Депутати Печеніжинської об’єднаної громади на останньому засіданні 5 червня дали дозвіл на те, щоб розробити локальні зміни до генерального плану села Сопів Коломийського району Івано-Франківської області. Із таким проханням до них звернувся староста села Сопів Шовгенюк Л.М. Так, депутати дозволили внести наступні зміни до генплану: зміна № 1 – уточнення вулиць та проїздів в районі вул. Докладніше >>
Про це йшлося на останньому засіданні Печеніжинської ОТГ 5 червня. Так, депутати вирішили присвоїти 10 ранг 5 категорії старості с. Марківка Копильціву Івану Михайловичу; 10 ранг 5 категорії старості с. Княждвір Лесюку Василю Михайловичу; 10 ранг 5 категорії старості с. Кийданці Ющаку Володимиру Васильовичу. Нагадаємо, У Печеніжинській ОТГ встановили силові спортивні майданчики Докладніше >>
Печеніжинська селищна рада об’єднаної територіальної громади вирішила продовжити договір оренди земельної ділянки під існуючу АЗС на десять років. Про це йшлося на останньому засіданні Печеніжинської ОТГ 5 червня. Так, було вирішено продовжити договір оренди земельної ділянки від 15 травня 2008 року, укладений між Сопівською сільською радою та Панчошак Тетяною Василівною площею 0,3129 га для обслуговування існуючої АЗС, Докладніше >>
За сприяння програми «DOBRE» у Печеніжинську ОТГ на Коломийщині були закуплені силові тренажери для всіх закладів загальної середньої освіти Печеніжинської ОТГ. У період з квітня по травень 2018 року за допомогою дирекції та працівників закладів загальної середньої освіти вони були встановлені на спортивних майданчиках шкіл. Кожна школа отримала комплект з 4 тренажерів, а саме: – Докладніше >>
У Коломиї підготували до друку працю польського етноґрафа Юзефа Шнайдера “Печеніжинські люди, яку він написав 1904 року, а опублікував у 1906-07 рр. в польському журналі “Люд”. Повідомляє краєзнавець Микола Савчук, пише Дзеркало Коломиї . На жаль, за цих 110 років українські науковці так і не спромоглися перекласти та видати цю вартісну працю, і аж тепер Докладніше >>
В Івано-Франківську підбивають підсумки року децентралізації на Прикарпатті. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює