Татарів: війна за землю

  • Татарів – відоме курортне село у Карпатах, розташоване поблизу TК «Буковель». Відтак вартість землі тут дуже висока. Та є способи обійти всі необхідні процедури і продати чи купити землю за значно нижчою, ніж диктує ринок або встановлює Держкомзем, ціною.

    Тут, у Татарові, землі колишнього дитячого санаторію орендують кілька підприємців з Івано-Франківська. На сільську раду Татарова подав у суд один із орендарів, спираючись на відмову у затвердженні проекту землеустрою на зазначену ділянку. Як з’ясувалося, рішення, на підставі якого розпочалася судова справа, незаконне. Наразі правоохоронні органи з’ясовують обставини справи, а жителі села роблять все можливе, щоб земля громади не перейшла у приватні руки.

    12919007_10206140609657821_1701219934_n

    З державного – у приватне

    Земля, що належала дитячому обласному санаторію «Прут», який згодом отримав назву «Берегиня», обгороджена високим муром. Тут розміщені два кам’яні корпуси, де були адміністративні та інші приміщення відпочинкового комплексу.

    «Підприємець Костянтин Бородайко має намір викупити цю ділянку. Як я розумію, з попереднім сільським головою вони пропрацьовували це питання і розглядали варіанти передачі її у приватну власність. Земля є рекреаційною, по цьому статусу орендар сплачує орендну плату. Сума чимала. Раніше озвучували намір змінити цільове призначення землі на сільськогосподарське, щоб сплачувати меншу суму. Це не вигідно селу, тож люди виступили проти», – зауважує сільський голова Татарова Олег Дзем’юк.

    Договір оренди укладений до серпня 2017 року. Але минулого року підприємець вирішив змінити ситуацію і викупити землю раніше. Питання порушили на сесії сільської ради, але депутати відклали його розгляд.

    «Відтак Бородайко подав позов до суду, де відповідачем є сільська рада. При цьому посилається на  рішення сесії про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Ми підняли протоколи сесії, виявили, що існує два різних рішення щодо цієї землі. В одному депутати переносять розгляд цього питання, а в іншому надають дозвіл на виготовлення документації. Документ, на основі якого базується позов, фіктивний», – наголосив голова.

    «При цьому до суду подали рішення 32-ї сесії Татарівської сільської ради шостого демократичного скликання від 26 травня 2015 року під номером 110/27/2015. Це рішення недійсне, сфальсифіковане. Це можна прослідкувати навіть за номером, адже якщо відбувається сесія, як в конкретному випадку 32-га, то це вказано у номері», – розповіла юрист сільської ради Ірина Гринюк.

    Земельна ділянка, про яку йде мова, перебуває у довгостроковій оренді. Підприємець хотів, щоб землю йому передали шляхом приватизації.

    «На основі рішення, яке, як виявилося, сфальсифіковане, підприємець виготовив всю проектну документацію. Це необхідно було затвердити рішенням сесії. Процедура така, що після затвердження виготовляється державний акт на право власності», – зауважує юрист.

    З приводу виявленого факту фальсифікації 9 березня цього року юрист подала заяву в правоохоронні органи. Наприкінці березня повідомлення про відкриття кримінального провадження Ірина Гринюк ще не отримала.

    Не знаю нічого

    Обидва рішення підписані Іваном Микитюком, який на той час був сільським головою Татарова. Сказати щось по цій справі він наразі не може.

    «Нехай думають – хто робив, то хай і говорить», – каже екс-голова.

    Сільський землеупорядник Святослав Данищук також нічого про цю справу не знає. Каже, рішення не підробляв і не знає, хто міг це зробити. Перевіряти підписи, печатки на документах не його компетенція.

    «На то є сільський голова. Я ні права підпису не маю, ні печатки. Для перевірки є контролюючі органи, тож нехай встановлюють достовірність документів», – зауважив Данищук.

    Голова земельної комісії попереднього скликання сільської ради Василь Борисевич точно не пригадує, як відбувалося голосування.

    «Стосовно тих земель, де колишній дитячий санаторій, остаточне рішення прийме нинішня влада – ми то питання відклали і так нічого й не вирішили. Наразі я не голова земельної комісії і навіть не депутат. Стосовно фальсифікації сказати нічого не можу», – каже екс-депутат.

    Відповідальність за описку?

    Костянтин Бородайко зауважує, що був здивований тим, що новий сільський голова оприлюднив таке рішення. Наразі триває судовий спір між підприємцем та сільською радою, цим займаються адвокати.

  • «14 березня ми звернулися до суду з клопотанням щодо невідповідності документів, щоб слідчі органи виявили всі обставини справи. У компетенції правоохоронних органів з’ясувати, яке з тих рішень є законним, а яке ні. Ми самі зацікавлені у розкритті обставин цієї справи, адже жодним чином не чекали, що таке може бути. Витратили багато грошей на проекти, висновки, а тут виявляється, що рішення невідповідне. Тому ми самі зацікавлені у тому, щоб винні особи понесли покарання», – наголошує підприємець.

    Як зауважує Костянтин Бородайко, наразі напрацювань чи зрушень у справі немає. За його словами, представники сільської ради до суду не з’являються.

    «Зрештою, це може бути звичайна описка. Кожна людина, в тому числі і секретар сільської ради, має право на помилку. Я допускаю і такий варіант, тому говорити про кримінальну відповідальність ще зарано. Правоохоронці з’ясовують обставини, якщо будуть підстави, нехай діють, як передбачає закон», – наголошує Бородайко.

    Земельні справи

    «Санаторій якимось чином перейшов у приватні руки. Невже нам нині не потрібні оздоровчі заклади, які ще й до того розміщені в центрі села? І якимось чином землі оздоровчого призначення перейшли в категорію індивідуального користування під приватну забудову?» – запитує голова фонду розвитку територіальної громади села Татарова Наталія Кульчицька.

    У 2015-му, після нового року, за землю розпочалася серйозна війна. Землі колишнього санаторію площею 1,4 га орендує не один, а кілька підприємців, продовжує активістка. Розуміючи, що скоро вибори, орендарі почали активно подавати заяви на приватизацію ділянок.

    «Я витребувала рішення сесій, маю аудіозаписи засідань. Була присутня на засіданнях сесій, а тоді це було майже неможливо, адже всі вони проводилися за закритими дверима. На тій землі були ще очисні споруди санаторію, їх розвалили. А землю у розмірі 0,49 га дали в оренду підставним людям – тим самим підприємцям, лише на прізвище місцевого жителя», – розповідає Кульчицька.

    Рішення про надання дозволу на виготовлення проектної документації було видане наприкінці травня минулого року. Пізніше, у липні, а потім і у серпні, це питання на сесіях порушується знову і знову.

    «Щоразу депутати його відкладали. Але якщо припустити, що дозвіл даний у травні, то для чого це стільки разів виносити на засідання сесій?» – наголошує активістка.

    За п’ять днів до виборів, у жовтні минулого року, відбувся продаж ще однієї частини земель санаторію. Їх продали підприємцеві Яковині по 400 доларів за сто метрів. Все це відбулося з порушенням регламенту сесії, продовжує пані Наталія.

    «Ми звернулися в прокуратуру, там відмовилися прийняти у нас заяву про виявлені порушення. Я зверталася в генеральну прокуратуру, міську, інші правоохоронні органи щодо незаконного продажу цієї землі. Всюди мені давали відписки, що порушень немає. Колективне звернення надсилали і сільському голові Іванові Микитюку з проханням, щоб він не підписував рішення, адже сесія неправомірна і пройшла з порушенням регламенту. Він не дослухався до громади. Крім того, не дав нам копію рішення до моменту втрати своїх повноважень на посту голови села. Загалом, незаконних рішень було багато. Далі землю перепродають, і кінців немає – земля, яка належала громаді, швидко переходила в приватні руки», – зазначає жінка.

    2 квітня Наталія Кульчицька, зі свого боку, також надіслала заяву в правоохоронні органи щодо виявлення факту фальсифікації рішення сесії. Сподівається, що винних осіб все ж буде притягнуто до відповідальності.

    12968669_10206140608657796_1952598093_n

    Штраф, арешт чи позбавлення волі?

    За зверненням Татарівської сільської ради 9 березня 2016 року відкрите кримінальне провадження під номером №12016090110000063 за статтею 358 ч. 1 Кримінального кодексу України. Це підроблення посвідчення або іншого документа, яке карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    Як зауважує прокурор Надвірнянської міської прокуратури Василь Марчук, наразі проводиться досудове розслідування, підозрюваних осіб немає, адже не всі свідки допитані і ще не зроблено весь перелік необхідних слідчих дій.

    Ірина ФЕДОЛЯК

    Журналістське розслідування написане за підтримки проекту «Ні корупції»

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!