Поки одні вистоюють черги, щоб потрапити у популярний пивний клуб «Десятка», інші страждають від такого сусідства. Мешканці будинку, в якому розташований заклад, нарікають на постійний шум, жир, що їм «капає на голови», щурів, які  до них «приходять в гості», та побоюються, що колись будинок може просто впасти. Натомість директор «Десятки» всі закиди відкидає.

 

Ніби на заводі

До редакції «Галицького кореспондента» звернулися жителі будинку на вул. Шашкевича, 4, який є пам’яткою архітектури місцевого значення і збудований ще у 1907 році. Саме тут у підвалі та на першому поверсі розташований пивний клуб «Десятка», який так полюбляють мешканці та гості Івано-Франківська. Однак для жителів цього будинку таке сусідство, за їхніми словами, перетворилося на пекло. Довгих 11 років вони мовчали та намагалися вести переговори з власником закладу, а тепер терпець увірвався.

Мабуть, мало хто здогадується, що насправді знаходиться за красивим фасадом цього будинку. Володимир Сотов заводить нас у під’їзд і показує кондиціонери та жмути проводів. Каже, що лише в цій вузенькій арці встановили 12 кондиціонерів, а ще вони є у дворі; що колись тут була старовинна бруківка, але її зірвали і поставили нову.

«Ми тихенько мовчали всі ці роки, думали, може, хоч щось для будинку зробить, але глухо. Єдине, що зробив – це світло. Але поки ключ запхаю, то воно вже вимикається. Коли тут відкривали це кафе, то нашої думки ніхто не питав. Не було ні зборів, ні слухань. З нами взагалі не радилися, коли встановлювали ці кондиціонери і витяжки», – розповідає пан Володимир.

Микола Михайлищук веде на другий поверх, де розташована його квартира. Якраз біля вікна знаходяться витяжки. Колись там була одна маленька труба, а зараз декілька великих. Чоловік нарікає, що вдень не можна відкрити ні вікно, ні двері через шум від кондиціонерів і витяжок та сморід. До того ж, на них постійно осідає жир.

«Зранку до ночі страшенний сморід, дими, шум. Таке враження, що я живу на якомусь заводі. Ми навіть не можемо випрані речі на балкон повісити. Тепер ще якийсь каркас поставили, видно, будуть ставити черговий кондиціонер. Коли клали тут цю трубу, то казали, що зроблять балкон. Але її поставили, а про нього забули», – бідкається чоловік.

 

Нестерпне сусідство

Мешканці також звертають увагу на те, що в під’їзді все заставлено товаром, ящиками та столиками, за якими обідають і вечеряють працівники закладу. Кажуть, інколи прохід настільки вузький, що доводиться йти боком.

«Подивіться, який жах – пройти неможливо. Якщо все включене, то такі жири течуть… От дивіться, яка липка бруківка. Працівники миють її, але це не дуже допомагає. У дворі смітники поставили нам під самим носом, і ще від них – сморід», – показує на бруківку та смітники Ольга Кутигіна.

Жінка зазначає, що будинок до того, як у них з’явився такий сусід, був, звісно, не в ідеальному стані, але й не такий знищений. Вона скаржиться на те, що з підвалу вивезли дуже багато глини, тому будинок розгерметизувався і тріщить. Каже, що коли вулицею їде машина, то в квартирах іноді вікна трясуться.

«У будинку вже тріщини пішли від тих кондиціонерів і вібрацій. За 10 років міг би хоч щось зробити, крім того, що понаставляти кондиціонери і витяжки. У мене балкон виходить у внутрішній двір, то вдень туди вийти неможливо через смороди і шум. Це все ж уверх піднімається», – говорить пані Ольга.

Оскільки в будинку дерев’яні балки, то вона побоюється, що в один момент він може просто рухнути. Жителі переконані, що до такого стану будинок довів саме власник «Десятки» Олександр Меркулов. Володимир Сотов каже, що мешканці неодноразово зверталися до нього, однак він завжди обіцяє щось, але не виконує обіцянки. Чоловік впевнений, що власник закладу користується тим, що жителів мало. Загалом в будинку 19 квартир, але хтось здає помешкання в оренду, хтось живе в іншому.

 

«Він просто знищує будинок!»

«Тут щурі бігають і в дворі, і навіть раз у будинку бачили. Його працівниці ще так пищали, коли побачили. Ми виросли в цьому дворику, а тепер маємо такі проблеми. Як можна нормально жити в таких умовах?! Він не має ні встиду, ні совісті. Оці кондиціонери ставлять і витяжки тоді, коли ми на роботі і не можемо нічого зробити», – зітхає пан Володимир.

Він додає, що хоч заклад працює до 22.00, але насправді відвідувачі там є до 23-24 години. Шум, звісно, долинає й до квартир. І хоч у будинку є багато оголошень з проханням не шуміти, але складається враження, що їх повісили не для працівників закладу, а для самих мешканців, бо працівники на них ніяк не реагують.

«Він просто знищує будинок! Хотів викупити дах, але люди підняли шум і не дозволили. Йому все мало і мало, – обурюється пан Володимир Сотов. – У мене ще й інша історія є. З пічки йде зворотна тяга, тому постійно закладаю, щоб не дуло. Меркулов прислав своїх заступників, а вони зробили з мене дурного, що це все через пластикові вікна. Та в мене все було нормально, поки він тут кафе не зробив і не розширявся постійно!»

Ще одна мешканка будинку Лілія Паливода каже, що колись зверталася в санепідемстанцію, але там сказали, що не можуть нічим допомогти. Вона також висловлює невдоволення щодо такого сусідства – каже, що через велику кількість кондиціонерів у під’їзді постійно задуха.

«Він все каже, що треба жити по-сусідськи, але хіба це життя?! От капає жир постійно з витяжних труб. Він говорить, щоб ми дзвонили до нього і він щось зробить, але так нічого й не робить. Не можна ставити стільки витяжних труб і кондиціонерів, бо будинок завалитися», – гадає вона.

Загалом мешканці будинку налаштовані рішуче та вже готують звернення до міського голови Руслана Марцінківа.

 

«У нас все гаразд»

Директор пивного клубу «Десятка» Олександр Меркулов усі закиди мешканців будинку відкидає. Каже, що живе з сусідами пліч-о-пліч вже дванадцятий рік, має з ними хороші відносини і тому не знає, чому вони скаржаться.

«Ми балкон відремонтували і фасад зробили. У нас професійна кухня і професійні витяжки, які вловлюють жир, гідрофільтри, дим чистий. Кондиціонерами також нікому не заважаємо», – запевняє він.

Що ж до щурів і смороду, то Меркулов стверджує, що це все від сусідньої хінкальні. Мовляв, вони там розпалюють вогонь, користуються деревним вугіллям і це все йде в повітря. Тому ввечері тут немає чим дихати. Він запевняє, що вже не раз ходив туди, щоб все залагодити, і навіть хотів писати скаргу.

«Що я можу сказати, кожен бачить все по-своєму. У нас все гаразд. Ми працюємо згідно з законодавством, і після 23.00 тут вже нікого немає», – резюмує директор закладу.

 

Де шукати правди

Керівник управляючої компанії «Балтія-Сервіс» Максим Сирлик повідомив, що «Десятка» має окремі лінії електропостачання та електрощитові. Натомість мешканці не сплачують за послуги і мають близько 4 тис. грн. заборгованості. Всі проблеми, які є в будинку, він називає «особистими». Мовляв, до такого стану призвела бездіяльність жителів. Втім про сам стан будинку розповісти не зміг.

Сирлик зазначив, що мешканці вже неодноразово зверталися в компанію щодо ремонту будинку. Для того, щоб його відновити, потрібно, щоб вони взяли дольову участь від 30% до 50%. «Десятка» була готова брати участь у відновленні, а от частина мешканців – ні», – наголосив він.

Що ж до порушення режиму роботи, то начальниця відділу координації закупівель та цінового моніторингу Тетяна Штогрин радить мешканцям у таких випадках викликати поліцію, а також писати звернення у відділ. Він перевірить скаргу та може ініціювати скасування погодження режиму роботи. «Будемо спілкуватися і з керівництвом закладу. Якщо буде супротив, то знаходитимемо інший метод впливу. Будемо робити все, що від нас залежить», – наголошує вона.

Однак тут є нюанс. Як зазначає пані Тетяна, не всі підприємці звертаються за погодженням режиму роботи. Тобто вони можуть працювати і без цих документів, і змусити їх погодити режим роботи у відділі не можуть.

Начальник управління Держпродспоживслужби в області Роман Гурський рекомендує мешканцям будинку написати звернення і до них. Тоді спеціалісти управління можуть заміряти рівень шуму, запаху та подивитися, чи є послід гризунів.

Проте для того, щоб прийти на позапланову перевірку, управління має запитати дозволу в Міністерства охорони здоров’я. «Просто так ми не можемо прийти. Суспільство колись говорило, що контролюючі органи – погані і не дають розвиватися підприємцям. Тепер бідне суспільство не знає, що робити, коли нема контролюючих служб», – зауважує Гурський.

За його словами, з початку року міністерство взагалі не дало жодної відповіді на звернення Держпродспоживслужби про позапланові перевірки. Але він сподівається, що колись це замкнуте коло розірветься і справи зрушаться з місця.

Наталя ДЕРКЕВИЧ