симісторні прилади працюють за тією ж схемою, що й релейні, але основний елемент у них — силові ключі. Це забезпечує плавність стабілізації, моментальну реакцію та мінімальне зношування стабілізатора навіть через роки експлуатації. Мінус — ціна, яка є вищою, ніж у моделей інших видів.

Зустрічаються також інверторні, сервопривідні та навіть комбіновані стабілізатори напруги. Перед покупкою важливо звернути увагу на технічні можливості кожного виду та визначитися, який із них краще впорається з вашими потребами.

На що дивитися при виборі стабілізатора

1. Тип конструкції. Розрізняють портативні моделі з невисокою продуктивністю та можливістю переміщення по об’єкту, і більш потужні та громіздкі, стаціонарні варіанти для встановлення на основному електрокабелі.
2. Спосіб монтажу. Це стосується переважно стаціонарних стабілізаторів, які можна встановити на підлозі або на стіні. Тут все просто: опирайтеся на те, як зручніше вам.
3. Точність стабілізації. У середньому вона коливається від 1–2% у найдорожчих стабілізаторах із чутливою електронікою, до 8–10% — у простих, електромеханічних моделях. Чим суттєвіші неполадки в електромережі, тим виправданіша купівля більш точного приладу.
4. Число фаз. Для домашньої експлуатації найчастіше використовуються однофазні (220 В) варіанти, для промислових об’єктів — трифазні (380 В). Орієнтуйтеся на те, якими мережами забезпечується електроживлення потрібного вам місця.
5. Рівень потужності. Необхідно сумувати потужність усіх електроприладів, які обслуговуватимуться стабілізатором напруги, та закласти не менш як 30% запасу для підключення додаткової техніки.
6. Швидкість стабілізації. Чим швидше виконується стабілізація, тим менше ризику для ввімкненої в мережу техніки, але й дорожчий сам прилад.

Підіб’ємо підсумки

Стабілізатори напруги, які можна вибрати та купити в онлайн-каталозі Алло у Львові, використовуються в заміських будинках, на будівельних об’єктах, у місцях, де одночасно до мережі під’єднано велику кількість техніки. Якщо ви не хочете одного дня виявити, що електроприлади на дачі або у квартирі згоріли через стрибок електрики, краще придбати стабілізатор.