В Україні 7 млн грн домогосподарств оформили субсидію. Система субсидій виконала роль буфера, що пом’якшує удар різкого підвищення тарифів, і тепер уряд скорочуватиме кількість одержувачів допомоги. Таким чином влада хоче змусити українців економити і утеплятися.

«Це ненормально, коли через три роки більше половини населення отримуватиме субсидії», – заявив директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Щоб скоротити кількість субсідіантів, уряд має намір підвищити рівень мінімальних зарплат і пенсій, щоб громадяни могли платити за себе самі. Для решти буде впроваджена модель монетизації субсидій, тобто грошова компенсація.

За даними Мінсоцполітики, три роки тому системою житлових субсидій було охоплено не більше 7-8% населення, що не перевищувало середньоєвропейський рівень в 10% .У опалювальному сезоні 2016-2017, за прогнозами Мінсоцполітики, кожен другий українець буде отримувати субсидії. На це з держбюджету витратять близько 52 млрд грн (на 2016 закладено 41 млрд грн), інформує ubr.ua.

До теми: Мінімальна зарплата у 2017 році становитиме 3200 гривень.

Але, як показують дослідження, одержувачі субсидій не схильні економити. Наприклад, середні щомісячні витрати на оплату газу (в тому числі на опалення) в приватних будинках становлять 1 638 грн у субсідіантів і 938 грн у тих, хто платить за себе сам. Та ж картина спостерігається і в багатоквартирних будинках: 949 грн проти 720 грн.

За словами аналітика DiXi Grouo Тараса Ткачука, люди споживають менше, якщо у них є можливість направляти зекономлені кошти на енергоефективність, тобто скорочення споживання і відповідно, рахунків за комуналку.

“Треба вибрати модель, яка допоможе досягти трьох цілей. Максимально зацікавити споживачів в економії, встановити контроль витрачання коштів, щоб проведення енергоефективних заходів проходило не тільки на папері. І, в кінцевому підсумку, скоротити споживання ресурсів”, – вважає Ткачук.

До кінця поточного опалювального сезону уряд планує затвердити дієву модель монетизації і прийняти необхідні нормативні акти.

За словами глави офісу реформ при Міністерстві фінансів Яни Бугримової, існує два базових сценарії монетизації субсидій: на рівні теплокомуненерго і на рівні домогосподарств. У першому випадку компаніям ТКЕ в грошовій формі виплачуються кошти за субсідіантів, розраховані на підставі соціальних норм споживання, а в другому – кожне домогосподарство отримує гроші на власний рахунок.

У кожного з варіантів можуть бути свої нюанси. Наприклад, монетизувати можна тільки залишки субсидій (по суті, зекономлені гроші) або повністю всю суму субсидії.

У Мінсоцполітики вважають нереальною монетизацію пільг для населення в найближчій перспективі.

Зараз до цього не готова сама система органів соцзахисту, оскільки знадобляться додаткові кадри, програмне забезпечення та фінанси на організацію процесу.

Тому можна говорити лише про монетизацію економії, тобто залишків субсидій. Погоджуючись, що система субсидій не стимулює до економії ресурсу, в Мінсоцполітики хочуть застосувати механізм, коли субсідіант, скручуючи газ, може накопичити певну суму, а потім направити ці кошти на енергозбереження свого будинку, щоб уже в наступний опалювальний сезон економити ще більше і отримати ще більше вигоди.

“В уряді дуже бояться складнощів з можливою монетизацією субсидій”, – говорить глава Нацкомісії з держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг Дмитро Вовк.

Глава НКРЕКУ вважає, що до кінця поточного опалювального періоду можна впровадити монетизацію зекономленої суми субсидії.

“До кінця року Кабміну треба ухвалити рішення про монетизацію залишків субсидій по завершенню опалювального періоду, і до квітня 2017 року провести монетизацію на рівні підприємств ТКЕ. Також необхідно прийняти довгостроковий графік вирівнювання соціальних нормативів споживання комунальних послуг. Щоб споживачі розуміли, які у них довгострокові цілі з енергоефективності”, – розповів Дмитро Вовк.

Зменшення соціальних норм, перш за все, стосується опалення приватних будинків, де ще є резерви для економії.

А також норм опалення багатоповерхівок, де, за словами координатора житлово-комунальних програм громадянської мережі “Опора” Тетяни Бойко, без колективних зусиль мешканців будинку знизити споживання не вдасться. Тим самим влада намагається стимулювати українців економити енергію, оплату якої держава буде компенсувати в усіх менших обсягах.

Поки ж економія за минулий опалювальний сезон (з-за завищених норм) в розмірі понад 10 млрд грн було повернено до бюджету, а домогосподарствам залишив лише еквівалент 100 кубометрів газу, який можна використовувати в поточному опалювальному періоді.

Нагадаємо, Більше півмільйона українців отримали субсидії на придбання твердого палива.