Ще якихось 110 років тому на території Галичини та Прикарпаття діяли ватаги розбійників, яких тогочасна преса, за давньою звичкою, часом називала опришками.

Подібно до легендарних карпатських “чорних хлопців”, вони збиралися в галицьких лісах, звідки робили свої розбійницькі походи, але у той час уже не на шляхетські маєтки та замки. Об’єктами нападів розбійників ставали урядові установи та орендовані євреями корчми (так звані пропінації). Таку злочинну діяльність можна би було трактувати як народний спротив здирникам та експлуататорам, але насправді нападників цікавила насамперед каса – скриня із грішми, яких в державних установах та розважальних закладах тоді було більше, ніж деінде.

Поліція самотужки не могла впоратися із діяльністю таких, як би тепер сказали, організованих злочинних угруповань: часто ці бандити були озброєними і без вагань застосовували ножі та іноді револьвери, убиваючи тих, хто посмів чинити їм опір. Тому з такими бандами боролися підрозділи жандармерії – тогочасної Нацгвардії, влаштовуючи часом справжні облави та побоїща.

У серпні 1910 року одна з таких банд діяла в околицях Коломиї. За повідомленням тогочасної преси, за короткий час бандити здійснили дві зухвалі розбійницькі вилазки у містечку Гвіздець та приміському тоді селі Дятьківці (тепер – частина міста Коломиї, – авт.).

«В околицях Коломиї останнім часом промишляє банда зухвалих розбійників, які озброєні колами та сокирами і здійснюють справжні бандитські походи, не спиняючись перед вбивствами, коли їм чинять опір чи намагаються боронитися», – писала про банду тогочасна краківська газета Nowości Illustrowane, опублікувавши фото з останнього місця нападу.

Спершу розбійники навідалися до податкового управління у Гвіздці. Зловмисники грубою силою виламали двері державної установи, порозбивали всі робочі столи податківців і намагалися дістатися до металевих сейфів. Але, наробивши великого розгардіяшу, касу так і не здобули.

Через короткий час бандити дали про себе знати в Дятьківцях – фактичній околиці Коломиї, звідси до ринкової площі якихось два-три кілометри. Цього разу бандити спробували пограбувати тутешню «пропінацію» – корчму, яка мала ліцензію на продаж алкоголю. Саме тут галицькі роботяги залишали рештки заробленого, які не відібрали податківці. Але розжитися на гроші, пропиті коломиянами в корчмі, «народним месникам» знову не вдалося.

«Тримає тутешню пропінацію Ізраель ( по-простому Ізя, – авт.) Фраєр, який з родиною мешкає в корчмі. Минулого тижня в ніч на четвер Фраєр почув, що в кімнаті, що розташована поруч із спальнею, в якій зберігалася вогнетривка каса, присутні якісь люди. Здогадавшись, що там нишпорять злодії, він розбудив свого кільканадцятирічного сина Якуба і послав його за допомогою. Хлопчака, який прошмигнув подвір’ям, зауважили бандити і погналися за ним, але хлопець, добре знаючи місцевість, зумів утекти між сусідніми обійстями», – описувала початок цієї пригоди краківська газета Nowości Illustrowane.

Малий Фраєр одразу побіг до будинку Міхала Дрезднера, який працював у корчмі і був там, очевидно, за шинкаря, охоронця і вишибалу. Прихопивши із собою замашного дрючка, Міхал побіг до пропінації і побачив, що світло блимає в так званій канцелярії, де була, зокрема, металева скриня із грішми. Заглянувши в кімнату, він побачив, як вісім чоловіків намагаються витягти сейф з хати. У цей момент один із бандитів також зауважив прибульця і, не довго думаючи, оглушив його ударом сокири по голові.

Розправившись таким чином зі слугою, бандити спробували винести касу надвір, але її розміри були надто великими – скриня не проходила в двері. Тож вони покинули її та втекли з місця злочину без сліду, але й без добичі.

«Єдиний свідок нападу, слуга Дрезднер, хоч і прийшов до тями, але онімів і не може надати важливі для слідства покази, рана, яку йому завдали бандити на голові, є дуже велика і загрожує йому смертю. Слідство дуже складне і рухається повільно, але в жандармерії не втрачають надії, що вдасться вийти на слід виконавців обох нападів, які, швидше за все, належать до однієї шайки», – повідомляла газета Nowości Illustrowane.

Про затримання банди, яка нагнала страху на Коломийщині, газети не повідомляли. Так само, зрештою, не було нових повідомлень і про подальші напади в околицях Коломиї. Можливо, через невдачі зі здобиччю учасники банди розчарувалися в розбійницькому ремеслі, а може, просто змінили місце дислокації, щоб не мозолити очі коломийським жандармам…

Богдан СКАВРОН