Притчі у тавтограмах: Істина – Ісус 

Ісконє імперії Іуд ігнорували Істину: ідеалізували ідолів, ігнорували історію. Ідеологи імпровізували:  – Ісус – ілюзія! Ісус існував? Ікони, іконостаси і інша іконописна ілюстрація – імітація.  Інфантильна інфекція інфільтрувала індивідуумів. Імперські історики ішачили інтерпретуючи історію. Інсценізували ідею… Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Застереження

© Юлія Головчин «Притчі» – Земляни, зустрічали зло? Знаєте зовнішність зла? Зараз застережу: Загін зла зустрів Заблукалого. Звали згадану зграю злочинців: Злоба, Заздрість, Зрада, Забобони, Злість. Загін зла з’ясував: Заблукалий – змучений, зневірений, збіднілий. – Заманлива здобич! – загомоніли. – Забавимось? Заплутаємо, задурманимо, занапастимо Заблукалого, – змовилася зла зграя. Землею загриміло, засвистіло, задиміло, звіялася завірюха… Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Жертвоприношення

© Юлія Головчин «Притчі» Життя жеруть жриці: 1. Жаба (заздрість). Жужать: жеби живоплот, жеби житло, жеби жакоб, жеби жалюзі, жеби… жеби… Жалюгідні жартуни Жабокрепівки. Живіть! 2. Жадання. Жонаті жінколюби жадають жінок. Жах… 3. Жадібність. Жалюгідним жаднюгам жаль жертвувати жебракам. 4. Жало. Жалять жовчю, жбурляють жорстокі жмені жупелу (кипуча смола). Жовчні жовтобрюхи. 5. Жеруни. Жирно жеруть: Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Єство

© Юлія Головчин «Притчі» Є єство. Є Єдиночистий. Єдинородний є Єдиновладним, Єдинородним, Єдиноначальним, Єдиноборецем єресі. Єство є ємкістю. Євхаристія – Єгня. Єгня єднає єство Євхаристією, єктенією. Єговістська єресь є єгерем. Єговісти єхидні. Єговісти є єремом єства. Єрепентеся! Єство – людська природа, натура; істота, творіння; суть чогось, сутність, зміст Єгня – ягня Євхаристія – Літургія Єктенія Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Ера еквілібристів

  Егоїзм Еви еволюціонував. Епідемія еволюції – ера егоїзму, ера емоційного екстазу. Ера егоїстично експлуатує, експериментує, експортує ембріони.         – Ей, ескулапи – екзекутори, ембріон – екзотика! Ембріон – енергія! Ембріон – емісар (посланець) Едему! Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Дороговказ для душі

Добрий дбайливий Дух давав душам дороговказ. «Діти, доньки, дорослі, доросте (молоде), додержуйтеся десяти догм:          1. Душа – дорогоцінний діамант. До душі довіку допадається диявол. Давайте демонам дві дулі!         2. Думаєте дожити довіку? Диваки… Дзуськи! Дурні дятли! Доживете до дня? Дазарани? Доєдне (кожен) дохне (помре).  Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Ґльоб

Ґенерація ґавить Ґолґоту. Ґардероби, ґарнітури, ґардини, ґердани, ґаліфе, ґалянтерія – ґалерея ґротескних ґримас. Ґаниш, ґабзуєш – ґвалт. Ґандж ґенерації: ґримаси, ґрими, ґлянець, ґладіяторство. Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Головний гріх – гординя

Гарної грудневої години гоноровий граф гордо глаголив громаді: – Господь ген – ген! Граф – годувальник голодних. Граф гарно господарює. Граф гостинний, годить громаді, готовить ганчір’я голим. Граф – геній! Граф – герой! Докладніше >>

Притчі у тавтограмах: Балада

© Юлія Головчин «Притчі» Буду балакати байку – баладу. Був багач. Був бідний. Барон-бургомістр багато бенкетував, будував будинки, барикади, барлоги. Багач бундючився бізнесом, біжутерією, бонною, брендами, бричками, барельєфами. Багатством багатого були блага. Багатством бідного було Боже благословення – багатодітність. Бідний був безборонний, безрадний, беззахисний. Бідний бентежився безробіттям, браком байдиці буханки… Банував бідний, банував… Балакав багачеві: Докладніше >>

Притчі Юлії Головчин: Оманливі погляди

Якось Ангелик із цікавості залетів у пекло, бо велике мав бажання дізнатися, що ж приводить сюди душі? Сховався за великим каменем. Спостерігав за пропащими душами, які щось кричали, сварилися та плакали. Сидів довго, час від часу щось собі занотовував. Раптом почув: Докладніше >>

Притча Юлії Головчин: Хелловін

Якось в пеклі, під час щотижневої планірки, зчинився переполох. Відділ кадрів заявив про недостачу душ. Місцеві наглядачі підтвердили факт. – В нас більшість казанів порожні, мало крику і страху! Наші інформаційні джерела доповідають, що з прийняттям християнства багато душ йдуть на небо! Докладніше >>

Притча Юлії Головчин: Золото чи життя?

Одного разу Золото прочитало в газеті статтю про те, що воно не таке вже й вартісне і його легко можуть віддати навіть безкоштовно. А так як його називали «Царем металів!» подібні відгуки обурили. Докладніше >>

Притча Юлії Головчин: Життя за будинок

Одна молода пара почала зводити будинок. Земельна ділянка, під забудову, була як у всіх – ні велика, ні маленька. Втім, подружжя мріяло звести великий особняк. Тому, не роздумуючи, на всій її території заложили фундамент. Докладніше >>

Притча Юлії Головчин: Про сварку

Одна жінка дуже любила сваритись. Робила це постійно: в магазині, в транспорті, на роботі, вдома. Якось на полі зчепилась з сусідкою. Одна одній не хотіли вступитися. Через межу працював наймит. Довго слухав беззмістовне базікання. Нарешті підійшов з незвичним проханням: Докладніше >>

Притча Юлії Головчин: Ціна людського гріха

На небі, біля воріт раю, стояла заплакана душа. Кидалось в очі, що була чимось зворушена. Очі в сльозах, уста щось шепотіли. – Чому вона плаче? – спитав Ангел у свого небесного колеги. – Адже всі радіють, хто йде до нас! Докладніше >>

Притча Юлії Головчин: Повернення додому

Якось один затятий атеїст пережив клінічну смерть. За дві хвилини своєї відсутності на землі у іншому світі йому було дано побачити рай і пекло. У раю було неймовірно гарно і хотілось перебувати там вічно. У пеклі душа чоловіка потрапила у надзвичайно високий будинок, який не піднімався до неба, а йшов в глибину. І чим нижче знаходилися поверхи, тим важчими були муки грішників. Докладніше >>